Справа №534/2145/24
Провадження №2/534/615/24
17 грудня 2024 року м. Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді Морозова В.Ю., за участі секретаря судового засідання Савченко Я.О.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини
Позивач звернувся з позовом до відповідача у якому прохає суд визначити ОСОБА_1 , додатковий строк, тривалістю три місяці після вступу в законну силу рішення суду, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 78 років померла бабуся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 13 жовтня 2023 року, актовий запис №379.
Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 , що належала померлій на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 05.05.2004 Коваленко В.В. приватним нотаріусом Комсомольського міського нотаріального округу за р.№1895.
Відповідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих осіб у житловому приміщенні, виданої Горішньоплавнівською міською радою Полтавської області за №20-11/3903 від 15.07.2024 року, на день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_2 .
03.07.2024 року позивачу стало відомо, що померла склала на його ім'я заповіт, посвідчений 15.05.2019 року державним нотаріусом Горішньоплавнівської державної нотаріальної контори і зареєстрований у реєстрі за №408, яким все своє майно, де б воно не було і де б воно не знаходилось заповіла одному позивачу. Зазначений заповіт позивачем було виявлено у квартирі, де проживала померла, про його існування він не був обізнаний до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Однак, коли позивач звернувся до приватного нотаріуса 15.07.2024 року з метою оформлення його спадкових прав, нотаріусом останньому було роз'яснено, що він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини, встановлений ч. l ст. 1270 Цивільного кодексу України і для спадкоємців за законом і для спадкоємців за заповітом, і вирішити це питання можливо виключно у судовому порядку.
Позивачу нотаріусом було повідомлено, що спадкоємців попередніх черг, які б прийняли спадщину у встановлений строк, немає. Факт відсутності інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після ОСОБА_2 , підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №78123833 від 26.08.2024 року та довідкою про склад сім'ї та зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №20-11/3903 від 15.07.2024 року, виданою Горішньоплавнівською міською радою Кременчуцького району Полтавської області (відсутні спадкоємці, які прийняли би спадщину у порядку ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України). Отже, позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом, спадкоємці, які прийняли спадщину відсутні.
Ухвалою суду від 23.09.2024 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
01.10.2024 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування відзиву на позовну заяву, серед іншого, зазначає, що як зазначає позивач у своїй заяві він є онуком померлої та єдиним її спадкоємцем, а отже є спадкоємцем п'ятої черги за законом відповідно до норм статті 1265 ЦК України.
Таким чином незалежно від наявності заповіту гр. ОСОБА_1 зобов'язаний був звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини як спадкоємець, що має право на спадщину за законом.
Також позивачем було направлено на адресу суду відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 27.11.2024 підготовче провадження закрито та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.
Позивач у судове засідання повідомлений належним чином не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та просив суд її задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заяву про розгляд справи без участі представника, заперечував проти задоволення позову та просив суд відмовити у його задоволенні.
Суд, заслухавши учасників, дослідивши наявні у справі докази та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів дійшов наступних висновків.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути серед інших і визнання права, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до відповіді № 48/01-16 від 26.08.2024 приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Морозової І.М. наданої ОСОБА_1 , позивач може звернутися до суду щодо встановлення додаткового строку для прийняття спадщини. (а.с. 9)
Згідно із свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 13 жовтня 2023 року, актовий запис №379, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 15.09.1996 року, актовий запис № 1988, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 8)
Також позивачем надано інші копії документів на підтвердження спорідненості із спадкодавцем (а.с. 11-14)
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно із ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем,
у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Так, за правилами ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо:
1)спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини;
2)у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини;
3) ці обставини визнані судом поважними.
Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Таких висновків дійшов Верховний Суд України у постановах від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі№ 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачем шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є: справедливість, добросовісність та розумність.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави суд виносить рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно з сукупністю доказів іншої сторони.
Суд звертає увагу, що 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», яка постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 доповнена пунктом 3, яким встановлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється. Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 719 редакцію пункту 3 постанови № 164 від 28 лютого 2022 року змінено та викладено в наступній редакції: «Перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини».
Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року № 676/47/21 дійшов висновку, що пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.
А отже позивач враховуючи необізнаність про наявний заповіт мав поважні причини пропустити строк для прийняття спадщини.
Аналізуючи обставини справи, суд дійшов переконання, що наявні підстави для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини на підставі частини третьої статті 1272 ЦК України, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд, -
Цивільний позов позовну заяву ОСОБА_1 до Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк в три місяці після вступу в законну силу рішення суду, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Повне найменування відповідача: Горішньоплавнівська міська рада Кременчуцького району Полтавської області, ЄДРПОУ 24388291, адреса: 39800, Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, вулиця Миру, 24.
Відомості, які суд не оголошує щодо учасників справи при проголошенні рішення суду
Повне ім'я позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя В'ячеслав МОРОЗОВ