Справа № 524/10762/24
Провадження №2-а/524/160/24
30.12.2024 місто Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі
головуючого судді Мельник Н.П.,
з участю секретаря судового засідання Стешиної В.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ,
відповідача посадової особи ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , старшого офіцера відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
До Автозаводського районного суду міста Кременчука надійшла позовна заява ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшого офіцера відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, винесеної 28.08.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст.210-1 КУпАП. Згідно цієї постанови позивача визнано винним у вчиненому та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100,00 грн.
27.09.2024 ухвалою судді позовну залишено без руху із наданням строку для усунення виявлених недоліків.
27.09.2024 та 02.10.2024 до суду надійшли заяви від позивача про усунення недоліків позовної зави.
02.10.2024 ухвалою судді відкрите провадження по справі. Залучено в якості співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнавши його явку обов'язковою. Постановлено здійснити розгляд справи за правилами ст. 286 КАС України 18.10.2024. Встановлено строк відповідачам для подання відзиву з усіма письмововими та електронними доказами тощо, що підтверджують заперечення проти позову.
18.10.2024 до суду не з'явились учасники справи, надійшла заява від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з позовною заявою, яке ухвалою суду задоволено.
14.11.2024 до суду надійшов відзив за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , до якого долучено витяг з наказу від 10.10.2024 №1112 про призначення ОСОБА_4 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 .
15.11.2024 у засідання з'явились позивач ОСОБА_1 , представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , відповідач старшого офіцера відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 .
За результатами проведеного підготовчого засідання судом з'ясовано обставини на виконання ч.2 ст.180 КАС України. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача, суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. З урахуванням призначення 10.10.2024 ОСОБА_4 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ., не надання суду позивачем заяв чи клопотань стосовно цього, враховуючи, що позивачу з моменту отримання відзиву відомо про заміну начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , враховуючи, що позов подано саме до посадової особи, яка, на думку позивача, повинна відповідати за позовом, а не до фізичної особи, залучення до участі у справі ІНФОРМАЦІЯ_2 , як органу військового управління України, що веде військовий облік та здійснює мобілізацію населення, який очолює призначена у встановленому порядку посадова особа в особі керівника ІНФОРМАЦІЯ_5 , за підписом якого і надано відзив по справі, 15.11.2024 ухвалою суду закрите підготовче провадження, призначено справу до розгляду.
27.11.2024 у судове засідання з'явились позивач ОСОБА_1 , представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , відповідач ОСОБА_3 . Не з'явився начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлений про дату, час, місце розгляду справи належним чином. З урахуванням думки учасників, які не заперечували проти розгляду справи без участі відсутньої особи, керуючись ст. 205 КАС України, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив розгляд справи здійснити без участі особи, яка не з'явилась.
30.12.2024 у судове засідання з'явились позивач ОСОБА_1 , представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . Не з'явились відповідачі начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 та посадова особа ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 повідомлені про дату, час, місце розгляду справи належним чином. З урахуванням думки учасників, які не заперечували проти розгляду справи без участі відсутньіх осіб, керуючись ст. 205 КАС України, суд без вихи
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст. 205 КАС України.
У обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на обставини, зазначені у його позові та на докази, долучені ним до матеріалів справи. Просив суд задоволити позовні вимоги у повному обсязі. Вважає оскаржувану постанову прийнятою із порушенням чинного законодавства, оскільки не зазначено який саме законодавчий акт та яку статтю порушено позивачем.
У судових засіданнях представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та відповідач (посадова особа ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ОСОБА_3 підтримали відзив на позовну заяву у повному обсязі з підстав, викладених у ньому, просили відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, заслухавши учасників справи, судом встановлено наступне.
15.07.2024 позивач самостійно і добровільно з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 для оновлення військово-облікових даних, де старший офіцер відділення офіцерів запасу і кадрів ОСОБА_3 , уточнивши, де позивач проходитиме військово-лікарську комісію, вилучивши у нього військовий квиток, видав розписку для проходження військово-лікарської комісії у приміщенні міської лікарні № 4 м Кременчука за попереднім узгодженням місця проходження ВЛК із позивачем. При цьому, ОСОБА_3 надав ОСОБА_1 для заповнення картку оновлення військово-облікових даних військовозобов'язаних, яка заповнена ним власноручно 15.07.2024.
Зазначені обставини щодо виконання позивачем свого обов'язку оновлення своїх даних до 16.07.2024 у судовому засіданні сторонами не спростовано та не заперечувалось. Підтверджено, що позивач з'явився для оновлення військово-облікових даних та для проходження ВЛК, зокрема оновлення позивачем військово-облікових даних військовозобов'язаних 15.07.2024 стверджується заповненою ним карткою оновлення таких даних. Крім того, у судовому засіданні представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 зазначено, що зі сторони позивача для оновлення військово-облікових даних було вчинено усі необхідні дії. Посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечувався факт згоди позивача на проходження ВЛК у приміщенні лікарні за узгодженням із ним безпосередньо.
Крім того, з аналізу п.п. 1 п. 1 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024, установлено, що до уточнення військово-облікових даних відноситься оновлення наступних даних громадянами України, які перебувають на військовому обліку, а саме: уточнення адреси проживання, номерів засобів зв'язку, адрес електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані.
16.07.2024 о 08:00 позивач з'явився до міської лікарні № 4 м Кременчука з метою проходження військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) та зареєструвався у журналі осіб, які проходять ВЛК, на найближчу вільну дату - 23.08.2024.
Зазначені обставини у судовому засіданні сторонами не спростовано та не заперечувалось. Крім того, представник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 не заперечувала реєстрацію позивача у цьому журналі. Зазначене підтверджує той факт, що позивач не відмовлявся від проходження ВЛК згідно розписки для проходження військово-лікарської комісії у приміщенні міської лікарні № 4 м Кременчука за попереднім узгодженням місця проходження ВЛК між позивачем та посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
17.07.2024 о 08:36 ОСОБА_1 подзвонив старший офіцер відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 та повідомив про можливість отримання військового квитка, у зв'язку із чим у цей самий день о 14:15 позивач з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 до кабінету № 45. У цьому кабінеті, крім ОСОБА_3 була присутня жінка у цивільному одязі. Позивач ОСОБА_1 повідомив відповідачу ОСОБА_3 , що ще не пройшов ВЛК у лікарні, оскільки зареєструвався у журналі осіб, які проходять ВЛК, на найближчу вільну дату (23.08.2024) та збирає усі необхідні документи для цього.
Зазначені обставини у судовому засіданні сторонами не спростовано та не заперечувалось.
ОСОБА_3 дістав заповнений бланк повістки для проходження ВЛК у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак 17.07.2024 о 14:59 в м Кременчуці оголошено сигнал «повітряна тривога», тому позивач повідомив ОСОБА_3 , що негайно залишає приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою проходження до найближчого укриття.
Зазначені обставини у судовому засіданні сторонами не спростовано та не заперечувалось.
ОСОБА_3 не давав змоги позивачу вийти з приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після оголошення сигналу «відбій повітряної тривоги», вийшовши із укриття, позивач відчув погіршення стану здоров'я, оскільки перенервував через дії ОСОБА_3 , що призвело до підвищення рівня цукру у його крові до 26,8 м/мл при нормі 5,6 м/мл із загрозою гіпоглікемічної коми.
Позивач зауважив, що у 2015 році звільнений із військової служби у зв'язку із непридатністю у мирний час та обмеженою придатністю у військовий час по причині захворювання «цукровий діабет».
25.07.2024 позивач потрапив на стаціонарне лікування до Комунального некормерційого медичного підприємства «Кременчуцька міська лікарня «Правобережна» з діагнозом «цукровий діабет».
Позивач у судовому засіданні зазначив, що за період з 17.07.2024 до 25.07.2024 перебував вдома та займався самолікуванням по телефонному зв'язку із лікарями.
25.07.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області щодо доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 210-1 КУпАП (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - нез'явлення за викликом 19.07.2024 по повістці №12858 від 17.07.2024 для оновлення військово-облікових даних та проходження ВЛК).
05.08.2024 позивач виписаний з лікарні з рекомендацією продовження лікування вдома.
22.08.2024 о 10:00, тобто напередодні проходження ВЛК, з метою уточнення необхідних документів, позивач ОСОБА_1 звернувся до міської лікарні № 4 м Кременчука, де йому повідомили, що з 08.08.2024 походження ВЛК у цьому медичному закладі скасовано та перенесено до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
23.08.2024 о 07:40 відповідно до часу, зареєстрованого у журналі осіб, які проходять ВЛК міської лікарні № 4 м Кременчука, позивач з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження ВЛК та оновлення даних.
Зайнявши чергу для проходження ВЛК, позивач того ж дня о 09:00 зайшов до кабінету № 25 ІНФОРМАЦІЯ_4 , де знаходився відповідач ОСОБА_3 , зі слів якого позивач дізнався, що його оголошено в розшук. Із зазначеними матеріалами його не онайомили.
23.08.2024 о 16:00 позивач отримав картку обстеження та медичного огляду №366 за результатами проходження ВЛК, із висновком «непридатний до військової служби з виключенням із військового обліку».
У той же день у кабінеті № 10 ІНФОРМАЦІЯ_4 юристом ОСОБА_2 , яка є представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 у присутності відповідача ОСОБА_5 , позивачу повідомилено про вчинення ним адміністративного правопорушення, про те, що буде складено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 210-1 КУпАП.
У зв'язку із несправністю комп'ютерної техніки розгляд справи про притягнення позивача до відповідальності перенесено з 23.08.2024 на 09 год 26.08.2024, про що зазначено в отриманій позивачем повістці.
26.08.2024 о 07:45 позивач добровільно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак внаслідок відсутності електропостачання у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , несправності комп'ютерної техніки, розгляд справи знову не відбувся.
28.08.2024 о 10:00 позивач прибув добровільно до ІНФОРМАЦІЯ_2 до юриста ОСОБА_2 для продовження розгляду справи.
З матеріалами справи щодо притягнення позивача до відповідальності ознайомитись не надали на неодноразові його прохання. Зазначене у судовому засіданні сторонами не спростовано та не заперечувалось.
Після зачитування постанови юристом ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 по справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у присутності начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач дізнався про суть порушення та про притягнення його до адміністративної відповідальності. Зазначене у судовому засіданні сторонами не спростовано та не заперечувалось.
Судом встановлено, що позивач перебуває на військовому обліку як офіцер запасу у ІНФОРМАЦІЯ_6 , як військовозобов'язаний офіцер з 03.10.1992 по теперішній час.
Обставини, зазначені у відзиві про те, що 26.08.2024 о 16:30 до ІНФОРМАЦІЯ_2 з'явився ОСОБА_1 , у ході перевірки документів якого встановлено його відверту відмову від отримання повістки № 12858 від 17.07.2024, згідно якої останній не з'явився 19.07.2024 для уточнення військово-облікових даних та для проходження медичного огляду з метою визначення його придатності до військової служби.
Зазначені обставини не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та у матеріалах справи.
У відповідності до ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Частина 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Загальні правила військового обліку визначені Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», частиною 10 ст.1 якого встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Зазначена редакція частини 10 ст.1, частини 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» набрала чинності 18.05.2024, як наслідок відлік вказаного строку слідує від дня набрання чинності Законом №3633-IX від 11.04.2024, тобто з 18.05.2024.
Посилання позивача на те, що він як громадянин, який має висновок про обмежену придатність протягом 9 місяців, тобто до 04.02.2025, підлягає повторному медичному огляду з метою визначення ступеню придатності до військової служби, у судовому засіданні підтвердження не знайшло з огляду на наступне.
Так, відповідно до п.2 прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3621-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" дійсно передбачено зазначене положення, однак на позивача воно не поширюється, враховуючи закінчення строку дії попереднього висновку про стан його здоров'я,. оскільки у 2015 році позивачем здійснювався огляд його стану здоров'я та було прийнято війдповідний висновок про його обмежену придатність до військової служби у мирний час та непридатність у військовий час, а тому він підлягав направленню на ВЛК
Пунктами 68, 69 розділу «Медичний огляд військовозобов'язаних та резервістів» Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 16.05.2024 № 560, передбачено, що медичний огляд військовозобов?язаних проводиться за рішенням начальника районного ТЦК та СП кожних 5 років у мирний час та щорічно в період дії воєнного стану. Особи, в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію.
Зазначені обставини щодо виконання позивачем ОСОБА_1 свого обов'язку для проходження ВЛК у судовому засіданні сторонами не спростовано та не заперечувалось. Підтверджено, що позивач з'явився 15.07.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для оновлення військово-облікових даних та для проходження ВЛК. Посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечувався факт згоди позивача 15.07.2024 на проходження ВЛК у приміщенні лікарні за узгодженням із ним безпосередньо.
З урахуванням вищезазначеного складання 17.07.2024 повістки №12858 про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 за викликом 19.07.2024 для оновлення військово-облікових даних та проходження ВЛК, а також акта відмови від отримання повістки, подання керівнику ІНФОРМАЦІЯ_2 відомостей для вжиття заходів про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, звернення до органів поліції щодо затримання позивача, було передчасним рішення за умови його добровільної явки 15.07.2024 до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 саме з метою оновлення військово-облікових даних та проходження ВЛК.
Зазначені обставини щодо виконання позивачем ОСОБА_1 свого обов'язку щодо оновлення військово-облікових даних та вжиття заходів щодо проходження ВЛК у судовому засіданні сторонами не спростовано та не заперечувалось.
Крім того, за приписами ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211. Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо безпосереднього розгляду справи про адміністративне правопорушення уповноваженою на те особою (у цьому випадку начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а не у його присутності, як це було зазначено у судовому засіданні позивачем та відповідачами.
Зокрема, представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 зазначила у судовому засіданні, що постанова була нею надрукована напередодні розгляду справи у п'ятницю, а у понеділок надана на підпис для начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 та зачитана нею безпосередньо для позивача у присутності начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, постанова про винуватість ОСОБА_6 винесена з порушенням порядку її постановлення, а ссаме: до безпосереднього розгляду справи стосовно нього та не уповноваженою на те особою ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заначене підтверджене у судовому засіданні також і позивачем та посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
Крім того, у засіданні не знайшло свого підтвердження також і дотримання процедури повідомлення особи про час та місце розгляду справи стосовно нього.
Законодавство покладає обов'язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов'язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягається до відповідальності знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи.
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачене порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Так, статтею 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а за змістом оскаржуваної постанови кваліфікуючою ознакою вчиненого адміністративного правопорушення є порушення правил мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період, однак зі змісту спірної постанови не встановлено порушення якої норми Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» допущено позивачем.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої вона винесена.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показів свідків.
Виходячи із норм викладених в частині 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею78 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документам (ст. 251 КУпАП).
Орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтями 33, 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За наведених вище обставин, суд вважає не доведеним факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 210-1 КУпАП та приходить до висновку про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, а тому складання постанови уповноваженим органом про притягнення його до адміністративної відповідальності є не правомірним та здійснене з порушенням встановленої КУпАП процедури.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду не спростовують.
За таких обставин, суд вважає за можливе оскаржувану постанову скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
З огляду на викладене, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1211 грн 20 коп, сплаченого судового збору позивачем.
Керуючись ст. ст. 6, 10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , посадової особи ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 26/08/2024/1, винесену 28.08.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , відокремленого підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , за рахунок бюджетних асигнувань судові витраті, які складаються із судового збору у розмірі 1211 грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н.П. Мельник