справа № 542/993/24
провадження № 2/542/340/24
18 грудня 2024 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Кашуби М.І.,
за участю секретаря судового засідання Журавель О..В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
27 травня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, у якій просив: визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в 3 (три) місяці для подання заяви про прийняття спадщини.
Позивач мотивував свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба - ОСОБА_2 , яка за життя склала заповіт, згідно з яким усе своє майно, що буде належати їй на день її смерті де б воно не знаходилося та з чого б не складалось, а також все те, на що вона за законом буде мати право, вона заповіла ОСОБА_1 . Вказав, що після смерті баби відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначив, що він на початку травня 2024 року у будинку померлої ОСОБА_2 знайшов заповіт, після чого 20.05.2024 звернувся до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Рой Т.В. щодо оформлення спадкових прав після померлої баби, але йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з тим, що пропущений строк для прийняття спадщини.
Позивач вказав, що не звернувся у встановлений строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки не знав про наявність заповіту, не проживав разом з померлою та вважав, що спадкоємцем померлої є його батько ОСОБА_3 .
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03.06.2024 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання (а.с. 28).
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24 липня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 51).
В судовому засіданні 29.10.2024 позивач ОСОБА_1 надав пояснення та вказав, що на момент смерті баби ОСОБА_4 він проживав у м. Кременчуці, ОСОБА_5 на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , де проживала з 1980 років. Вказав, що ОСОБА_5 мала одного сина ОСОБА_6 та за станом здоров'я останні тижні життя провела у нього у м. Кременчуці. Повідомив, що після смерті баби із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався. Зазначив, що за життя ОСОБА_5 висловлювала намір залишити йому майно, але про наявність заповіту не говорила, а після смерті баби питання про прийняття спадщини не виникало. Вказав, що його батьки давно розлучені та проживають окремо, з початком повномасштабного вторгнення його мати ОСОБА_7 переїхали жити у будинок баби за адресою: АДРЕСА_1 та під час прибирання знайшла заповіт. Вказав, що співвласниками будинку по АДРЕСА_1 є рідні сестри померлої ОСОБА_8 .
Представник позивача - адвокат Євтухова Т.Д. в судовому засіданні 29.10.2024 пояснення надала аналогічні викладеним у позові, просила задовольнити позовні вимоги.
В судове засідання 18.12.2024 позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Євтухова Т.Д. не з'явилися. Представник позивача - адвокат Євтухова Т.Д. надала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача - Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області в судове засідання не з'явилася, клопотань про відкладення розгляду справи не надавала. Водночас, у заяві від 29.10.2024 представник відповідача вказала, що проти задоволення позову не заперечує (а.с. 64).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Суд, відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з'явилися.
Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, заслухавши пояснення позивача та покази свідка ОСОБА_3 , встановивши на їх підставі фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин, визначивши правові норми, що підлягають застосуванню, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Так, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Автозаводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 83 роки, актовий запис № 8 (а.с. 11).
Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії І -ПЛ № 029538 від 26.04.2000 ОСОБА_2 була власником земельної ділянки площею 1664 м2 для будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20).
Відповідно до технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовлений ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», інвентаризаційна справа № 1146, реєстровий № 5-527, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 складається з трьох квартир та має площу за внутрішніми обмірами 178 кв. м. (а.с. 22-24).
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 379215183 ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності була власником 1/6 частини житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , співвласниками вказаного будинку також є ОСОБА_9 у розмірі частки, ОСОБА_10 у розмірі частки, ОСОБА_11 у розмірі 1/3 частки (а.с. 71).
Відповідно до заповіту, посвідченого 18 листопада 2010 року приватним нотаріусом Новосанжарського районного нотаріального округу Полтавської області Дашівською В.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1330 ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Кунцеве Новосанжарського району Полтавської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 усе належне їй майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, а також все те, на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 12).
Згідно з витягом зі Спадкового реєстру № 78932551 від 29.10.2024 заповіт ОСОБА_2 , зареєстрований у спадковому реєстрі за № 50311286 є чинним (а.с. 73).
Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 78932510 від 29.10.2024, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась (а.с. 72).
Постановою приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Рой Т.В. від 20.05.2024 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у зв'язку з тим, що пропущено строк для прийняття спадщини та не подано документів щодо прийняття спадщини шляхом проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини (а.с. 13).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області № 336 від 12.02.2014, ОСОБА_2 проживала в АДРЕСА_1 . Тимчасово виїхала в м. Кременчук, де і померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент смерті була зареєстрована одна (а.с. 14)
Відповідно до довідки Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про реєстрацію місця проживання особи № 53 від 21.06.2024 та до витягу з Реєстру територіальної громади № 2024/014212380 місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 07.11.2013 по 06.08.2020 було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 38, 82).
Відповідно до записів, здійснених у трудовій книжці, що видана на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 серії НОМЕР_2 , позивач з 06.04.2010 був прийнятий у ТОВ "Цеппелін Україна"на посаду інженера з сервісу Підрозділу сервісу Відділу гірничої / кар'єрної техніки Криворізького філіалу. В подальшому, з 03.01.2012 переведений до Комсомольського філіалу у зв'язку з його створенням та 08.07.2014 був звільнений з посади за власним бажанням (а.с. 91-97).
Відповідно до довідки ТОВ з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна ТОВ» № 146 від 24.06.2024 ОСОБА_1 працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю з Іноземними Інвестиціями «Цеппелін Україна ТОВ» з 03.07.2018 на посаді інженера з ремонту Центрального підрозділу Дивізіону будівельної техніки за основним місцем роботи, робоче місце знаходиться у м. Київ (а.с. 46).
Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_3 показав, що позивач ОСОБА_1 є його сином, а померла ОСОБА_2 є його матір'ю. Вказав, що ОСОБА_5 інших дітей не має, проживала все життя по АДРЕСА_1 , лише останні два місяці її життя він доглядав за нею за місцем свого проживання у м. Кременчуці. Зазначив, що за життя ОСОБА_5 повідомила про намір залишити все її майно онуку ОСОБА_12 , але про заповіт нічого не говорила. Повідомив про те, що він не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а також зазначив про відсутність інших спадкоємців. Зазначив, що з матір'ю свого сина ОСОБА_13 він давно розлучений. Після того, як вона переїхала жити до будинку його матері, під час прибирання знайшла заповіт. Зауважив, що він не заперечує проти прийняття його сином спадщини після померлої ОСОБА_4 . Вказав, що співвласниками будинку по АДРЕСА_1 є рідні сестри померлої ОСОБА_8 .
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Новосанжарським районним відділом ЗАГС, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьком вказаний ОСОБА_14 , матір'ю ОСОБА_2 (а.с. 16).
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим Кіровським районним відділом ЗАГС м. Караганди, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьком вказаний ОСОБА_3 , матір'ю ОСОБА_7 (а.с. 90).
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 13 грудня 1996 року відділом реєстрації актів громадянського стану Васильківського районного управління юстиції Запорізької області було розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_13 , актовий запис № 379 (а.с. 15).
Відповідно до довідки від 01.04.2022 № 1620-7000132341 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 81).
Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦК України).
Згідно з ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною 1 статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення померлою, часом відкриття спадщини є день смерті особи, у даному випадку - це 04.01.2014.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
ОСОБА_1 як на підставу пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини посилався на свою необізнаність щодо існування заповіту.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Правила частити третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 у справі № 6-1320цс17.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Не є поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалим відрядженням, в тому числі, закордонним; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17.
Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Надавши оцінку дослідженим доказам та доводам позивача, суд встановив, що позивач не є спадкоємцем першої черги після смерті баби, а є спадкоємцем п'ятої черги, не проживав разом зі спадкодавцем ані на момент відкриття спадщини, ані в подальшому. У житловому будинку, що належав померлій протягом тривалого часу після її смерті ніхто не проживав. Лише після того, як до будинку у зв'язку із повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, вселилась мати позивача, вона знайшла там заповіт, складений померлою за життя на користь онука. Однак, на час, коли позивачу стало відомо про існування заповіту, 6-місячний строк на подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, сплив. У зв'язку з цим нотаріусом було відмовлено позивачу у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Також судом встановлено, що заповіт, складений померлою на користь позивача, є чинним. Після її смерті спадкова справа не заводилась, із заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався, в тому числі син померлої - спадкоємець першої черги ОСОБА_3 . На момент смерті спадкодавець була зареєстрована одна. Таким чином, судом не встановлено наявність інших спадкоємців, які б бажали прийняти спадщину після смерті ОСОБА_2 , а також осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. В свою чергу, відповідач -Новосанжарська селищна рада Полтавського району Полтавської області у поданій до суду заяві вказала на те, що проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечує.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно із правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Верховний Суд в постанові від 18.01.2023 у справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22, 57, 58, 94 та 152 Конституції України); реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими; правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.
Проаналізувавши наведені обставини та матеріали справи, суд доходить висновку про те, що вказана позивачем причина пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважною.
З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_2 .
Керуючись ст. 2, 4, 5,10, 12, 13, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_6 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 - 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ;
відповідач: Новосанжарська селищна рада Полтавського району Полтавської області, місцезнаходження: вул. Центральна, 23, селище Нові Санжари Полтавського району Полтавської області, 39300.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Кашуба М.І.
Повне рішення складено 27.12.2024.