Справа № 541/3976/24
№ провадження 1-кп/541/368/2024
30 грудня 2024 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 17 вересня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024175550000253 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, з середньою освітою, одруженого, який не працює, утриманців не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
встановив:
16 вересня 2024 року близько 21 год 15 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , під час сварки зі своїм знайомим ОСОБА_4 , яка виникла на ґрунті неприязних відносин, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень, схопив ОСОБА_4 ззаду за шию та своєю правою рукою, стиснутою в кулак, наніс останньому не менше двох ударів в обличчя, чим довів свій протиправний умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень, до кінця.
У результаті кримінально-протиправних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_4 відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 02 жовтня 2024 року № 536 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: перелому очноямкової поверхні справа, перелому кісточок носу, синців, що розташовані: навколо правого ока; на спинці носа, з розповсюдженням на праву стінку, які могли утворитися не менш, ніж від 2 (двох) точок прикладання сили тупих твердих предметів, по давності можуть відповідати строку (16 вересня 2024 року) та обставинам, викладеним в описовій частині постанови та підекспертним, по ступеню тяжкості відносяться: перелом очноямкової поверхні справа, перелом кісточок носу, синці, що розташовані: навколо правого ока; на спинці носа, з розповсюдженням на праву стінку у своїй сукупності - до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, факти, викладені в обвинувальному акті, підтвердив та пояснила суду наступне. 16 вересня 2024 року у них із ОСОБА_4 , який є його сусідом, виникла сварка, оскільки останній ображав його дружину та дочку. Обвинувачений був у стані алкогольного сп'яніння, він зайшов до потерпілого у двір, схопив його за шию та правою рукою, зжатою в кулак, наніс ОСОБА_4 два удари в область обличчя. Після цього їх розняв брат обвинуваченого і ОСОБА_5 пішов додому. Зазначив, що йому не відомо, хто пошкодив паркан потерпілого, вікно в будинку ОСОБА_4 він не розбивав. У скоєному кається.
Потерпілий в судовому засіданні пояснив наступне. 16 вересня 2024 року він спав вдома після роботи, близько 20 год ОСОБА_5 почав стукати по його паркану, дружина повідомила йому, що у них розбите вікно. Коли потерпілий вийшов надвір, побачив обвинуваченого та його брата, при цьому ОСОБА_5 бив по паркану. Обвинувачений наніс ОСОБА_4 удари кастетом у голову, після чого він упав. Дружина викликала поліцію та «швидку допомогу». Оскільки після заподіяних ударів око у потерпілого не бачило, «швидку допомогу» викликали вдруге і потерпілого було госпіталізовано. Він не міг ходити на роботу, так як у нього паморочилась голова. Потерпілий зазначив, що ОСОБА_5 був у рукавичках та вважає, що в кулаку він тримав кастет, але цей кастет ОСОБА_4 не бачив. Ударів було два - під праве око та по носу. Після цих ударів потерпілий упав, обвинувачений сів на нього зверху та намагався ще ударити, але ОСОБА_4 схопив ОСОБА_5 за руки і не давав йому можливості наносити удари. Потім обвинуваченого відтягнув брат. Зазначив, що ОСОБА_5 було розбито вікно та пошкоджено паркан його домоволодіння. Оскільки ОСОБА_5 на кається, просив призначити йому суворе покарання.
Крім показань обвинуваченого, пояснень потерпілого, вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Згідно з довідкою № 7257, виданою лікарем травматологом ОСОБА_6 , ОСОБА_4 звертався до травматологічного пункту 17 вересня 2024 року, йому було поставлено діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, параорбілальна гематома справа.
Висновком експерта від 02 жовтня 2024 року № 536 встановлено, що при судово-медичній експертизі, з урахуванням історії хвороби № 6172/1453 КНП «Миргородська ЛІЛ ММР» у ОСОБА_4 встановлено наступні тілесні ушкодження: перелом очноямкової поверхні справа, перелом кісточок носу, синці, що розташовані: навколо правого ока; на спинці носа, з розповсюдженням на праву стінку, садно, розташоване на зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу, які могли утворитися не менш, ніж від 2 (двох) точок прикладання сили тупих твердих предметів, по давності можуть відповідати строку (16 вересня 2024 року) та обставинам, викладеним в описовій частині постанови та підекспертним, по ступеню тяжкості відносяться: перелом очноямкової поверхні справа, перелом кісточок носу, синці, що розташовані: навколо правого ока; на спинці носа, з розповсюдженням на праву стінку у своїй сукупності - до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я; садно, що розташоване на зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу, - до легких тілесних ушкоджень.
У відповідності з протоколом огляду місця події від 18 вересня 2024 року з фототаблицею до нього було оглянуто територію домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де відбувалась бійка між ОСОБА_4 та ОСОБА_5
14 жовтня 2024 року було проведено слідчий експеримент за участю потерпілого ОСОБА_4 , під час якого останній розповів про обставини вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, показав, як обвинувачений наносив йому тілесні ушкодження (протокол проведення слідчого експерименту від 14 жовтня 2024 року .
Диск із відеозаписом проведення слідчого експерименту було оглянуто під час судового розгляду.
Згідно з додатковим висновком експерта від 28 жовтня 2024 року № 584, враховуючи кількість, характер та анатомічну локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_4 , експерт вважає, що вони могли утворитися за обставин, вказаних потерпілим під час проведення слідчого експерименту.
Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 14 жовтня 2024 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_7 , остання показала місце на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_5 наніс потерпілому тілесні ушкодження.
До протоколу проведення слідчого експерименту додано оптичний диск з відеофіксацією даної слідчої дії, зміст якого було оглянуто під час судового розгляду.
У відповідності з додатковим висновком експерта від 28 жовтня 2024 року № 585, враховуючи кількість, характер та анатомічну локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_4 , експерт вважає, що вони могли утворитися за обставин, вказаних свідком ОСОБА_7 під час проведення слідчого експерименту.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише щодо особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Ч. 3 вказаної статті визначено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
З урахуванням викладеного, допитавши обвинуваченого, потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до переконання, що своїми діями ОСОБА_5 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення за обставин, викладених у вироку, та його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України як умисні середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто умисні ушкодження, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Обставинами, що пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченої та її активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено
При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке у відповідності зі ст. 12 КК України віднесено до нетяжких злочинів, конкретні обставини провадження, дані про особу ОСОБА_5 , який раніше не судимий, задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, його відношення до скоєного, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, щире каяття, спосіб вчинення кримінального правопорушення, думку потерпілого та приходить до висновку про доцільність призначення покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки саме це покарання найбільш відповідатиме меті його призначення відповідно до ст. 50 КК України, а також вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки покладені судом обов'язки будуть гарантувати запобігання вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, а заходи контролю стимулюватимуть його виправлення.
Правові підстави для застосування відносно обвинуваченого положень ст. 69 КК України відсутні.
Підстав для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого суд не встановив.
Цивільний позов заявлено не було.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
СуддяОСОБА_1