Іменем України
(заочне)
Справа №377/881/24
Провадження №2/377/468/24
30 грудня 2024 року Славутицький міський суд Київської області в складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Гніденко Н.П.,
представника позивача Борисовця О.Г. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У жовтні 2024 року позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором б/н від 25.07.2013 станом на 17.09.2024 у розмірі 66 763,13 грн, що складається із: 53 973,17 грн заборгованості за тілом кредиту; 12 789,96 грн заборгованості за простроченими відсотками, а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_1 отримав 28.07.2009 карту № НОМЕР_1 , терміном дії 05/13, тип карти «Універсальна», кредитний ліміт якої був 0 грн. ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку №б/н від 25 липня 2013 року та приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на момент підписання, та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms/. Відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку встановлено початковий кредитний ліміт, який у подальшому збільшився до 53 000,00 грн. Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджується, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахунку відповідача. Після спливу строку дії першої картки відповідач для можливості користуватися рахунком додатково отримав такі картки: № НОМЕР_2 , строк дії 01/17, тип «Універсальна Gold»; №5211537451987056, строк дії 06/17, тип «Універсальна»; №4149625813734926, строк дії 08/20 тип «Універсальна Gold». В процесі користування рахунком відбулась зміна відсоткової ставки на 40,8 % річних. У процесі користування кредитним рахунком клієнту були завжди доступні у вільному доступі на сайті банку та в додатку Приват24 умови обслуговування кредитних карток, які банк постійно пропонує клієнту для ознайомлення, огляду кожного наступного разу, коли відбуваються навіть незначні зміни. Клієнт підписав паспорт споживчого кредиту від 13 січня 2022 року, в якому також є інформація про відсоткові ставки щодо кредитування по картковим рахункам. Клієнт не надав жодного заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашав заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування. 13 січня 2022 року відповідач власноручно на планшеті підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, що відповідає вимогам постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі», тобто відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування, зокрема, щодо сплати відсотків. На підставі вказаної заяви він отримав додаткову кредитну картку № НОМЕР_3 зі строком дії 02/26, тип карти «Універсальна Gold», а також погодив інші суттєві умови користування кредитними рахунками. Відповідач належним чином був повідомлений про умови кредитування, зокрема, щодо сплати відсотків. Починаючи з 13 січня 2022 року, відсотки нараховувались відповідно до підписаної відповідачем заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, згідно з п. 1.3., у розмірі 40,8 %. При цьому, за погодженою ставкою банк нарахував відсотки у розмірі 12 789,96 грн. У зв'язку з початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії Російської Федерації, банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 року - розмір 0 %, а в подальшому 01 квітня 2022 року відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру. Таким чином, банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, в межах кредитного ліміту. В порушення умов договору, зокрема п. 1.4, а також статей 509, 526, 629, 1054 ЦК України відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконав, внаслідок чого станом на 17 вересня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 60 763,13 грн, з яких: 53 973,17 грн - заборгованість за тілом кредиту; 12 789,96 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Ухвалою судді від 04 листопада 2024 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 03 грудня 2024 року.
Ухвалою суду від 03 грудня 2024 року судовий розгляд справи відкладено на 18 грудня 2024 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України.
Ухвалою суду від 05 грудня 2024 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_2 про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 18 грудня 2024 року представник позивача Борисовець О.Г. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві. Суду пояснив, що як вбачається з виписки по рахунку відповідача, останній користується послугами банку, зокрема, використовуючи банківську картку з 2009 року. Відповідачу відкрито рахунок, який є незмінним, за весь період користування послугами банку, змінювалися тільки картки. У період з 2009 року по 2013 рік клієнт добровільно виконував усі операції, тому банк не має до нього претензій за вказаний період. 25 липня 2013 року відповідач звернувся до банку із анкетою - заявою та йому було видано нову картку, якою він користувався з 25 липня 2013 року. З 2013 року по 28 січня 2022 року банк нараховував та списував відсотки відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки в анкеті - заяві відповідач зазначив про згоду з ними, починаючи з 2022 року, після подання відповідачем заяви про приєднання до Умов та Правил від 13 січня 2022 року, нарахування та списання відсотків здійснюється за цією заявою. В який саме період виникла заборгованість за відсотками, представник позивача пояснити не може. Станом на 25 липня 2013 року у відповідача був плюсовий баланс. Починаючи з липня 2013 року, користування сумою кредиту відбувалося в період 55 днів та ще 90 днів, після чого завершився пільговий період та виникала заборгованість. У відповідача пільговий період закінчився 25 грудня 2013 року. Сума заборгованості при користуванні карткою визначається у загальному розмірі, тобто тіло і відсотки. Відсотки за користування кредитом списуються з коштів клієнта за діючим порядком, спочатку погашаються нараховані відсотки, а потім тіло кредиту, виписка по рахунку формується наростаючим підсумком.
Відповідач у призначене судове засідання не прибув, про дату, час і місце якого повідомлявся в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України, за адресою зареєстрованого місця проживання. Рекомендований лист з повідомленням про вручення, яким відповідачу направлялась судова повістка, повернутий до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Відзив на позов відповідач не подав, причини неявки не повідомив.
За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 18 грудня 2024 року, суд ухвалив заочне рішення у справі.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 25 липня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Підписанням анкети - заяви він підтвердив свою згоду на те, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с. 43).
До анкети-заяви від 25 липня 2013 року банк додав витяг з Умов та Правил надання банківських послуг СП 2013-6835774 від 05 серпня 2013 року, роздруківка яких міститься у матеріалах справи (а.с. 60-92).
13 січня 2022 року ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ( а.с. 44-54), в якій сторони погодили фінансові послуги: відкриття та обслуговування поточного рахунку, споживче кредитування; істотні умови договору «Кредитні картки», зокрема: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; сума/ліміт кредиту - 200 000,00 грн для карт «Універсальна», 200 000,00 для карт «Універсальна Gold», 300 000 грн для преміальної картки «Platinum»; 300 000 грн для преміальної картки «World Black Edition»; 300 000 грн для преміальної картки «VISA Signature»; 400 000 грн для преміальної картки «World Elit»; 800 000 грн для преміальної картки «Infinite»; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту-споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту-безготівковим шляхом; процентна ставка, відсотків річних - 42,0 % для карт «Універсальна»; 40,8 % для карт «Універсальна Gold»; тип процентної ставки- фіксована; реальна річна процентна ставка, відсотків річних: за умови здійснення розрахунків з використанням платіжної картки та користування коштами в межах пільгового періоду: 0% - для карт «Універсальна», 1,2 % - для карт «Універсальна Gold»; за умови здійснення розрахунків з використанням платіжної картки та користування коштами поза межами пільгового періоду і погашення кредита мінімальними щомісячними платежами: 51,9 % - для карт «Універсальна», 51,76 % - для карт «Універсальна Gold»; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, відсотків річних -84,00 % річних - для картки «Універсальна», 81,6 % річних - для карти «Універсальна Gold»; в разі: - неповернення клієнтом кредиту в строк, зазначений в п.2.1.1.2.4. цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, та/або- в разі, якщо клієнт не виконав вимогу банку щодо усунення порушення, в порядку, передбаченому п.2.1.1.6.1. цього договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, встановленого вимогою банку, та/або - в разі несвоєчасної сплати клієнтом мінімального обов'язкового платежу в строк, зазначений в п.2.1.1.3.1. цього договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу платежу, та/або - в разі настання обставин, передбачених п.2.1.1.3.5. договору, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до частини другої статті 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60% для карт «Універсальна», 60% для карт «Універсальна Gold» ( а.с. 44-54).
13 січня 2022 року ОСОБА_1 також ознайомився та підписав паспорт споживчого кредиту ( а.с. 55-59).
Банком додано виписку за договором №б/н за період з 28 липня 2009 року по 20 вересня 2024 року (а.с.33 -42).
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 25 липня 2013 року станом на 17 вересня 2024 року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 66 763,13 грн, з яких : 53 973,17 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12 789,96 грн - заборгованість за простроченими відсотками (а. с. 10-32).
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень статті 626 ЦПК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду ( частина перша статті 638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина друга статті 638 ЦК України).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (частина перша). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя).
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона -підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтував свої вимоги, надано: анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 25 липня 2013 року (підписану відповідачем), заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг від 13 січня 2022 року (підписану відповідачем), паспорт споживчого кредиту (підписаний відповідачем) 13 січня 2022 року, витяг з Умов та правил надання банківських послуг, розрахунок заборгованості (з якого вбачається періодичне погашення заборгованості), виписку за договором б/н за період з 28 липня 2009 року по 20 вересня 2024 року, копію паспорта позичальника ( а.с. 10-32, 33-42, 43, 44-54, 55-59, 60-92, 93-95).
Суд враховує, що підписана ОСОБА_1 анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 25 липня 2013 року, на яку посилається банк як на підставу виникнення договірних відносин з відповідачем, містить докладну інформацію щодо особи позичальника, зокрема повну дату його народження, РНОКПП, дівоче прізвище матері, серію та номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номери телефонів ( а.с.43).
Натомість виписка за договором б/н за період з 28 липня 2009 року по 20 вересня 2024 року містить відомості про користування кредитними коштами з 01 серпня 2009 року по 31 січня 2023 року та про кредитні картки: № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_4 ; № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 , № НОМЕР_5 , видані відповідачу за вказаний період, а також інформацію про суму витрат за кредитом: 182 991,37 грн та суму надходжень: 116 228,24 грн. З виписки вбачається, що відповідач використовував кредитні кошти, здійснював платежі, оплачував послуги ( а.с.33-42).
Вказана виписка має статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року №578/5.
Отже, позивач надав достатні докази, які підтверджують факт звернення відповідача до АТ КБ «ПриватБанк» та отримання кредитних коштів, що свідчить про виникнення між сторонами прав і обов'язків, які ґрунтуються на кредитних правовідносинах.
Суд зазначає, що укладений між сторонами кредитний договір б/н від 25 липня 2013 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить розміру і строку повернення кредиту, однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, і необхідність їх захисту через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Такий висновок узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який міститься у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.
Виходячи з позовних вимог банку, останній просив стягнути з відповідача заборгованість на підставі договору у виді анкети-заяви від 25 липня 2013 року, яку підписано відповідачем ОСОБА_1 .
Позивач вважає та зазначає у позовній заяві, що ОСОБА_1 підписанням анкети-заяви приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та була розміщена на сайті банку.
На підтвердження цих обставин позивач надав витяг з Умов та Правил надання банківських послуг СП 2013-6835774 від 05 серпня 2013 року (а.с.60-91), проте матеріали справи не містять підтверджень, що самі ці Витяг з Умов та Правил розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву від 25 липня 2013 року, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови кредитного договору, зокрема, щодо сплати процентів та стягнення неустойки (штрафу, пені)та, зокрема саме у зазначеному в цьому документі, що доданий банком до позовної заяви, розмірі та порядку нарахування.
Отже, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Крім того, банк не пересвідчився, чи дійсно клієнт зробив таку роздруківку та ознайомився з вказаними документами.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 дійшла висновку, що « в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20 лютого 2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин».
Із виписки по рахунку за договором №б/н за період з 28 липня 2009 року по 20 вересня 2024 року видно, що відповідач користувався кредитними коштами в АТ КБ «ПриватБанк» не тільки у вказаний період, а починаючи з 01 серпня 2009 року без заяви, а потім на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 25 липня 2013 року та заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 13 січня 2022 року (а.с. 33-42).
З виписки та розрахунку заборгованості видно, що за весь період користування рахунком, ще з 01 серпня 2009 року, а потім в період дії підписаної відповідачем анкети - заяви від 25 липня 2013 року, позивач списував з рахунку відповідача проценти за використання кредитного ліміту, зокрема, в період з 26.12.2013 по 29.08.2014 за ставкою 27,6 %, в період з 01.09.2014 по 30.03.2015 за ставкою 32,4 %, в період з 01.04.2015 по 29.02.2020 за ставкою 42%; в період з 01.03.2020 по 31.07.2020 за ставкою 3,5 %; в період з 01.08.2020 по 28.02.2022 за ставкою 3,4%. Починаючи з квітня 2022 року, позивач списував з рахунку відповідача проценти за використання кредитного ліміту за ставкою 1,7 %, з 01.07.2022 - 2,5 %; з 01.09.2022 - 3,4 %, тобто кошти, внесені відповідачем на погашення кредиту, позивач в першу чергу зараховував на погашення відсотків за користування кредитом, а в останню чергу - на погашення основної суми боргу.
З виписки за договором б/н за період з 28 липня 2009 року по 20 вересня 2024 року ОСОБА_1 вбачається, що: за період з 30.09.2009 по 31.07.2012 сума зарахованих відсотків за користування кредитом склала 1 405,29 грн; сума накладених штрафів за вказаний період склала 150,00 грн; за період з 30.08.2013 по 01.01.2022 сума зарахованих відсотків за користування кредитом склала 45 132,07 грн, сума накладених штрафів за вказаний період склала 500,00 грн та пені 100,00 грн. Всього списано відсотків, штрафів та пені за період з 28.07.2009 по 01.01.2022 - 47 287,36 грн (1 405,29 грн +150 грн+ 45 132,07 грн +500 грн +100 грн = 47 287,36 грн).
Оскільки з 01 серпня 2009 року ОСОБА_1 користувався карткою без підписання заяви та визначення умов, 25 липня 2013 року підписав анкету-заяву, згідно з якою отримав від АТ КБ «ПриватБанк» кредит на картковий рахунок, в якій не передбачено сплату процентів за користування кредитом, стягнення штрафів та пені, інших належних доказів на підтвердження правомірності нарахування відповідачу процентів за користування кредитом за період з 30 вересня 2009 року до 01 січня 2022 року банк не надав, то необхідно зарахувати 47 287,36 грн списаних банком за використання кредитного ліміту відсотків, штрафів та пені саме на погашення тіла кредиту.
Натомість, підписавши 13 січня 2022 року заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, сторони погодили істотні умови договору, зокрема, і розмір процентної ставки за користування кредитом.
Як вбачається з виписки за договором б/н за період з 28.07.2009 по 20.09.2024, з 24 січня 2022 року відповідач почав користуватися карткою № НОМЕР_3 , використовував кредитні кошти та погашав кредитну заборгованість. За період з січня 2022 року по вересень 2024 банк списував з рахунку відповідача відсотки за використання кредитного ліміту у розмірі 3,4 % та 1,7 %, 2,5%.
Із наданого суду розрахунку неможливо встановити за який саме період виникла заборгованість за відсотками. Представник позивача у судовому засіданні також не надав пояснень суду, з якого часу виникла заборгованість за нарахованими відсотками.
Як вбачається з виписки за договором б/н за період з 28 липня 2009 року по 20 вересня 2024 року, розмір відсотків, який просить стягнути позивач 12 789,96 грн, складається із відсотків, нарахованих за період з 01.03.2023 по 01.09.2023 (на 01.09.2023 - 1 870,23 грн + на 01.08.2023 - 1 870,23 грн; на 01.07.2023 - 1 809,90 грн +на 01.06.2023 - 1 870,23 грн + на 01.05.2023 - 1 809,90 грн+ на 01.04.2023 - 1 870,23 грн+ на 01.03.2023 - 1 689,24 грн = 12 789,96 грн) ( а.с. 33).
Виходячи з викладених обставин, враховуючи списану позивачем в період з 30 вересня 2009 року до 01 січня 2022 року суму відсотків, штрафів та пені у загальному розмірі 47 287,36 грн, розмір яких не було узгоджено між сторонами у вказаний період, суд вважає, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 25 липня 2013 року становить 6 685, 81 грн (53 973,17 грн - 47 287,36 грн) за тілом кредиту та 12 789,96 грн. за простроченими відсотками за користування кредитом.
З урахуванням викладеного, оскільки позивачем доведено існування між сторонами кредитних прав та зобов'язань, тобто підтверджено факт отримання позичальником кредитних коштів, проте не надано належних доказів на підтвердження правомірності нарахування відповідачу процентів за користування кредитними коштами, штрафів та пені за період з 30 вересня 2009 року до 01 січня 2022 року, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором б/н від 25 липня 2013 року в загальному розмірі: 19 475 гривень 77 копійок, що складається із: 6 685 гривень 81 копійки заборгованості за тілом кредиту; 12 789 гривень 96 копійок заборгованості за простроченими відсотками, заявленими позивачем до стягнення.
За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 706,61 грн, виходячи з такого розрахунку: 19 475,77 грн ( розмір задоволених позовних вимог) х 100 : 66 763,13 грн (загальний розмір позовних вимог) = 29,17 % ( відсоток задоволених позовних вимог); 2 422,40 грн ( сума судового збору, сплачена позивачем при поданні позову : 100 х 29,17 (відсоток задоволених позовних вимог).
На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 25 липня 2013 року в розмірі 19 475 гривень 77 копійок, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту- 6 685,81 гривень; заборгованості за простроченими відсотками - 12 789,96 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 706 гривень 61 копійку.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: вулиця Грушевського, будинок 1 «Д», місто Київ,
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне заочне рішення суду складено 30 грудня 2024 року.
Суддя Н. С. Бабич