Справа № 367/13303/24
Провадження №3/367/4513/2024
Іменем України
25 грудня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Шестопалової Я.В.,
при секретарі Янковому І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 639599, складеного 16 грудня 2024 року, 15.12.2024 року о 00:45 год. ОСОБА_1 за місцем проживання: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання батьківських обов'язків, по відношенню до неповнолітньої доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була доставлена до лікарні в стані алкогольного сп'яніння. Таким чином, ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі.
Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушниці та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 1 Конвенції про права дитини дитиною є кожна людська істота до досягнення нею 18-річного віку, якщо за законом, що застосовується до цієї особи, вона не досягне повноліття раніше.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" - виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям, тощо), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Згідно з ч.1,2 ст.150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання дитини, якою, зокрема, визначено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статей 251, 254 КУпАП, обов'язок надання доказів покладено на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення.
На підставі цих вимог закону, а також ст.ст. 251, 252 КУпАП, суд у постанові повинен навести докази вини особи у вчиненні правопорушення та дати їм належну оцінку в їх сукупності.
Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Таким чином, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати всі обставини у справі на підставі доказів, зібраних особою, яка склала протокол.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, відповідно до положень ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Частина 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність з ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається є ухилення (умисне або необережне) батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей
Суб'єкт адміністративного проступку - фізичні осудні особи - батьки, або особи, що їх замінюють.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
З наданих матеріалів не вбачається невиконання ОСОБА_1 вимог ст.ст. 8, 12, 35 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ.
Викладені в протоколі факти не свідчать про невиконання ОСОБА_1 обов'язків, покладених на батьків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, що є обов'язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. Самого факту перебування неповнолітньої дитини в стані алкогольного сп'яніння, отримання медичної допомоги в медичному закладі через алкогольне отруєння, є недостатнім для визначення складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, встановлені обставини справи, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 23, 24, 27, 29, 33, 34, 35, 40-1, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події та складу даного правопорушення в її діях.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга, подається до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Я.В. Шестопалова