печерський районний суд міста києва
757/61009/24-к
1-кс-51598/24
26 грудня 2024 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , перевіривши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора та зобов'язання вчинити дії,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври (Чоловічого монастиря) Української Православної Церкви на бездіяльність слідчого Печерського УП ГУНП у м. Києві та зобов'язання вчинити дії у кримінальному провадженні № 12023100060001365 від 27.06.2023.
Вивчивши матеріали скарги, встановлено, що особа, яка подала скаргу, звернулася до слідчого судді в порядку статті 303 КПК України та просить, далі по тексту:
«- зобов'язати уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора про висунення підозри та порушенні кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України;
- зобов'язати уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора про винесення постанови про передачу обвинувального акту щодо чоловіка ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за ч. 5 ст. 191 КК України до суду;
- зобов'язати уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора про вручення підозри під розпис за ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 185 КК України»
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною першою статті 303 КПК України.
Зокрема, предметом такого оскарження є бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, а також рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; про закриття кримінального провадження; про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; про відмову у визнанні потерпілим; про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування; відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, а також повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру та рішення, дії чи бездіяльність при застосуванні заходів безпеки. Даний перелік, визначений КПК України, є вичерпним.
Частиною другою статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Частиною першою статті 36, частиною п'ятою статті 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Відтак, слідчий суддя дійшов висновку, що вимоги особи, яка подала скаргу, в яких вона просить, далі по тексту: «зобов'язати уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора про висунення підозри та порушенні кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України; зобов'язати уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора про винесення постанови про передачу обвинувального акту щодо чоловіка ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за ч. 5 ст. 191 КК України до суду; зобов'язати уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора про вручення підозри під розпис за ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 185 КК України», не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, що регламентовано положеннями Глави 26 цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, що не підлягає оскарженню.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, що є принципом диспозитивності розгляду.
Керуючись статтями 24, 26, 303, 304, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1