Справа № 369/6266/24
Провадження № 2/369/5196/24
Іменем України
25.10.2024 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Янченка А.В.,
при секретарі судового засідання Кубарській Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 369/6266/24 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 425 561,23 грн., яка складається із заборгованості кредитним договором у сумі 398 048,51 грн. та 3% річних у сумі 27512,72 грн.
Позивач зазначає, що було укладено договір відступлення прав вимоги, де вказана заборгованість по Кредитному договорі № 539-089/08Р від 11 вересня 2008 становить у розмірі 824 851,79 грн.
31.05.2017р. право вимоги відступлено від ПАТ «Правекс банк» до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія». Надалі 04.02.2019р. право вимоги відступлено від ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» до ТОВ «ФК «Позика».
23.04.2024р. ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області в справі відкрито позовне провадження та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.
19.07.2024 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву.
24.10.2024 року позивач надав заяву про розгляд позовної заяви без участі Позивача.
25.10.2024 року представник відповідача надав заяву про розгляд справи без участі представника, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Проти заявлених позовних вимог позивача заперечував повністю.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду відповіді на відзив від позивача не надходило.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Таким чином, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Із матеріалів справи вбачається, що зобов'язання по Кредитному договорі № 539-089/08Р від 11 вересня 2008 року, який укладений між Акціонерним комерційним товариством «Правекс-банк» та ОСОБА_1 та по якому відбулося 31.05.2017р. відступлення права вимоги від ПАТ «Правекс банк» до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», та надалі відступлено 04.02.2019р. право вимоги від ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» до ТОВ «ФК «Позика», та по якому на сьогоднішній день Позивач бажає стягнути заборгованість, уже було виконано.
23.06.2015 року Апеляційним судом м. Києва винесено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Правекс банк» заборгованість згідно Кредитного договору № 539-089/08Р від 11 вересня 2008 року у розмірі 178 108,26 грн. (копія рішення додається)
Після винесення рішення Апеляційного суду м. Києва від 23.06.2015р., відкрите виконавче провадження № 51650060 та виконано рішення суду, про що було винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження від 23.11.2020 року.
У позовних вимогах Позивача зазначається, що Позивачем було укладено договір відступлення прав вимоги, де вказана заборгованість по Кредитному договорі № 539-089/08Р від 11 вересня 2008 становить у розмірі 824 851,79 грн.
Приймаючи той факт, що повна сума заборгованості по Кредитному договору № 539-089/08Р від 11 вересня 2008р. уже була визначена рішенням Апеляційного суду м. Києва 23.06.2015р. у розмірі 178 108,26 грн.
Також, з урахуванням стягнутої суми на виконання рішення Апеляційного суду м. Києва 23.06.2015р. по Кредитному договору № 539-089/08Р від 11 вересня 2008р. виконавчою службою Шевченківського РВ ДВС у м. Києві від 23.11.2020 року було винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження, так як було виконано (стягнуто) зобов'язання в повному обсязі.
Виконавчий напис, на підставі якого позивач стягнув суму коштів з Відповідача у розмірі 282268,54грн., та вказав у теперішній позовній заяві, як урахування погашення, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.09.2022 року справа № 369/14476/21, визнано таким, що не підлягає виконанню.
Стягувач по виконавчому провадженню отримав стягнуті кошти, та ніяким чином не оскаржував неповне виконання зобов'язання по Кредитному договору № 539-089/08Р від 11 вересня 2008р. у виконавчому провадженню що виконувалось по рішенню Апеляційного суду м. Києва 23.06.2015р.
Враховуючи наявну судову практику, яка міститься зокрема у постанові від 24 лютого 2022 року по справі № 127/6695/19 Верховний Суд зазначає, що рішення суду, яке набрало законної сили та виконане боржником, та яким з боржника стягнуто остаточну заборгованість, не може бути поставлене під сумнів та не підлягає тлумаченню, у розумінні повноти розміру заборгованості.
Зазначається, що Кредитор, який сам визначив заборгованість у валюті України, погодився із судовим рішенням, яким таку заборгованість стягнуто із боржника, а боржником сплачено таку заборгованість у повному обсязі, не має права на стягнення курсової різниці, оскільки визначив зобов'язання у національній валюті, у якій прийняв його виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 750/8676/15-ц).
Верховний суд зазначає «що звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості банк самостійно обрав спосіб повернення боргу за кредитним договором у гривнях; обсяг основного зобов'язання за кредитним договором визначений рішенням та державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання за судовим рішенням у зв'язку із його повним виконанням. Постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження оскаржено не було, фактично сторона погодилась із повним виконанням божником основного зобов'язання за кредитним договором, що є наслідком припинення зобов'язання».
Кредитний договір № 539-089/08Р від 11 вересня 2008р. з моменту звернення банком до суду за захистом свого права є припиненим, а винесення постанови про закінчення виконавчого провадження про стягнення заборгованості по згаданому кредитному договору, зі зазначенням в постанові того, що вимоги виконавчого документа виконані в повному обсязі, вказує на відсутність подальшої будь-якої заборгованості пов'язаної з кредитним договором № 539-089/08Р від 11 вересня 2008р.
Відповідачем зазначено, що ніякого оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження щодо неповного виконання зобов'язання по Кредитному договору № 539-089/08Р від 11 вересня 2008р. не було, відповідачу не відомі та у наявних провадженнях не надавались.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у відповідності до ст. 141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 247, 265-269 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено: 30.12.2024 року.
Суддя А.В. Янченко