Справа № 761/48515/24
Провадження № 1-кс/761/31975/2024
28 грудня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП № 1 Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця республіки Вірменії, вірменина, громадянина республіки Вірменія, з середньої освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12024100100004911 від 26.12.2024, -
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні слідчого відділу ВП № 1 Шевченківського УП ГУ Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12024100100004911 від 26.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
27.12.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за фактом вчинення ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінального правопорушення, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розмір застави строком на 60 днів.
На думку органу досудового розслідування відносно ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не призведуть до нормальної процесуальної поведінки та можуть перешкодити розслідуванню кримінального провадження.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання за вищевказаними підставами та просив його задовольнити.
Захисник у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та не застосовувати д оОСОБА_4 будь-який запобіжний захід у зв'язку з необґрунтованістю підозри.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, просив відмовити в задоволенні клопотання та вказав, що пред'явлена йому підозра необґрунтована.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що у провадженні слідчого відділу ВП № 1 Шевченківського УП ГУ Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12024100100004911 від 26.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
27.12.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за фактом вчинення ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Частиною 1 ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді на даному етапі кримінального провадження доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є його причетність до вчинення кримінального правопорушення, про яке йдеться в повідомленні про підозру від 27.12.2024, вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності, а саме: протоколами допиту свідків; протоколом огляду місця події; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 ; протоколом затримання ОСОБА_4 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками.
Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження обставини, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру від 27.12.2024, вчинив зазначене кримінальне правопорушення та на даному етапі досудового розслідування є достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість пред'явленої підозри, оскільки в розпорядженні органу досудового розслідування є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному органом досудового розслідування.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні кримінального правопорушення.
Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.
Щодо наявності ризиків та їх обґрунтованість.
Так, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового слідства та/або суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, а отже усвідомлюючи можливість застосування до нього можливої реальної міри покарання, яка йому обґрунтовано загрожує, останній може переховуватись від правосуддя. Крім того, підозрюваний не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх, непрацездатних чи/або недієздатних осіб не має, офіційно непрацевлаштований, не навчається, не має офіційного джерела прибутку, таким чином не має стримуючих соціальних зв'язків, які можуть стримувати його на території м. Києва. Також заслуговує на увагу той факт, що ОСОБА_4 є громадянином Вірменії, що дає можливість виїзду закордон. Вказані обставини свідчать про те, що підозрюваний може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, чим унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 може умовляннями та/або погрозами вмовити свідків, які ще не допитані безпосередньо в суді давати неправдиві покази щодо його причетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Таким чином, у судовому засіданні підтверджується наявність ризиків, передбачених пунктами 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо наявності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою застосування на стадії досудового розслідування запобіжного заходу відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав прокурор у клопотанні.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , обставини вчинення злочину та його наслідки і суспільну небезпеку, особу підозрюваного, а також те, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, зазначених у клопотанні.
Разом з цим, слідчий суддя зазначає, що слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не доведено, що більш м'який запобіжний захід, такий як наприклад домашній арешт, не може запобігти зазначеним ризикам.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Оцінивши в сукупності всі викладені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного ОСОБА_4 та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 309 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком 60 днів, а саме по 26 лютого 2025 року включно.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 21 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги у Київської області.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися з Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному провадження № 12024100100004911 від 26.12.2024;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Звільнити ОСОБА_4 з-під варти негайно в залі суду.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі порушення ним умов домашнього арешту або невиконання покладених слідчим суддею обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді та покладених на підозрюваного обов'язків по 26 лютого 2025 року включно.
Виконання ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на органи Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва, який призначений старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12024100100004911 від 26.12.2024.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1