Справа № 529/1143/24
Провадження № 3/529/493/24
30 грудня 2024 року суддя Диканського районного суду Полтавської області Петренко Л.Є., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з СПД №2 ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , не працюючого, який протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
07.12.2024 близько 18 год 00 хв. ОСОБА_1 за місцем свого постійного проживання по АДРЕСА_1 , вчинив домашнее насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, виганяв з будинку та вів себе агресивно.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про дату та час розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань суду не подав.
Враховуючи що ОСОБА_1 заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав та згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ст. 173-2 КУпАП не є обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.
Разом з тим, при передачі телефонограми ОСОБА_2 , яка є особою відносно якої вчинили домашнє насильство, повідомила, що з ОСОБА_1 примирилась.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положення ч.1 ст. 173-2 КУпАП (в редакції, яка була чинною на момент скоєння вказаного правопорушення) передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Статтею 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства підтверджується сукупністю доказів, які взаємоузгоджуються між собою, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 07.12.2024 серії ВАД № 313337;
- рапортом чергового від 07.12.2024, згідно якого вбачається що на службу 102 звернулась ОСОБА_2 про те, що її співмешканець вчиняє домашнє насильство відносно неї та дитини заявниці;
- протоколом про прийняття заяви ОСОБА_2 від 07.12.2024, відповідно до якої 07.12.2024 близко 18 год. 10 хв. в домогосподарстві за місцем проживання останньої по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно неї та дітей, висловлювався нецензурною лайкою, кричав;
- письвоими поясненнями ОСОБА_2 , у яких остання зазначила, що 07.12.2024 близко 18 год. її співмешканець ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, вона запропонувала останньому лягти відпочивати, однак він висловлюватись в її адресу нецензурною лайкою. В цей час у будинку перебував син ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та діти її покійної доньки, які злякались та заспокоювали ОСОБА_1 , однак він хапав ОСОБА_2 за одяг та тягав по будинку, висловлювався нецензурною лайкою і кричав;
- письмовими поясненнями сомого ОСОБА_1 який зазначив, що він дійсно 07.12.2024 прийшов додому у стані алкогольного сп'яніння, де у нього виник конфлікт з співмешканкою ОСОБА_2 в ході якого він кричав на неї та висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, ображав та вів себе агресивно, виганяв з дому.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП., а саме домашнє насильство.
Відповідно до ч 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом'якшують його відповідальність.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Враховуючи вище викладене, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, те, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, з особою відносно якої вчинив домашнє насильство примирився, приходжу до висновку, що вчинене ним правопорушення є малозначним.
Тому відповідно до ст. 22 КУпАП його слід звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Згідно із ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись статтями 33, 280, 283 КУпАП, суддя
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України, закрити у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області.
Суддя Л.Є. Петренко