Справа №755/3700/24 2-з/760/383/24
20 грудня 2024 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про поділ майна,
ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 .
Разом із зустрічною позовною заявою подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив зобов'язати ОСОБА_2 передати зброю: гладкоствольну рушницю «FABAPM SDASS», нарізний карабін «Форт207», а також сейф для зберігання зброї, що знаходяться за місцем проживання ОСОБА_2 , власнику зброї відповідно до дозволів № НОМЕР_3 та № НОМЕР_1 - ОСОБА_1 .
Заява мотивована тим, що у провадженні суду перебуває справа про поділ майна подружжя, предметом спору в якій є вогнепальна зброя, що належить заявнику на підставі відповідних дозволів, а саме: гладкоствольна рушниця «FABAPM SDASS» та нарізний карабін «Форт207».
Зазначає, що 26 січня 2024 року він вийшов з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкав з ОСОБА_2 та більше не повертався, вони разом не проживають та не ведуть спільного господарства.
Разом з тим, зброя та сейф для її зберігання знаходяться у вищевказаній квартирі, де проживає ОСОБА_2 . На вимогу заявника повернути зброю та сейф остання відмовила. У зв'язку з викладеним, звернувся до Дніпровського управління національної поліції в м. Києві щодо незаконного заволодіння та збереження зброї, на підставі чого було відкрито кримінальне провадження № 1202410504000297 від 21 лютого 2024 року.
Водночас, ОСОБА_3 нічого не знає про зброю, вона не несе ніякої відповідальності за неї та у зв'язку з систематичним вживанням алкогольних напоїв неможливо спрогнозувати її вчинки з такою зброєю. При цьому, відповідальність за зброю несе саме її власник.
Враховуючи вищевикладене, вважає, що незастосування заходів забезпечення, шляхом передачі зброї власнику може унеможливити чи ускладнити розгляд справи про розподіл майна.
Заява про забезпечення позову, відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України, розглянута без повідомлення учасників справи.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, суд дійшов до такого висновку.
Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Виходячи з зазначених норм чинного законодавства України, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. (постанова Верховного Суду від 04.06.2020 р. у справі № 200/12227/17).
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є поділ майна подружжя, а саме: гладкоствольної рушниці FABARM SDASS MARTIAL NATO N-CAGE A 1469:НОМЕР_4, калібру 12/76 мм, мисливського самозарядного карабіна Симонова виробництва 1953 року № НОМЕР_5 калібру 7,62х39 мм, сейфу для зберігання зброї.
В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просив зобов'язати ОСОБА_2 передати йому вогнепальну зброю: гладкоствольну рушницю «FABAPM SDASS», нарізний карабін «Форт207», а також сейф для зберігання зброї.
ОСОБА_1 має право на зберігання, носіння мисливської нарізної зброї «Форт207» та мисливської гладко ствольної зброї FABARM SDASS MARTIAL на підставі дозволів № НОМЕР_6 від 02 травня 2019 року та № НОМЕР_2 від 11 березня 2023 року.
Заявник, посилається на те, що вищевказана зброя, що належить йому наразі зберігається в сейфі, що знаходиться в квартирі, де проживає ОСОБА_2 , однак остання відмовляє йому у поверненні такої зброї. Крім того, ОСОБА_2 систематично вживає алкогольні напої, внаслідок чого стає агресивною та не контролює свою поведінку, у зв'язку з чим неможливо спрогнозувати її вчинки, враховуючи наявність вогнепальної зброї у квартирі.
При цьому, заявник не зазначив обґрунтованих підстав, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення шляхом зобов'язання вчиняти дії відповідачу, впливатиме на ефективність захисту порушених його прав та унеможливить виконання рішення суду, в разі задоволення зустрічного позову, тобто не доведено наявність обставин, що вимагають забезпечення позову.
Крім того, між сторонами виник спір саме щодо вищевказаної вогнепальної зброї та сейфу, що є предметом судового розгляду.
За таких обставин, аналізуючи вищевикладене, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 149-154,157,353 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про поділ майна відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л. М. Ішуніна