19 грудня 2024 року Справа № 915/1042/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Могили А.С.
за участю сторін:
від позивача (представник позивача) - в судове засідання не з'явився,
від відповідача (представник відповідача) - в судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Акціонерного товариства "Миколаївобленерго", вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв
електронна пошта: kanc@energy.mk.ua
представник позивача: Дімова Жанна Омелянівна
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача: Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал", вул. Погранична, 161, м. Миколаїв
електронна пошта: office@vodokanal.mk.ua
про: стягнення 1 014 046, 17 грн.
Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, сформованою в системі "Електронний суд" 30.08.2024 (вх. № 10404/24 від 30.08.2024) в якій просить суд стягнути з Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" пеню у сумі 46 444,15 грн; 3 % річних у сумі 170 776,08 грн; інфляційних втрат у сумі 786 848,63 грн за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №46/6 від 03.02.2020 та 9058,59 грн інфляційних втрат та 3% річних у сумі 918,72 грн. за договором про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №46/6 від 03.02.2020.
Позивач просить суд судові витрати покласти на відповідача.
Предметом позову виступає майнова вимога позивача, як оператора системи розподілу, до відповідача, як споживача, про стягнення з останнього пені, відсотків річних та інфляційних витрат, внаслідок порушення відповідачем грошового зобов'язання за укладеними між сторонами договорами.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610, 611, 612, 615, 626, 629, 901, 903 ЦК України, Кодекс систем розподілу, затверджений постановою НКРЕКП 14.03.2018 № 310, Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП 14.03.2018 № 312 та умовами договорів.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.10.2024. Встановлено учасникам справи строк для надання заяв по суті справи.
Відповідач через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву (вх.№11170/24 від 18.09.2024) (т.3 арк.12-31) в якому зазначає, що відповідач дійсно несвоєчасно провів остаточний розрахунок по Договору за надані послуги, однак жодним чином не мав на меті уникнення оплати, але через низку обставин не мав можливості розрахуватись з позивачем своєчасно. У наданому відзиві просить суд зменшити розмір пені на 99%. Вказує, що відповідач є комунальним підприємством, яке фінансується за рахунок коштів споживачів послуг, просить взяти до уваги, що відповідач в повному обсязі розрахувався за надані послуги по Договору, строк прострочення виконання зобов'язання з оплати є незначним.
Позивач через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив (вх. № 11393/24 від 24.09.2024) (т.3 арк.32-39) в якій вважає, що підстави для зменшення санкцій (пені) на 99% відсутні з підстав викладених у відповіді на відзив.
У зв'язку з оголошенням у місті Миколаєві та області повітряної тривоги, та, відповідно необхідності перебування працівників та відвідувачів суду в укритті підготовче засідання у справі № 915/1042/24 призначене на 01.10.2024, не відбулось.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2024 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 05.11.2024.
05.11.2024 позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області подав клопотання (вх. № 13551/24 від 05.11.2024) в якому просить суд відкласти підготовче засідання для надання можливості позивачу подати до суду розгорнутий розрахунок із зазначенням дат виникнення боргу, періоду прострочення платежів з посиланням на докази, які підтверджують заявлені позивачем позовні вимоги (т.3 арк.45-48).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.11.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 02.12.2024.
Позивач через систему «Електронний суд» подав клопотання (вх№14994/24 від 29.11.2024) в якому просить суд залучити до матеріалів справи розгорнутий розрахунок інфляційних втрат та 3% річних. Вказує, що розрахунок не містить нових даних, а є зведенням інформації, поданої разом з позовною заявою (т.3 арк.55-78).
Відповідач через систему «Електронний суд» надав заяву від 02.12.2024 (вх. № 15032/24 від 02.12.2024) в якій просить суд розглядати справу без участі представника відповідача.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.12.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.12.2024.
19.12.2024 позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області подав заяву (вх. № 16045/24 від 19.12.2024) в якій просить суд провести судове засідання за відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в судовому засіданні в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
03.02.2020 директором Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" з боку споживача було підписано заяву - приєднання до умов договору споживача про розподіл електричної енергії (т.1 арк.74,75).
03.02.2020 між Акціонерним товариством "Миколаївобленерго" (далі - оператор системи) та Міським комунальним підприємством "Миколаївводоканал" (далі - споживач) був укладений Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №46/6 (далі - Договір з розподілу електричної енергії) (т.1 арк.69-73).
Відповідно до п.1.1. Договору з розподілу електричної енергії, цей Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам (далі - Споживач) як послуги Оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору.
Згідно з п.1.2. Договору з розподілу електричної енергії , умови Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.
Далі за текстом цього Договору Оператор системи та Споживач іменуються - Сторона, а разом - Сторони.
Пунктом 2.1. Договору з розподілу електричної енергії визначено, що Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об'єктом споживача, який є Додатком 2 до цього Договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи.
У відповідності до п. 3.1., 3.2., 3.4. Договору з розподілу електричної енергії, облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається Споживачем на межі балансової належності об'єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі - Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього Договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт*год.).
За підсумками розрахункового місяця Постачальник послуг комерційного обліку (Оператор системи) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку Споживачу незалежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані Адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб'єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником Споживача.
Дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються Оператором системи розподілу в особистому кабінеті Споживача (за умови його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором, у тому числі якщо оплату за цим договором забезпечує електропостачальник споживача.
За необхідності для Споживача (його постачальника) забезпечувати визначення обсягу електричної енергії частіше ніж один раз на місяць Споживач (його Постачальник) має укласти із Оператором системи розподілу або іншим акредитованим постачальником послуг комерційного обліку окремий платний договір, у якому визначити порядок формування даних комерційного обліку про обсяг електричної енергії за розрахунковий місяць та передачу цих даних до Адміністратора комерційного обліку (за необхідності).
Споживач, що не є побутовим, зобов'язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати Постачальнику послуг комерційного обліку (Оператору системи) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв'язку.
Відповідно до п.5.1-5.5 Договору з розподілу електричної енергії, ціною цього Договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об'єкт (об'єкти) Споживача, зазначена в Паспорті точки (точок) розподілу за об'єктом споживача. Оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим Договором здійснюється на поточний рахунок оператора. Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків". Споживач оплачує послугу з розподілу Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання Споживач забезпечує оплату послуги з розподілу, або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу забезпечує постачальник. Оператор системи в особовому рахунку Споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих Споживачу послуг з розподілу електричної енергії.
Згідно з п.11.1. Договору з розподілу електричної енергії, цей Договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про його припинення його дії або перегляд його умов. Відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що умови цього Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.01.2020.
До Договору з розподілу електричної енергії між позивачем та відповідачем було укладено та підписано Додаток №4 «Порядок розрахунків» (далі - Додаток №4), у відповідності до п.1 якого, обсяги розподіленої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць, тобто з 01 числа місяця по 31 число цього місяця (або іншого останнього дня місяця) включно.
Згідно абз.1 п.2 Додатку №4, споживач зобов'язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи розподілу інформацію про покази засобів обліку за розрахунковий місяць за допомогою особистого кабінету промислового споживача (далі-Сервіс), що розміщений на web-сайті оператора системи розподілу https://ok/energy.mk.na/company.
Відповідно до абз.2, 3 п.6 Додатку №4, споживач у визначений оператором системи день отримує рахунок на здійснення планового(их) платежу(ів) та "Акт прийому-передачі наданих послуг" за надані послуги з розподілу електричної енергії та послуги комерційного обліку електричної енергії за розрахунковий період.
Підписаний та скріплений печаткою "Акт прийому-передачі наданих послуг" Споживач зобов'язується повернути Оператору системи протягом п'яти робочих днів з дня його отримання або у цей же термін у письмовій формі надати мотивовану відмову від його підписання. У разі неповернення Оператору системи підписаного "Акту прийому-передачі наданих послуг" у вищезазначений строк, даний Акт вважається підписаним з боку Споживача без зауважень.
Пунктом 8 додатку №4, передбачено, що споживач протягом розрахункового періоду може здійснювати оператору системи оплату за послуги з розподілу електричної енергії та послуги комерційного обліку за тарифами, які встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики, плановим(и) платежем(ами) у розмірі фактичних значень обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період.
Якщо фактичне розподілення обсягу електричної енергії за відповідний розрахунковий період виявиться більшим ніж сума сплаченого(их) планового(их) платежу(ів), різниця між сумою вартості фактичного розподіленого обсягу електричної енергії та вартості сплаченого(их) планового(их) платежу(ів) має бути сплачена протягом 5 робочих днів від дня отримання відповідного рахунку.
Оплата за надання послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем за фактичними показами розрахункових засобів вимірювальної техніки (п. 8.1 Додатку № 4 до договору).
Також, 03.02.2020 між Акціонерним товариством "Миколаївобленерго" (оператор системи) та Міським комунальним підприємством "Миколаївводоканал" (споживач) укладено договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №46/6 (далі - Договір з перетікання).
Відповідно до п.1.1 договору з перетікання, оператор системи надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату оператору системи за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
У відповідності до п.2.2 договору з перетікання, споживач зобов'язується, крім іншого, здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток 1 до цього договору).
Згідно п. 4.2 договору з перетікання, на підставі показів засобів вимірювальної техніки електричної енергії у термін (строки), передбачені графіком зняття показів засобів вимірювальної техніки електричної енергії (додаток 2 до цього договору), споживачем та оператором системи оформлюються такі документи:
акт про обсяг переданої споживачу електричної енергії;
акт результатів замірів електричної потужності.
Відповідно до п.4.3 договору з перетікання, розрахунковим вважається період з 01 числа місяця по 31 число цього місяця (або іншого останнього дня місяця) включно.
Згідно п.4.4 договору з перетікання розрахунок плати за перетікання реактивної електричної енергії здійснюється відповідно до методики обчислення плати та оформлюється згідно з порядком розрахунків перетікання реактивної електричної енергії.
Відповідно до п. 5.3 договору з перетікання, у разі внесення платежів, передбачених п. 2.2 глави 2 цього договору, з порушенням термінів (строків) споживач сплачує оператору системи пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, нараховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в розрахунковому документі окремим рядком.
У відповідності до п. 7.1 договору з перетікання, цей договір укладається строком на один рік, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку одна із сторін не повідомить іншу про відмову від цього договору або його перегляд. Догові може бути розірвано і в інший термін (строк) за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, встановленому чинним законодавством. Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.01.2020.
Договір підписаний та скріплений печатками сторін.
Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.
Відповідно до п. 8.3 договору з перетікання, невід'ємною частиною договору є його додатки:
1) № 1 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії";
2) № 2 "Графік зняття показів засобів вимірювання техніки електричної енергії";
3) № 3 "Графік погашення заборгованості";
4) № 4 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатації відповідальності сторін";
5) № 5 "Однолінійна схема".
Відповідно до п. 3 додатку №1 до Договору "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії" розрахунки за перетікання реактивної електричної енергії за розрахунковий період обчислюються виходячи з кількості реактивної електричної енергії, яку визначено за показами розрахункових засобів вимірювальної техніки реактивної електричної енергії, отримані на основі вимірювання або розрахунковим шляхом.
Згідно з п. 1 Додатку №2 до Договору "Графік зняття показів засобів вимірювальної техніки електричної енергії" сторони домовились, що Споживач в останній календарний день місяця на 24.00 год знімає покази засобів обліку і 1 числа, наступного за розрахунковим, повідомляє про них Оператору системи за допомогою інтернет-магазину комунальних послуг (далі - Сервіс) в особистому кабінеті через офіційний web-сайт Оператора системи www.energy.mk.ua.
За змістом п. 4 Додатку №2 до Договору Споживач на підставі показів засобу обліку самостійно формує рахунок на оплату за перетікання електричної енергії, інші рахунки, "Акт прийому-передачі наданих послуг" за допомогою Сервісу. У разі необхідності Споживач може отримати у Оператора системи рахунки та інші документи у паперовому вигляді.
Пунктом 5 Додатку №2 до Договору визначено, що Споживач протягом одного робочого дня після повідомлення Оператора системи про покази засобів обліку зобов'язаний підписати електронно-цифровим підписом (далі - ЕЦП) рахунок на оплату за перетікання реактивної електричної енергії, інші рахунки, "Акт прийому-передачі наданих послуг" та після цього завантажити їх на Сервіс. У разі не завантаження Споживачем підписаних ЕЦП рахунку на оплату за перетікання реактивної електричної енергії, інші рахунки, "Акту прийому-передачі наданих послуг" протягом одного робочого дня після повідомлення Оператора системи про покази засобів обліку, зазначені рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, "Акт прийму-передачі наданих послуг" вважаються підписаними з боку Споживача без зауважень.
Пунктом 7 Додатку №2 до Договору зазначено, що факт надання Оператором системи послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії Споживачу у календарному місяці підтверджується "Актом прийому-передачі наданих послуг".
Відповідно до п.8 Додатку №2 до Договору "Акт прийому-передачі наданих послуг", рахунки (далі - Документи), якими сторони здійснюють обмін у процесі виконання цього Договору, надаються сторонами в електронному вигляді з використанням Сервісу. Сторони визнають, що електронний документ (сформований, підписаний з використанням цифрового підпису та переданий за допомогою Сервісу) ідентичний за документацією та реквізитами з документом на папері, та кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, регулюються положеннями чинного законодавства про ринок електричної енергії.
Відповідно до п. 1, п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України від 13.04.2017 № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Аналогічний обов'язок закріплений п.п.2 п.5.5.5 глави 5.5 розділу V Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (надалі за текстом ПРРЕЕ), які визначають основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними.
Взаємовідносини з розподілу електричної енергії будуються між Оператором системи та споживачем на договірних засадах (п.11.1.6 Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018, розділ ІІ ПРРЕЕ).
Договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил та як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи договору на умовах складеного оператором системи паспорта точки розподілу/передачі (п.2.1.5 глави 2.1 розділу ІІ ПРРЕЕ).
За п.1.1.2 глави 1.1 розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) 14.03.2018 № 312 (надалі - ПРРЕЕ), перетікання реактивної електричної енергії - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії, створює додаткове завантаження обладнання електричної мережі та впливає на показники якості активної електричної енергії (рівні напруг).
Плата за перетікання реактивної електричної енергії - плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно-незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, які оператор системи розподілу/оператор системи передачі змушений надавати споживачам на території здійснення своєї ліцензованої діяльності.
Споживач, який відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, зобов'язаний здійснювати розрахунки за перетікання реактивної електричної енергії, не має права відмовити оператору системи, на території здійснення ліцензованої діяльності якого приєднані електроустановки споживача, в укладенні (переукладенні) договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (додаток 2 до цих Правил) (п.пункт 1.2.3 глави 1.2 розділу I ПРРЕЕ).
За пунктом 4.33 розділу IV ПРРЕЕ Споживачі, які відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, зобов'язані здійснювати розрахунки за перетікання реактивної електричної енергії, вносять плату за перетікання реактивної електричної енергії на поточний рахунок оператора системи, на території здійснення ліцензованої діяльності якого приєднані електроустановки споживачів, відповідно до умов договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, який може бути додатком до договору споживача про розподіл (передачу) електричної енергії.
Відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 06.02.2018 № 87 "Про затвердження Методики обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії" (ред. від 06.02.2018) (далі - Методика) розрахунки за перетікання реактивної електроенергії здійснюються за об'єктами споживачів електроенергії з дозволеною потужністю 16 кВт і більше. Оплата за звітний розрахунковий період здійснюється, якщо споживання або генерація реактивної електроенергії за об'єктом становить 1000 кВАр*год і більше (за відсутності відповідних засобів обліку реактивної електроенергії ці величини визначаються розрахунковим шляхом).
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як оператора системи розподілу, до відповідача, як споживача, про стягнення з останнього пені, відсотків річних та інфляційних витрат, внаслідок порушення відповідачем грошового зобов'язання за укладеними між сторонами договорами.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин порушення відповідачем грошового зобов'язання за укладеними між сторонами договорами.
Матеріали справи свідчать про те, що на виконання вимог вищенаведених Договорів Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» у період з лютого 2021 року по червень 2024 року надавало Міському комунальному підприємству «Миколаївводоканал» послуги з розподілу електричної енергії та з перетікань реактивної електричної енергії, що вбачається з актів про прийняття-передавання послуг (т. 1, а.с. 119-120, 123-124, 127-128, 131-132, 135-136, 139-140, 143-144,147-148, 151-152, 156-157, 160-161, 164-165, 168-169, 172-173, 176-177, 180-181, 184-185, 190-191, 194-195, 198-199, 202-203, 206-207, 210-211, 214-215, 218-219, 222-223, 226-227, 230-231, 234-235, 238-239, 242-243, 246-247, 250, т. 2 а.с. 1, 4-5, 10-11, 16-18, 22-23, 26-27, 30-31, 34-35, 39-41).
Вказані факти також підтверджуються підписаним сторонами Актом звіряння (т. 1, а.с. 45-50), та наявними в матеріалах справи рахунками (т. 1, а.с. 117-118, 121-122. 125-126, 129-130, 133-134, 137-138, 141-142, 145-146, 149-150, 153-154, 158-159, 162-163, 166-167, 170-171, 174-175, 178-179, 182-183, 186-189, 192-193, 196-197, 200-201, 204-205, 208-209, 212-213, 216-217, 220-221, 224-225, 228-229, 232-233, 236-237, 240-241, 244-245, 248-249, т. 2 а.с. 2-3, 6-9, 12-15, 19-21, 24-25, 28-29, 32-33, 36-38).
Водночас, за даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, останній систематично порушував договірні зобов'язання в період з лютого 2021 року по червень 2024 року щодо термінів оплати за надані послуги. Динаміка строків розрахунків відповідача за надані послуги вбачається з наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень (т. 2, а.с. 144-181, 196-257) та банківськими виписками (т. 2, а.с.42-143, 158-163, 182-195).
З урахуванням порушення відповідачем грошового зобов'язання, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача:
1. За Договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії:
- пеню в загальній сумі 46 444, 15 грн;
- 3 % річних в загальній сумі 170 776,08 грн;
- інфляційні втрати в загальній сумі 786 848, 63 грн.
2. За Договором про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії:
- 3 % річних в загальній сумі 918, 72 грн.;
- інфляційні втрати в загальній сумі 9 058, 59 грн.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Відповідно ч. 2 ст.625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказана норма є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов'язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд зауважує, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, позивач згідно наданого до суду розрахунку (т. 3 арк .61) нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних по договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії в загальному розмір 918, 72 грн. за період з 12.03.2022 по 17.07.2024, розмір яких є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
По Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії згідно наданого до суду розрахунку (т. 3 арк. 74-77) нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних в загальному розмір 170 776, 08 грн. за період з 11.02.2021 по 01.07.2024, розмір яких є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Також, позивач згідно наданого до суду розрахунку (т. 3 а.с. 60) нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати по договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії в загальному розмірі 9 058, 59 грн. нараховані:
- на суму заборгованості 29 556, 00 грн. за період з 12.03.2022 по 24.03.2022 за зобов'язаннями березня 2022 року в сумі 1330, 02 грн.;
- на суму заборгованості 27 389, 00 грн. за період з 15.04.2022 по 16.05.2022 за зобов'язаннями квітень-травень 2022 року в сумі 1611, 49 грн.;
- на суму заборгованості 50 378, 00 грн. за період з 11.06.2022 по 11.07.2022 за зобов'язаннями червня 2022 року в сумі 1561, 72 грн.;
- на суму заборгованості 45 032, 00 грн. за період з 12.07.2022 по 12.08.2022 за зобов'язаннями липня 2022 року в сумі 315, 22 грн.;
- на суму заборгованості 69 065, 00 грн. за період з 13.08.2022 по 09.09.2022 за зобов'язаннями серпня 2022 року в сумі 759, 71 грн.;
- на суму заборгованості 99 872, 00 грн. за період з 10.09.2022 по 19.09.2022 за зобов'язаннями вересня 2022 року в сумі 1 897, 57 грн.;
- на суму заборгованості 44 574, 00 грн. за період з 11.11.2022 по 21.11.2022 за зобов'язаннями листопада 2022 року в сумі 312, 02 грн.;
- на суму заборгованості 39 455, 00 грн. за період з 14.12.2022 по 19.12.2022 за зобов'язаннями грудня 2022 року в сумі 276, 19 грн.;
- на суму заборгованості 53 465, 00 грн. за період з 11.03.2023 по 27.03.2023 за зобов'язаннями березня 2023 року в сумі 801, 97 грн.;
- на суму заборгованості 38 537, 00 грн. за період з 13.05.2023 по 16.05.2023 за зобов'язаннями травня 2023 року в сумі 192, 68 грн.
Суд зауважує, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Судом, за допомогою програми «ipLex» з урахуванням вірного визначення періоду прострочення в межах визначеного позивачем періоду встановлено, що сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню складає 3 488, 42 грн. (1 611, 49 грн. + 1 561, 72 грн. + 315, 22 грн.)
Таким чином, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 3 488, 42 грн., в іншій частині вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 5 570, 16 грн. (9 058, 59 грн. - 3 488, 42 грн.) слід відмовити у зв'язку із необґрунтованістю позовних вимог в цій частині.
По Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії згідно наданого до суду розрахунку (т. 1 а.с. 99) нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в загальному розмір 786 848, 63 грн., нараховані:
- на суму заборгованості 900 000, 00 грн. за період з 15.05.2021 по 17.05.2021 за зобов'язаннями травня 2021 року в сумі 11 700, 00 грн.;
- на суму заборгованості 500 000, 00 грн. за період з 14.10.2021 по 18.10.2021 за зобов'язаннями жовтня 2021 року в сумі 4 500, 00 грн.;
- на суму заборгованості 2 283 652, 00 грн. за період з 12.03.2022 по 18.03.2022 за зобов'язаннями березня 2022 року в сумі 102 764, 34 грн.;
- на суму заборгованості 3 191 106, 00 грн. за період з 11.05.2022 по 16.05.2022 за зобов'язаннями травня 2022 року в сумі 86 159, 86 грн.;
- на суму заборгованості 7 357 794, 00 грн. за період з 13.08.2022 по 22.08.2022 за зобов'язаннями серпня 2022 року в сумі 80 935, 73 грн.;
- на суму заборгованості 4 910 686, 00 грн. за період з 10.09.2022 по 19.09.2022 за зобов'язаннями вересня 2022 року в сумі 93 303, 00 грн.;
- на суму заборгованості 2 933 740, 00, 00 грн. за період з 11.11.2022 по 18.11.2022 за зобов'язаннями листопада 2022 року в сумі 20 356, 18 грн.;
- на суму заборгованості 3 076 417, 00 грн. за період з 14.12.2022 по 19.12.2022 за зобов'язаннями грудня 2022 року в сумі 21 534, 92 грн.;
- на суму заборгованості 2 372 977, 00 грн. за період з 13.01.2023 по 31.01.2023 за зобов'язаннями січня 2023 року в сумі 18 983, 82 грн.;
- на суму заборгованості 1 848 716, 00 грн. за період з 11.02.2023 по 23.02.2023 за зобов'язаннями лютого 2023 року в сумі 12 941, 01 грн.;
- на суму заборгованості 1 664 674, 00 грн. за період з 11.03.2023 по 27.03.2023 за зобов'язаннями березня 2023 року в сумі 24 970, 11 грн.;
- на суму заборгованості 2 163 976, 00 грн. за період з 13.05.2023 по 30.05.2023 за зобов'язаннями травня 2023 року в сумі 10 819, 88 грн.;
- на суму заборгованості 2 112 090, 00 грн. за період з 14.06.2023 по 01.07.2023 за зобов'язаннями червня 2023 року в сумі 16 896, 72 грн.;
- на суму заборгованості 3 344 028, 00 грн. за період з 14.09.2023 по 27.09.2023 за зобов'язаннями вересня 2023 року в сумі 16 720, 14грн.;
- на суму заборгованості 2 650 324, 00 грн. за період з 13.10.2023 по 19.10.2023 за зобов'язаннями жовтня 2023 року в сумі 21 202, 59 грн.;
- на суму заборгованості 2 807 803, 00 грн. за період з 14.11.2023 по 24.11.2023 за зобов'язаннями листопада 2023 року в сумі 14 039, 01 грн.;
- на суму заборгованості 3 731 020, 00 грн. за період з 13.12.2023 по 22.12.2023 за зобов'язаннями грудня 2023 року в сумі 26 117, 14 грн.;
- на суму заборгованості 4 140 135, 00 грн. за період з 13.01.2024 по 13.02.2024 за зобов'язаннями січня 2024 року в сумі 16 560, 54 грн.;
- на суму заборгованості 8 453 624, 00 грн. за період з 14.02.2024 по 01.03.2024 за зобов'язаннями лютого 2024 року в сумі 25 360, 87 грн.;
- на суму заборгованості 3 788 028, 00 грн. за період з 13.03.2024 по 27.03.2024 за зобов'язаннями березня 2024 року в сумі 18 940, 14 грн.;
- на суму заборгованості 3 868 037, 00 грн. за період з 12.04.2024 по 29.04.2024 за зобов'язаннями квітня 2024 року в сумі 7 736, 07 грн.;
- на суму заборгованості 3 521 219, 00 грн. за період з 14.05.2024 по 31.05.2024 за зобов'язаннями травня 2024 року в сумі 21 127, 31 грн.;
- на суму заборгованості 5 136 328, 00 грн. за період з 13.06.2024 по 01.07.2024 за зобов'язаннями червня 2024 року в сумі 112 999, 22 грн.
Судом, за допомогою програми «ipLex» з урахуванням вірного визначення періоду прострочення в межах визначеного позивачем періоду встановлено, що сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню складає 16 560, 54 грн.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 16 560, 54 грн., в іншій частині вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 770 288,09 грн. (786 848, 63 грн. - 16 560, 54 грн.) слід відмовити у зв'язку із необґрунтованістю позовних вимог в цій частині.
Щодо стягнення з відповідача пені суд зазначає наступне.
За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 13 Додатку № 4 Договору № 46/6 від 03.02.2020 про надання послуг з розподілу електричної енергії у разі несвоєчасної оплати обумовлених цим Додатком платежів, Оператор системи проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення: - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування; - 3% річних з простроченої суми. При цьому сума боргу повинна бути сплачена цим Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Оператора системи, який вказується в рахунках, протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.
Згідно з п. 19 Додатку № 1 до Договору № 46/6 від 03.02.2020 про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у разі несвоєчасної оплати обумовлених цим Додатком до цього Договору платежів, оператор системи проводить Споживачу нарахування за кожен день прострочення платежів враховуючи день фактичерї оплати: - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла у період, за який здійснюється нарахування; - 3 % річних з простроченої суми. При цьому, сума боргу повинна бути сплачена цим Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Пеня, 3 % річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок оператора системи мереж, який вказується у рахунках, протягом 5 операційних днів з дати їх отримання.
Таким чином, на підставі наведених правових норм та положень Договорів, позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.
Судом перевірено розрахунок сум пені, заявленої до стягнення та встановлено, що відповідні нарахування проведено правильно, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Водночас, суд зауважує, що Міським комунальним підприємством «Миколаївводоканал» у даній справі за текстом відзиву заявлялося клопотання зменшення розміру штрафних санкцій, що підлягають стягненню на 99 %.
В обґрунтування вказаного клопотання заявником зазначено, що відповідач забезпечує послугами з централізованого водопостачання та водовідведення споживачів по всьому місту Миколаєву, тобто є соціально значущим підприємством. Звертає увагу суду га статус відповідача як «комунальне підприємство», яке фінансується за рахунок коштів споживачів послуг, їх платоспроможність, тяжкий фінансовий стан в державі України, невідповідність встановленого тарифу економічно обґрунтованому, відсутність заподіяння збитків позивачем іншим учасникам господарських відносин внаслідок порушення відповідачем зобов'язання перед позивачем. Зазначає, що відповідач в повному обсязі розрахувався за договорами, строк прострочення виконання зобов'язання є незначним. Вчинені дії відповідача протягом дії договорів свідчать про прагнення належно виконання МКП «Миколаївводоканал» умов договору та неможливістю оплати рахунків у зв'язку з тяжким фінансовим становищем та низкою несприятливих умов.
Позивач, як було наведено вище, подав суду заперечення на клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, у якому проти задоволення вказаного клопотання заперечував, просив суд стягнути з відповідача штрафні санкції в повному обсязі.
Розглянувши відповідне питання щодо зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Отже, за своєю правовою природою пеня, як один із видів штрафних санкцій, виконує стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов'язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов'язання.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Системний аналіз вищевказаних норм дозволяє дійти висновку про те, що суди мають право при прийнятті рішення про стягнення пені зменшувати її розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.
Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Як свідчать матеріали справи, Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» є комунальною установою, яка здійснює діяльність у сфері надання комунальних послуг. Тому будь-яке надмірне стягнення з відповідача грошових сум може призвести до неспроможності підприємства належним чином виконувати свої функції.
При цьому, господарський суд вважає необхідним зазначити, що використання права на зменшення розміру штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Надмірне ж зменшення пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін
Отже, враховуючи те, що відповідач є комунальною установою, що здійснює свою діяльність у сфері надання житлово-комунальних послуг, та оскільки в матеріалах справи позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв'язку з порушенням відповідачем умов спірного у даній справі договору, суд вважає, що стягнення з відповідача штрафних санкцій у повному обсязі, не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання. За такого суд дійшов висновку про часткове зменшення розміру штрафних санкцій на 30%, зокрема встановивши розмір належної до стягнення пені за Договором № 46/6 у сумі 32 510, 91 грн. (70 % заявленого до стягнення розміру).
У задоволені ж позову про стягнення штрафних санкцій в іншій частині, а саме пені за Договором № 46/6 в сумі 13 933, 24 грн. (46 444, 15 грн. - 32 510, 91 грн.), господарський суд відмовляє.
Згідно ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Ураховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 11, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал", вул. Погранична, 161, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 31448144) на користь Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 23399393):
- по Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 46/6 від 03.02.2020: пеню в сумі 32 510, 91 грн., 3 % річних в сумі 170 776, 08 грн., інфляційні втрати в сумі 16 560, 54 грн.;
- по Договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 46/6 від 03.02.2020: 3 % річних в сумі 918, 72 грн., інфляційні втрати в сумі 3 488, 43 грн.; а також 3 363, 08 грн. судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 26.12.2024.
Суддя Н.О. Семенчук