Справа №567/1730/24
Провадження №2/567/568/24
30 грудня 2024 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі :
головуючий суддя - Василевич О.В.
секретар - Клімович О.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив :
В Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу звернулась ОСОБА_1 . В обґрунтування позову зазначає, що з 22 липня 2017 року вона перебуває у шлюбі з відповідачем, який зареєстрований Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Рівненської області (актовий запис № 1087).
Вказує, що від даного шлюбу в них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що шлюбне життя з відповідачем не склалося, так як вони мають різні характери та погляди на подружнє життя. Вважає, що шлюб між ними існує формально, так як вони разом як сім'я не проживають з липня 2024 року, фактичних шлюбних відносин не підтримують. Між ними відсутнє взаєморозуміння. Вказує, що вони неодноразово намагалися налагодити їхні відносини, однак це не дало ніяких результатів.
Вважає, що збереження шлюбу можливе на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки.
Вважає, що шлюб між ними існує формально, так як вони на даний час як сім'я разом не проживають, фактичних шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, спільного побуту, бюджету, взаємних прав та обов'язків не мають, а подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам.
Вказує, що донька проживає з нею, проти чого відповідач не заперечує. Будь - які спори стосовно майна або інших питань між сторонами відсутні. Просила позовні вимоги задовольнити та після розірвання шлюбу змінити її прізвище на дошлюбне - " ОСОБА_4 ".
Ухвалою суду від 24 жовтня 2024 року відкрито провадження, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду 18.11.2024 року сторонам наданий строк для примирення терміном один місяць.
Ухвалою суду від 24.12.2024 року провадження у справі поновлено.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, про місце, дату та час розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку. В поданій до суду заяві позивачка позовні вимоги підтримала, просила розгляд справи здійснювати у її відсутність. Вказала, що наданий судом термін на примирення не дав позитивних результатів, примирення не настало. Просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, правом подати до суду відзив на позовну заяву та заперечення проти позову не скористався.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 22 липня 2017 Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Рівненської області (актовий запис №1087), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 22.07.2017 р.
Під час шлюбу у сторін народились донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 10.04.2019 року.
Згідно адресної довідки виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області вих. №5231/01-17-24 від 23.10.2024 року відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно витягу з реєстру територіальної громади № 2024/011271569 від 17.09.2024 року позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою : АДРЕСА_2 .
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання від 19.04.2019 року малолітня дитина ОСОБА_3 зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 .
З доводів позивачки судом встановлено, що сторони з липня 2024 року проживають окремо один від одного, спільного господарства не ведуть, що відповідачем не заперечується.
Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, а відповідно до ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Аналогічне положення містить ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України, в якій також зазначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання, згідно ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 втратили почуття один до одного, на даний час шлюб фактично припинено, оскільки разом вони як сім'я не проживають, спільного господарства не ведуть, спроби відновити шлюбні відносини сторони не роблять. Таким чином шлюб існує формально, а тому вбачаються підстави для його розірвання в судовому порядку. Наданий судом термін на примирення не дав позитивних результатів, примирення не настало.
З матеріалів справи вбачається, що сім'я фактично розпалася, оскільки сторони спільного побуту, бюджету, взаємних прав та обов'язків не мають, подружніх стосунків не підтримують, що свідчить про формальне існування шлюбу. А відтак суд приходить до висновку про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, у зв'язку із чим визнає причину розірвання шлюбу поважною і розриває шлюб між сторонами без вжиття заходів щодо примирення.
Крім того, у відповідності зі ст.113 СК України особа, що змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відтак після розірвання шлюбу наявні правові підстави для відновлення позивачці прізвища, яке вона мала до укладення шлюбу - « ОСОБА_4 ».
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
В судовому засіданні встановлено, що шлюб між сторонами існує формально. На даний час шлюб фактично припинено і подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї є неможливим.
При вирішенні вимоги позивачки про визначення місця проживання дитини суд виходить з наступного.
Позивачка, звертаючись до суду з позовом про розірвання шлюбу, просить після розірвання шлюбу визначити місце проживання дитини з нею.
З матеріалів справи судом встановлено, що малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якої є позивачка та відповідач, проживає спільно з позивачкою в АДРЕСА_2 , проти чого відповідач не заперечує.
Відповідно до ч.1 ст.160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Як було вище встановлено судом, позивачка з дитиною та відповідач проживають окремо.
Водночас згідно ч.1 ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
В матеріалах справи відсутні будь-які відомості та позивачкою не наведено жодних доводів, як і не надано жодних доказів на підтвердження існування спору з відповідачем щодо місця проживання дитини.
У зв'язку з фактичною відсутністю спору між сторонами щодо місця проживання дитини та враховуючи те, що малолітня ОСОБА_3 проживає з позивачкою, а у відповідача відсутні будь-які заперечення з приводу спільного проживання доньки з матір'ю, суд, за відсутності будь-яких відомостей та доказів на підтвердження існування спору з даного приводу, не вбачає фактичних та правих підстав для судового захисту заявленої позивачкою вимоги про визначення місця проживання дитини.
Окрім того, суд бере до уваги, що позов про розірвання шлюбу було подано до суду 15.10.2024 року, сторони повторно з клопотанням про надання строку на примирення до суду не звертались, у зв'язку з цим суд приходить до висновку про те, що у позивачки та відповідача було достатньо часу для прийняття виваженого рішення про необхідність розірвання шлюбу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.5, 12, 13, 211, 258, 263-265, 273 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити частково.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , паспорт НОМЕР_4 ), зареєстрований 22.07.2017 року Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Рівненської області (актовий запис № 1087).
Після розірвання шлюбу відновити позивачці прізвища, яке вона мала до укладення шлюбу - « ОСОБА_4 ».
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.