Справа № 761/32492/24
Провадження № 2/761/9297/2024
25 листопада 2024 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Левицька Т.В., розглянувши у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва матеріали позовної заяви позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У вересні 2024 року на адресу Шевченківського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою суду від 09 вересня 2024 року вказану позовну заяву залишено без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 09 вересня 2024 року про залишення позовної заяви без руху заявнику направлена 21 жовтня 2024 року за зазначену в позовній заяві адресу позивача.
13 листопада 2024 року до суду надійшло зворотнє поштове повідомлення з довідкою, в якій міститься відмітка про неотримання заявником ОСОБА_1 копії ухвали суду від 09 вересня 2024 року у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Частиною 1 ст. 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Жодних повідомлень про зміну місцезнаходження чи місця проживання заявника на адресу суду не надходило.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного суду викладених в постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 - направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення/надсилання належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправки, а тому не може свідчити про неправомірність його дій.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну.
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Так як вимоги ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 09 вересня 2024 року позивач не виконав, відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Згідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене, оскільки судом направлялась позивачу ухвала суду від 09 вересня 2024 року за зазначеною в позовній заяві адресою, станом на 19.12.2024 року недоліки, зазначені в ухвалі суду позивачем не усунуто, тобто ухвала суду не виконана, тому заява вважається неподаною та підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного та керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: