27 грудня 2024 року Справа № 915/1075/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) справу
за позовом: керівника Корюківської окружної прокуратури (15300, Чернігівська обл., м.Корюківка, вул. Шевченка, 98, ідентифікаційний код 02910114, адреса ел. пошти: korykivka.prok@chrg.gp.gov.ua)
в інтересах держави в особі
позивача: Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, пр. Антоновича, буд. 51, ідентифікаційний код 39816845, адреса ел. пошти: contact@dsbt.gov.ua)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Спіяна Олега Павловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса ел. пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 10240,97 грн
До Господарського суду Миколаївської області звернувся керівник Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Спіяна Олега Павловича , в якій прокурор просить суд:
1. Прийняти позовну заяву та відкрити провадження у справі.
2. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
3. Стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця Спіяна Олега Павловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь держави на р/р UA188999980313181216000025739, код отримувача 37922475, Казначейство України у м. Чернігів, КБК 22160100, призначення платежу: 22160100 - плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, в сумі 10240,97 грн.
4. Стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця Спіяна Олега Павловича на користь Чернігівської обласної прокуратури (за наступними реквізитами: отримувач - Чернігівська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ 02910114; банк отримувача - ДКСУ м.Київ; р/р UA248201720343140001000006008) сплачений судовий збір у сумі 2684 грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2023 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1075/23 та визначено головуючим у справі суддю Адаховську В.С.
Ухвалою суду Господарського суду Миколаївської області від 17.07.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) за наявними матеріалами; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач у відзиві на позовну заяву №09/08/23 від 09.08.2023 (вх. № 10548/23 від 10.08.2023), посилаючись на практику Верховного суду та Європейського суду з прав людини, заперечує щодо позовних вимог в частині наявності підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором, зазначаючи, що позивачем не доведено належним чином наявність порушення інтересів держави та необґрунтовано нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах компетентним органом (Державною службою України з безпеки на транспорті(Укртрансбезпекою)). Також зазначає, що позивачем не обґрунтовано предмет порушення інтересів держави, відсутність у керівника Корюківської окружної прокуратури правових підстав діяти замість іншого компетентного органу, вважаючи дії керівника Корюківської окружної прокуратури суперечливими та невідповідними відносно чинного законодавства та конституційних принципів поділу державної влади.
В частині територіальної юрисдикції Корюківської окружної прокуратури.
Відповідач зазначає, що Корюківська окружна прокуратура здійснює свої повноваження в межах визначеної територіальної юрисдикції - Корюківського району Чернігівської області, а відповідно відкритого джерела, а саме "Google Maps" автодорога М-01 Київ-Чернігів-Н.Яриловичі, на якій було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу Відповідача 28 вересня 2020 року, знаходиться поза межами Корюківського району Чернігівської області, що є порушенням засад територіальності відносно Закону України "Про прокуратуру".
В частині правильності розрахунку розміру плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.
Відповідачем зазначено, що прокурором не доведено розмір позовних вимог, обґрунтовуючи дану позицію тим що, протяжність маршруту де проводився габаритно-ваговий контроль вказаний Позивачем у позовній заяві, а саме: Київ-Чернігів Н. Яриловичі -623 км., не співпадає з розрахунковими даними згідно електронного сервісу "Google Maps"- де протяжність такого маршруту складає 213 км.
25.08.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву №51-75-2862 від 26.06.2023, за змістом якої позивач зазначає наступне:
У позовній заяві підстави представництва інтересів держави в суді обґрунтовані належним чином та в достатньому обсязі, так як Державною службою України з безпеки на транспорті, за наявності підстав, заходи щодо звернення з позовною заявою до суду про стягнення з відповідача коштів у примусовому порядку для захисту інтересів держави з метою їх надходження до Державного бюджету України не вжито, що підтверджується листом №7453/86.3/15-22 від 02.12.2022. Відтак, маючи відповідні правомочності для звернення до суду з цим позовом уповноважений орган надані йому повноваження не використовує, що є здійсненням Укртрансбезпекою захисту інтересів держави неналежним чином. Враховуючи, що Державна служба України з безпеки на транспорті є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження, тому у прокуратури є обґрунтовані підстави для пред'явлення позову в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті.
Щодо територіальної юрисдикції Корюківської окружної прокуратури.
Так як функція представництва інтересів держави в суді покладається на прокуратуру як на єдину систему, яка здійснюється виключно прокурорами. Вимоги щодо місця знаходження прокуратури та прокурора, що здійснює представництво інтересів держави в суді, Конституція України, Закон України "Про прокуратуру" ГПК України та інші нормативно-правові акти не містять. Про що говорить позиція ВСУ у справі №925/632/19 від 21.09.2022.
В частині правильності розрахунку розміру плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.
Позивач зазначає, що викладена позиція відповідача у своєму відзиві не відповідає дійсності, а саме, жодних відомостей у позовній заяві щодо маршруту Київ-Чернігів Н.Яриловичі, який складає 213 км згідно електронного сервісу, у позовній заяві не міститься. Позивач посилається на акт №0005427 від 28.09.2020, маршрут м. Чернігів - м. Миколаїв та ТТН №225 від 28.09.2020, з якої отримано дані про відстань, також акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт №220992 від 28.09.2020, про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0005427 від 09.03.2020. Вказана відстань складає 623 км. згідно Інтернет ресурсу della.com.ua, правомірність використання якого підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.03.2017 у справі №813/214/16. Та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами від сторін до суду не надходило.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Щодо строку розгляду справи суд зазначає наступне.
Статтею 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
Посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області (далі ? Управління), на підставі направлення на рейдову перевірку від 27.09.2020 № 006869 (а.с. 22), за щотижневим графіком проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області у період з 28.09.2020 по 04.10.2020 (а.с. 21), 28.09.2020 на пункті габаритно-вагового контролю на автомобільній дорозі М-01 Київ-Чернігів-Н.Яриловичі 124 км. проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки MAN TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом марки ACKERMANN PS-24, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 02.02.2019 та НОМЕР_5 від 29.01.2019 (а.с. 31), автомобіль марки MAN TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом марки ACKERMANN PS-24, реєстраційний номер НОМЕР_3 належить Спіяну Олегу Олеговичу, який згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстрований як фізична особа-підприємець, основним видом діяльності якого є "Вантажний автомобільний транспорт" (Код КВЕД 49.41) (а.с. 33,34).
За результатами перевірки 28.09.2020 складено акт № 220992 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с. 23), акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0005427 (а.с. 25) та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №042474 (а.с. 26), якими зафіксовано, що повна маса автомобіля марки MAN TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом марки ACKERMANN PS-24, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який здійснював перевезення вантажу, становила 43700 т, при нормативно допустимих-44000 т: фактичне осьове навантаження становило - 6350/11550/8600/8450/8750 т. при нормативно допустимій - 11/11/8/8/8 т.
До вказаного акту проведений розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, згідно якого за перевищення нормативних параметрів нараховано до сплати 311,5 Євро (а.с. 27).
Відповідно до товарно-транспортної накладної №225 від 28.09.2020 (а.с. 53) автомобільним перевізником визначено ТОВ "Апіс Компані", автомобіль MAN НОМЕР_2 , напівпричіп НОМЕР_3 , водій - ОСОБА_1 , 12.09.1984 без д/н, посвідчення водія НОМЕР_6 (а.с. 31); на замовлення ТОВ "Еко Енерджі Україна" з Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Андрііївка) перевозився вантаж (соняшник) до пункту розвантаження м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/45.
Розмір плати визначено відповідно до п. 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою:
П = (Рзм + Рнв + Рг) х В х К
Розрахунок проводився на пройдену відстань: 623 км, за сполученням м. Чернігів - м.Миколаїв згідно наданої водієм товарно-транспортної накладної, та проведеного вимірювання відстані за допомогою Інтернет ресурсу, мапа сайту: https://della.ua/distance.
Плата за перевищення загальної маси транспортного засобу становить - 0,05 Євро/км.
Плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів строєної осі контейнеровозу становить - 0,2 Євро/км.
Коефіцієнт збільшення плати за проїзд (у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового параметру до 10% - К = 2).
П = (623 х 0.25) х 2 = 311,05 Євро.
Копії довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 042474, акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0005427 та розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, складених державними інспекторами 28.09.2020, надано водію автомобіля Бондаренку В.А. та відповідні копії отримано.
Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки на адресу відповідача (Миколаївська область, Новоодеський р-н, м. Нова Одеса, вул. Соснова, 25) рекомендованим листом направлено повідомлення про необхідність внесення нарахованої йому плати за проїзд із долученням розрахунку, відповідних документів, які б свідчили про отримання відповідачем даного листа, не було додано (а.с. 29, 30).
Також, для розгляду питання вжиття заходів представницького реагування до ФОП Спіяна Олега Павловича за актом №0005427 від 28.09.2020 про стягнення нарахованої плати за проїзд дорогами загального користування великоваговими транспортними засобами з порушенням установлених нормативів, Керівником окружної прокуратури направлено лист до Державної служби України з безпеки на транспорті з вимогою надати належним чином завірені копії документів про результати розгляду актів перевірки (приписи щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт або постанови).
У своєму листі до Корюківської окружної прокуратури Чернігівської обласної прокуратури Державна служба України з безпеки на транспорті повідомляє, що фізична особа-підприємець Спіян Олег Павлович зазначені кошти добровільно не сплатив.
Прокурор вказує, що за даними позивача, відповідачем вказані кошти добровільно не сплачені, та Укртрансбезпекою, незважаючи на очевидність порушення та усвідомлення свого обов'язку щодо вжиття заходів до стягнення нарахованої плати, упродовж тривалого часу не вжито дієвих заходів до стягнення з ФОП Спіяна Олега Павловича у судовому порядку плати за проїзд в сумі 311,5 Євро, що є підставою для пред'явлення цього позову прокурором в інтересах держави в особі Укртрансбезпеки.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі шляхом звернення до суду.
Статтею 17 ЦК України передбачено, що орган державної влади здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб. що встановлені Конституцією України та законом. Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 196-р "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з питань безпеки на транспорті" та наказу Державної служби України на транспорті від 09.09.2020 "Про упорядкування структури Укртрансбезпеки" Управління Укртрансбезпеки у Чернігвській області було реорганізовано шляхом злиття в Північне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, яке не с самостійною юридичною особою, а є самостійним структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека). Тому, зважаючи на вищевикладене, Державна служба з питань безпеки на транспорті набуває статусу позивача у спірних правовідносинах.
Водночас, прокурор зазначає, що Державною службою України з безпеки на транспорті, за наявності підстав, заходів щодо звернення з позовною заявою до суду про стягнення з відповідача коштів y примусовому порядку для захисту інтересів держави з метою їх надходження до Державного бюджету України не вжито, що підтверджується листом № 7453/86.3/15-22 від 02.12.2022. До моменту звернення прокурора до суду з відповідним позовом, ФОП Спіян О.П. плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин i механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, згідно акту № 0005427 від 28.09.2020 у добровільному порядку не сплачено.
За таких обставин, нездійснення службовими особами Укртрансбезпеки дій, які вони повинні були та могли здійснити, а також відсутність обґрунтованих пояснень щодо своєї бездіяльності беззаперечно свідчить про неналежне виконання позивачем своїх повноважень.
Таким чином, підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб'єкта владних повноважень, тобто нездійснення захисту інтересів держави.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи, державні органи, органи місцевого самоврядування тощо мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Згідно ст. 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевого бюджетів.
Пунктом 6 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України.
Дотримання законності у питаннях наповнення бюджету безпосередньо належить до інтересів держави. Бездіяльність Укртрансбезпеки завдає істотної шкоди економічним інтересам держави, оскільки ненадходження коштів до бюджету перешкоджає здійсненню функцій держави, передбачених Конституцією та законами України.
Несплата коштів ставить під загрозу своєчасне та повне фінансування Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення, метою якої є забезпечення ефективного функціонування та розвитку мережі автомобільних доріг загального користування, будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг.
Беручи до уваги вищевикладене, а також той факт, що несплата відповідачем коштів за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, призводить до ненадходження коштів до спеціального фонду Державного бюджету України та, відповідно, до зменшення коштів на фінансування розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, а державний орган (Укртрансбезпека) уповноважений на захист інтересів держави самоусувається від виконання покладених на нього обов'язків, що свідчить про усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого суб'єкта владних повноважень, суттєво порушує економічні інтереси держави та вказує на наявність визначених п. 1 ч. 6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для звернення прокурора в інтересах держави з даною позовною заявою.
Таким чином, даний випадок з урахуванням вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" є виключним (нездійснення захисту інтересів держави), а тому у прокурора є всі обґрунтовані підстави для пред'явлення позову в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті.
Частиною 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Відповідно до п. 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з п. 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними, дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" (далі - Порядок № 879), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами Національної поліції, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
Відповідно до пп. 4 п. 2 Порядку габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законом параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Положенням п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, відповідно до п. 31.1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу) або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частин), яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного ваговою або габаритною параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Ураховуючи зазначені положення законодавства та нормативно-правових актів, державним інспекторами виконано розрахунки плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування б/н від 28.09.2020 до акту від 28.09.2020 № 0005427, та нарахована плата у відповідному розмірі 311,5 Євро.
Згідно з пунктом 23 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.
Відповідно до пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками, виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.
Таким чином, саме ФОП Спіян Олег Павлович як власник великогабаритних транспортних засобів має сплатити визначену суму плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують нормативні, оскільки саме його транспортні засоби завдали шкоди автомобільним дорогам внаслідок такого перевищення.
Пунктом 27 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Станом на 28.09.2020, за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України, сума 311,5 Євро складає 10 240,97 грн.
Таким чином, загальний розмір нарахованої ФОП Спіяну Олегу Павловичу плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідно до вищевказаних розрахунків становить 10 240,97 грн.
В пункті 26 Порядку №879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.
Зважаючи на те, що визначена уповноваженим органом плата за проїзд відповідачем в добровільному порядку і в установлені строки не сплачена, вона набуває статусу заборгованості та відтак підлягає стягненню у судовому порядку.
Заперечення відповідача щодо неправильно визначеної протяжності маршруту (відстані, яку покладено в розрахунок контролюючими особами як у актах про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, так і у розрахунку плати за проїзд, яка враховувалась при обчисленні плати за проїзд) відхиляються судом.
Як вбачається, з наданих до матеріалів справи доказів, відстань (протяжність маршруту), зазначена у акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та у розрахунку плати за проїзд, яка відповідно враховувалась при обчисленні плати за проїзд, виходячи з положень Порядку № 879, визначалась працівниками згідно відомостей, наданих водієм щодо маршруту по території України, що підтверджено його підписом як на Акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0005427 від 28.09.2020, так і в Розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0005427 від 28.09.2020.
Відстань за маршрутом м. Чернігів - м. Миколаїв (623 км) додатково перевірена судом на підставі даних Інтернет ресурсу della.com.ua, який використовує карти Google.
Судом враховується, що водій Бондаренко Валерій Анатолійович підписав складені співробітниками Укртрансбезпеки документи без будь-яких зауважень, в тому числі, і щодо маршруту та відстані перевезення, а, отже, твердження відповідача щодо неправильно визначеної протяжності маршруту спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь прокуратури.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця Спіяна Олега Павловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь держави на р/р UA188999980313181216000025739, код отримувача 37922475, Казначейство України у м. Чернігів, КБК 22160100, призначення платежу: 22160100 - плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, в сумі 10240,97 грн.
3. Стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця Спіяна Олега Павловича на користь Чернігівської обласної прокуратури (за наступними реквізитами: отримувач - Чернігівська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ 02910114; банк отримувача - ДКСУ м.Київ; р/р UA248201720343140001000006008) сплачений судовий збір у сумі 2684 грн.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.С. Адаховська