Справа № 219/1406/22
Провадження № 2/229/524/2024
(заочне)
30 грудня 2024 р. Дружківський міський суд Донецької області в складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., за участю секретаря судового засідання Ергашової Н.Н., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Звернувшись до суду з позовною заявою, ОСОБА_1 просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , посилаючись на те, що 07 березня 2018 року між ними зареєстровано шлюб. Від даного шлюбу подружжя має неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя у сторін не склалось. Шлюбні відносини фактично припинені, спільне господарство не ведуть. На думку позивача подальше сумісне життя і збереження сім'ї між ними неможливе та суперечить її інтересам. Спору про поділ майна, що є спільною власністю між позивачем та відповідачем немає. Спору про утримання та місце проживання дитини у сторін також немає.
Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явилась. Надала суду заяву про розгляд справи без її участі, зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 , який про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, тому суд на підставі п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Судом встановлено, що 07 березня 2018 року Бахмутським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , актовий запис № 81. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_5 (а.с. 4).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Шлюбні відносини між сторонами припинені.
Спору з приводу виховання та місця проживання дитини між сторонами немає.
Спору про майно, що перебуває у спільній власності подружжя, на момент розгляду справи між сторонами немає.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
З матеріалів справи видно, що при укладенні шлюбу позивач змінила дівоче прізвище « ОСОБА_6 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_5 ». При цьому, відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. В свою чергу, враховуючи, що позивачем не заявлено клопотання про відновлення дошлюбного прізвища, суд вважає за доцільне після розірвання шлюбу залишити їй прізвище, набуте у шлюбі, - « ОСОБА_5 ».
На підставі ст. ст. 104, 105, 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. ст. 263, 264, 265, 282 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем міста Бахмут Донецької області, громадянином України) та ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою міста Бахмут Донецької області, громадянкою України), зареєстрований 07 березня 2018 року Бахмутським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 81 - розірвати.
Прізвище позивача ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити - ОСОБА_5 .
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення відповідного рішення суду.
Суддя Р. Є. Дубовик