ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.12.2024Справа № 910/15932/24
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат
до проТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГУМ» визнання недійними додаткових угод та стягнення безпідставно сплачених грошових коштів у розмірі 187 912 грн. 71 коп.
Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГУМ» про визнання недійними додаткових угод та стягнення безпідставно сплачених грошових коштів у розмірі 187 912 грн. 71 коп.
26.12.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла заява про долучення доказів сплати судового збору.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та додані до неї документи, дійшов висновку, що вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до ч.1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Як встановлено Судом, позовна заява від імені Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат подана Калюжко О.М., яка діє на підставі довіреності б/н від 15.06.2022 року в порядку передоручення.
Згідно із частиною 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Отже, відповідно до вимог процесуального закону в господарському суді повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером.
Згідно ч. 3 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог закону) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Частиною 1 та 2 статті 61 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Приписами ст. 237 Цивільного кодексу України визначається поняття та підстави представництва, відповідно до ч.ч 1, 3 якої представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Представник від імені особи, яку він представляє, здійснює тільки певні юридичні дії внаслідок повноваження. Наявність у представника повноважень є обов'язковою умовою будь - якого представництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 Цивільного кодексу України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Частиною 3 ст. 244 Цивільного кодексу України визначено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (ч. 1 ст. 245 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що позовна заява подана від імені Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - Калюжко О.М., яка діє на підставі довіреності б/н від 15.06.2022 року в порядку передоручення, яка сформована у в підсистемі ЄСІТС «Електронний Суд».
Пунктом 24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі за текстом - Положення) визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до пунктів 30-34 Положення користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.
Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.
Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).
Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім'я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи". Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.
Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.
Суд зазначає, що довіреність у порядку передоручення від 15.06.2022 у розумінні Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» вважається електронним документом.
Положеннями ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов'язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.
Проте, вказана довіреність сформована в системі Електронний Суд самим представником та не є належним доказом на підтвердження повноважень Калюжко О.М. на вчинення дій від імені Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, оскільки не містить кваліфікованого електронного підпису довірителя, в даному випадку Супрун Л.М., а саме відсутній протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису Супрун Л.М.
Тобто, до позовної заяви не додано доказів, які підтверджують, що довіреність в порядку передоручення від 15.06.2022 створена та підписана з використанням кваліфікованого електронного підпису Супрун Л.М.
При цьому, до позовної заяви не додано примірника довіреності, оформленої в паперовій формі у порядку визначеному Цивільним кодексом України або примірника довіреності з протоколом створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису), від імені товариства в особі керівника (з його власноручним підписом) про уповноваження Калюжко О.М. бути представником і діяти від імені товариства, що могло бути підставою для створення «Довіреності у порядку передоручення від 15.06.2022».
Крім того, у позовній заяві зазначено, що право представляти інтереси Центру Заступником начальника відділу закріплено в пункті 2.9 посадової інструкції заступника начальника відділу правової та кадрової роботи Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, яка затверджена наказом Директора Центру від 10.04.2017. Право представляти інтереси Центру юрисконсультами закріплено в пункті 2.8 посадової інструкції провідного юрисконсульта відділу правової та кадрової роботи Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, яка затверджена наказом Директора Центру від 10.04.2017 Відповідно до пункту 2.1 Положення про відділ правової та кадрової роботи Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат одним із основних завдань відділу є представлення в установленому законодавством порядку інтересів Центру в судах, інших органах під час розгляду правових питань і спорів. Пунктом 10.5 Положення про Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Директор Центру затверджує положення про структурні підрозділи Центру.
Відповідно до частини четвертої статті 56 ГПК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Пунктом 1 частини першої статті 60 ГПК України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Відповідно до приписів частини першої статті 58 зазначеного Кодексу, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, зазначені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами. Визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
В ухвалі від 08.06.2023 у справі №303/4297/20 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (або суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності) (постанова Великої Палати Верховного Суду віл 02.07.2020 у справі №9901/39/20, ухвала Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №922/751/20, постанови Верховного Суду від 29.03.2023 у справі №913/720/20, від 04.11.2023 у справі №910/2010/19 (925/364/19 ).
Тобто у порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами. Визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Отже, з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (пункт 25 ухвали).
Відповідно до приписів статті 56 ГПК України передбачено за правилами самопредставництва можливість участі юридичної особи у справі через її працівника. Однак, він має бути уповноваженим діяти від імені цієї особи або за законом, або за статутом чи положенням, або за трудовим договором (контрактом).
Суд звертає увагу на те, що підписання та/або подання заяв, клопотань, скарг є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 08.01.2024 у справі №910/12070/22, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (або суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Враховуючи вищевказане, Суд зазначає, що для визнання особи такою, що діє в інтересах Підприємства, необхідно, щоб у відповідному положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи, а у разі якщо відповідних документів у письмовій формі немає або в них зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків вказаного працівника, позивачу слід надати посадову інструкцію, у якій визначений обов'язок представника представляти інтереси позивача в суді, а також обмеження відповідних повноважень (у разі наявності).
Проте, до матеріалів позовної заяви не додано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що Калюжко О.М. діє в порядку самопредставництва, а саме відповідне положення, трудовий договір (контракт), в яких чітко визначено право особи діяти від імені такої юридичної особи, або посадову інструкцію, в яких визначений обов'язок представника представляти інтереси позивача в суді, а також обмеження відповідних повноважень (у разі наявності).
З огляду на вищевикладене, Суд дійшов висновку, що до позовної заяви не надано належних доказів в підтвердження обсягу повноважень на підписання позовної заяви від імені Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Відповідно до п.1 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи вищевикладене, Суд доходить висновку, що позовна заява Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГУМ» про визнання недійними додаткових угод та стягнення безпідставно сплачених грошових коштів у розмірі 187 912 грн. 71 коп. підлягає поверненню Заявнику.
При цьому, Суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 174, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовну заяву Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГУМ» про визнання недійними додаткових угод та стягнення безпідставно сплачених грошових коштів у розмірі 187 912 грн. 71 коп. вважати неподаною та повернути Заявникові.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 27 грудня 2024 року.
Суддя О.В. Чинчин