Справа № 539/4476/24
Провадження № 2/539/1371/2024
19 грудня 2024 року місто Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді Рудалєвої Л.В.,
при секретарі судового засідання Бас В.Г.,
сторони у судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
14 жовтня 2024 року до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі - суд) звернулося ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (юридична адреса: 03150, місто Київ, вулиця Загородня, будинок №15, офіс №118/2, ЄДРПОУ 44559822)(далі - позивач) із позовом до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 )(далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд:
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (юридична адреса: 03150, місто Київ, вулиця Загородня, будинок №15, офіс №118/2, ЄДРПОУ 44559822) заборгованість у сумі 40 236 (сорок тисяч двісті тридцять шість) гривень 60 (шістдесят) копійок, з яких: сума кредиту - 11 000 (одинадцять тисяч) гривень; сума процентів користування кредитом - 20 042 (двадцять тисяч сорок дві) гривні 80 (вісімдесят копійок); нараховані позивачем проценти за 42 календарних днів - 9 193 (дев'ять тисяч сто дев'яносто три) гривні 80 (вісімдесят) копійок.
Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (первісний кредитор) та відповідачем 17 липня 2023 року було укладено електронний договір про надання споживчого кредиту № 6863214, відповідно до умов якого відповідач отримав у борг кошти у сумі 11 000,00 грн. та зобов'язувався повернути отримані кошти та сплатити відсотки за користування ними.
27 травня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (первісним кредитором) та позивачем укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф (далі - договір факторингу), відповідно до якого первісний кредитор відступив позивачу права вимоги за кредитним договором, серед іншого, до відповідача.
Унаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором у нього виникла заборгованість перед первісним кредитором. За результатами укладення між первісним кредитором та позивачем договору факторингу, право вимоги за заборгованістю відповідача перед первісним кредитором перейшло до позивача.
Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми статей 512, 514, 1082 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо правових наслідків відступлення права вимоги; статей 626, 627, 628, 629 ЦК України щодо обов'язковості умов укладених договорів; статей 1049, 1050, 1054 ЦК України щодо особливостей укладення та виконання кредитних договорів; статей 526, 625 ЦК України щодо обов'язковості виконання боржником узятих на себе зобов'язань за договором.
Відповідач до суду відзив на позовну заяву не надіслав.
Заяви, клопотання учасників справи
Разом із поданням позову представник позивача заявив клопотання про здійснення розгляду цієї справи без його участі, а також клопотання про витребування доказів.
03 грудня 2024 року до суду надійшло клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 30 жовтня 2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цій справі, ухвалив проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін, судове засідання призначив на 28 листопада 2024 року, а також витребував докази від АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Розгляд справи відкладався на 19 грудня 2024 року у зв'язку із неявкою учасників справи.
Ухвалою від 19 грудня 2024 року суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку із тим, що відповідач, повідомлений належним чином, не з'явився у судове засідання, не надав відзив на позовну заяву, а позивач не заперечує, суд розглядає справу та ухвалює рішення на підставі документів, що в ній містяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» - є фінансовою установою, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи серії ФК №В0000495, виданим Національним банком України 21 січня 2022 року (а.с.48).
14 липня 2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (первісний кредитор) та відповідачем укладено Договір №6863214 про надання споживчого кредиту (далі - кредитний договір)(а.с.15-20), відповідно до пункту 1.2 якого первісний кредитор надає споживачу (відповідачу) кредит у гривні, а споживач (відповідач) зобов'язаний повернути отриманий кредит, оплатити проценти за користування ним.
Укладення кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС первісного кредитора, доступ до якої забезпечується споживачу (відповідачу) через Веб-сайт або Мобільний додаток «CreditPlus». Електронна ідентифікація споживача здійснюється під час входу споживача в особистий кабінет у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», у тому числі шляхом перевірки первісним кредитором правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача (відповідача), вказаний під час входу та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету (пункт 1.1 кредитного договору).
Сума кредиту - 11 000,00 грн (пункт 1.3 кредитного договору), строк кредитування - 360 днів (пункт 1.4 кредитного договору), періодичність внесення платежів - кожні 30 днів (пункт 1.4 кредитного договору).
Орієнтовна загальна вартість кредиту становить: за стандартною фіксованою ставкою - 89804,00 грн (пункту 1.8.1 кредитного договору), за зниженою фіксованою ставкою - 88 162,25 грн (пункт 1.8.2 кредитного договору).
Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору кошти кредиту надаються первісним кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача (відповідача) уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .
Листом від 12 червня 2024 року ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» повідомило ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» про перерахування коштів у сумі 11 000,00 грн на картку відповідача (а.с.68).
Крім того, на виконання ухвали суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомило, що на ім'я відповідача ним емітовано картку № НОМЕР_3 , а 14 липня 2023 року на неї здійснено переказ коштів у сумі 11 000,00 грн, інформація про платника відсутня (а.с.95).
Повернення кредиту та оплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюється згідно з графіком платежів (пункт 5.1 кредитного договору).
За невиконання, неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором розділом 6 «Відповідальність сторін» кредитного договору передбачена відповідальність.
Правила надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту первісним кредитором (а.с.57-66) передбачають порядок дій під час ініціювання укладення договорів позики, визначає порядок їх укладення, взаємні права та обов'язки позикодавця та позичальника, а також відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов укладених договорів.
Згідно з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту, яка є додатком до кредитного договору (далі - Таблиця)(а.с.20), сума кредиту становить 11 000,00 грн, проценти за користування кредитом - 77 162,25 грн, загальна вартість кредиту - 88 162,25 грн.
Вказана у кредитному договорі інформація про наданий кредит відображена у Паспорті споживчого кредиту (далі - Паспорт)(а.с.22-23).
Первісний кредитор - ТОВ «АВЕНТУС Україна» є фінансовою установою, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи серії ФК № 870, виданим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 04 березня 2019 року (а.с.47).
27 травня 2024 року між позивачем та первісним кредитором (ТОВ «АВЕНТУС УУКРАЇНА») укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф (договір факторингу) (а.с.69-73, 105-114), відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до боржників, серед яких - заборгованість за кредитом відповідача.
27 травня 2024 року відповідачу було відправлено електронне повідомлення про укладення договору факторингу та зміну кредитора у кредитному договорі, а також повідомлено нові реквізити для погашення заборгованості за кредитним договором (а.с.24).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу первісний кредитор передав позивачу право вимоги за кредитним договором у сумі 31 042,80 грн (а.с.37).
Зі змісту розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданого первісним кредитором (а.с.26-43), проценти за користування кредитними коштами складають 20 138,80 грн.
Згідно до розрахунком заборгованості за кредитним договором, наданим позивачем (а.с.35), проценти за користування грошовими коштами додатково складають 9 193,80 грн.
Отже, суд встановив, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов'язані із невиконанням останнім зобов'язань за укладеним ним кредитним договором відповідно до умов договору факторингу.
Вказані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України), станом на дату виникнення спірних правовідносин.
Не погоджуючись із відповідачем, який не сплачував заборгованість за кредитним договором, керуючись положеннями договору факторингу, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.
Норми права, які застосував суд
Згідно зі статею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оцінка суду
Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обгрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду обгрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя статті 263 ЦПК України).
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналізуючи законодавство України, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача слід задовольнити з огляду на таке.
Передусім суд зазначає, що відповідно до змісту статей 526, 527, 530, 627, 628 ЦК України договір є обов'язковим до виконання на умовах, які ним визначені, а прийняті на себе контрагентами зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.
Позивач, обгрунтовуючи свої позовні вимоги, звертає увагу суду на те, що відповідач не виконує умови укладеного ним кредитного договору, а тому заборгованість слід стягнути у судовому порядку.
Відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, в жодних документах по цій справі свою позицію щодо виникнення у нього заборгованості за кредитним договором, не висловив.
Суд, оцінюючи докази, що містяться в матеріалах справи, чинне законодавство України із вказаного спірного питання, дійшов наступних висновків.
Юридична особа - первісний кредитор, яка укладала кредитний договір з відповідачем, є фінансовою установою, має відповідне свідоцтво про реєстрацію фінансової установи.
Відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення кредитного договору, оскільки вказаний договір та додатки до нього підписані ним з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора.
В силу вимог статей 629 та 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір відповідно до його умов та вимог закону.
Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, що відповідає положенням статті 617 ЦК України.
Позивач є фінансовою установою та має відповідне свідоцтво, а тому суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача за вказаним вище кредитним договором відповідно до вимог статей 514 та 516 ЦК України була правомірно передана за договором факторингу позивачу. У зв'язку з тим, що відповідач не виконав у строк взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, позивач має підстави вимагати від відповідача їх виконання відповідно до умов договору факторингу.
За вказаного вище правового врегулювання, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач - не надавши своєї позиції, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам позивача та доказам, що це підтверджують, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги слід задовольнити.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Щодо судового збору суд зазначає таке.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 2 422,40 грн, що підтверджується Платіжною інструкцією №2974 від 07 жовтня 2024 року (а.с.1)
У зв'язку з тим, що позовні вимоги суд задовольняє, судовий збір стягується із відповідача.
Щодо витрат, пов'язаних з розглядом справи суд зазначає таке.
Позивач, серед іншого, заявив вимогу щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн. На підтвердження понесених витрат було надано до матеріалів справи Договір № 26/08-024 про надання правової допомоги від 26 серпня 2024 року (а.с.41-42) (далі - Договір),
Згідно з пунктами 4.4 та 4.5 Договору факт надання послуг підтверджується Актом про надання правової допомоги, підставою для оплати є рахунок-фактура (а.с.41).
Зі змісту Рахунку про оплату № 4933-07/10-2024 від 07 жовтня 2024 року (а.с.25) та Акту прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) згідно Договору № 26/08-2024 від 26 серпня 2024 року (а.с.36) вбачається, що послуги адвоката складають 10 000,00 грн.
Проаналізувавши Договір, Акт прийому-передачу, Рахунок-фактуру, суд дійшов висновку про те, що витрати на правничу допомогу слід зменшити з огляду на таке.
Відповідно до частин третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Як вбачається із змісту Договору та Акту та рахунку-фактури, послуги адвоката складанню позовної заяви становлять 10 000,00 грн.
Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що робота, зазначена у Акті, має не обґрунтовано завищену вартість, з огляду на складність справи (стягнення заборгованості здійснюється за одним кредитним договором) та фактично виконаній адвокатом роботі (наданих послуг), часові, витраченому на виконання відповідних робіт (послуг), обсягу наданих робіт (послуг) (зміст позовних вимог та доданих до позовної заяви документів є стандартизованим; представник позивача не брав участі у судових засіданнях тощо). Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн не відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи, сталою правовою позицією і безумовно є завищеними, тому вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення із відповідача в користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. Під час визначення суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з вимог частини третьої статті 141 ЦПК України.
Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 512, 514, 516, 527, 530, 627, 628, 617, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (юридична адреса: 03150, місто Київ, вулиця Загородня, будинок №15, офіс №118/2, ЄДРПОУ 44559822) заборгованість у сумі 40 236 (сорок тисяч двісті тридцять шість) гривень 60 (шістдесят) копійок, з яких: сума кредиту - 11 000 (одинадцять тисяч) гривень; сума процентів користування кредитом - 20 042 (двадцять тисяч сорок дві) гривні 80 (вісімдесят копійок); нараховані позивачем проценти за 42 календарних днів - 9 193 (дев'ять тисяч сто дев'яносто три) гривні 80 (вісімдесят) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (юридична адреса: 03150, місто Київ, вулиця Загородня, будинок №15, офіс №118/2, ЄДРПОУ 44559822) судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на правову допомогу у сумі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Якщо повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 265 ЦПК України:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», юридична адреса: 03150, місто Київ, вулиця Загородня, будинок №15, офіс №118/2, ЄДРПОУ 44559822.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 23 грудня 2024 року.
Суддя Лубенського міськрайонного суду
Полтавської області Л.В. Рудалєва