Справа № 761/44879/24
Провадження № 1-кс/761/29652/2024
23 грудня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100100004622, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
установив:
28.11.2024 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вхід. № 114138) клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100100004622, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Слідчими СВ Шевченківського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024100100004622, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Прокурор у клопотанні зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 25.11.2024 року, приблизно о 10 годині 26 хвилин, за адресою м. Київ, проспект Берестейський, 68/1, відбулось зіткнення автомобіля «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та автомобіля «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок зіткнення транспортних засобів пасажир автомобіля «Hyundai Sonata» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 отримала тілесні ушкодження та була доставлена до медичного закладу.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 автомобіль «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 автомобіль «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , гурт.
Прокурор у клопотанні зазначає, що 26.11.2024 автомобіль марки «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_2 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024100100004622, про що слідчим винесені відповідні постанови.
У судове засідання прокурор не з'явився, у клопотанні про арешт майна просив проводити розгляд справи без його участі.
Власники майна у судове засідання не з'явилися, повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи.
Дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Із матеріалів клопотання вбачається, що слідчими СВ Шевченківського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100100004622, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи, вказані автомобілі передані на відповідальне зберігання, про що свідчать розписки від 25.11.2024.
Згідно реєстраційної картки ТЗ, автомобіль марки та моделі «Hyndai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ).
Згідно реєстраційної картки ТЗ, автомобіль марки та моделі «Hyndai Sonata», реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ).
Звернення прокурора з клопотанням про арешт на зазначене майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки вилучений автомобіль має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Постановами слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_8 від 26.11.2024 у кримінальному провадженні № 12024100100004622 від 26.11.2024 вказані автомобілі визнано речовими доказами.
Крім того, постановами слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_8 від 26.11.2024 призначено автотехнічні експертизи технічного стану вищезазначених транспортних засобів.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, що залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя також приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, наявність підстав для проведення експертизи, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту майна.
Водночас, прокурором не надано слідчому судді будь-яких доказів того, що власники майна можуть приховати, пошкодити, знищити зазначені транспортні засоби, у разі передання автомобіля на відповідальне зберігання, після проведення необхідних експертиз у зазначеному кримінальному провадженні, а тому слідчий суддя приходить до висновку про можливість передати транспортні засоби на відповідальне зберігання власникам майна після проведення необхідних експертиз у кримінальному провадженні № 12024100100002828 від 04.07.2024.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100100004622, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, а саме на:
-автомобіль марки «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,
-автомобіль марки «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_2 , який згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Після проведення необхідних експертиз у кримінальному провадженні № 12024100100004622 від 26.11.2024 залишити автомобіль марки «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль марки «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_2 на відповідальному зберіганні у власників арештованого майна.
У задоволенні іншої частини клопотання, - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1