ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
24.12.2024Справа № 910/12817/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, місто Київ, РУСАНІВСЬКИЙ БУЛЬВАР, будинок 8, Ідентифікаційний код юридичної особи 21647131)
до проГоловного управління національної поліції в Київській області (01601, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 15, Ідентифікаційний код юридичної особи 40108616) відшкодування шкоди у розмірі 49 990 грн. 65 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Моторне (транспортне) страхове бюро України (надалі також - "Позивач") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління національної поліції в Київській області (надалі також - "Відповідач") про відшкодування шкоди у розмірі 49 990 грн. 65 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для стягнення шкоди, завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу марки «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , завданого Відповідачем, як власником транспортного засобу марки «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2024 року відкрито провадження у справі №910/12817/24, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), витребувано від Головного управління національної поліції в Київській області належним чином завірені докази на підтвердження права власності на транспортний засіб марки «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 станом на 23.11.2022 року та належним чином завірені докази на підтвердження виконання водієм ОСОБА_1 трудових обов'язків, які виникли з Головним управлінням національної поліції в Київській області, при керуванні транспортним засобом марки «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 23.11.2022 року.
01.11.2024 року через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду.
04.11.2024 року через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 року виправлено описку в ухвалі Господарського суду міста Києва від 22.10.2024 року по справі №910/12817/24.
08.11.2024 року через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла відповідь на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно з ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.10.2024 року була надіслана до електронного кабінету Сторін, що підтверджується повідомленнями про доставку процесуального документа до електронного кабінету Сторін.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
23.11.2022 року по вул. Михайла Бойчука, 41 у м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та транспортного засобу «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить Головному управлінню національної поліції в Київській області, під керуванням ОСОБА_1 , що підтверджується відповіддю НПУ. (а.с.7-9)
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль марки «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 15.02.2023 року у справі №757/35458/22-п ОСОБА_1 , водія транспортного засобу «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень. (а.с.10)
Згідно зі звітом про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на замінні складники пошкодженого колісного транспортного засобу №16/02/23 від 08.02.2023 року, складеного Фізичною особою - підприємцем Семенченком П.О., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 48 450 грн. 65 коп. (а.с.16-28)
Згідно з Актом виконаних робіт №16-02-23 від 16.02.2023 року Фізичною особою - підприємцем Семенченком П.О. виконав роботи з оцінки вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на замінні складники пошкодженого колісного транспортного засобу №16/02/23 від 08.02.2023 року на суму в розмірі 1 450 грн. 00 коп. (зворотна частина а.с.28)
Моторне (транспортне) страхове бюро України перерахувало на користь Фізичної особи - підприємця Семенченка П.О. грошові кошти у розмірі 1 450 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №823283 від 21.02.2023 року. (а.с.30)
Відповідно до довідки №1 від 23.03.2023 року, Наказу №3/5402 від 24.03.2023 року Моторне (транспортне) страхове бюро України перерахувало на користь власника транспортного засобу «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 48 450 грн. 65 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №824810 від 27.03.2023 року. (зворотна частина а.с.31)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що на час скоєння даної ДТП, водій транспортного засобу «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому відповідно до ст. 1191 ЦК України та п.п.38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", після проведення виплати потерпілій особі у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до Відповідача, як власником транспортного засобу марки «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . За таких підстав, просить суд стягнути з Головного управління національної поліції в Київській області суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 48 450 грн. 65 коп. та витрати на встановлення розміру заподіяної шкоди в розмірі 1 450 грн. 00 коп.
Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що Головне управління національної поліції в Київській області є державною установою, яка фінансується за рахунок державного бюджету, а тому шкода, завдана позивачу, відшкодовується за рахунок держави шляхом списання коштів Державною казначейською службою України. Отже, Позивачем визначено неналежного Відповідача у даній справі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України підлягають задоволенню з наступних підстав.
Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
23.11.2022 року по вул. Михайла Бойчука, 41 у м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та транспортного засобу «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить Головному управлінню національної поліції в Київській області, під керуванням ОСОБА_1 , що підтверджується відповіддю НПУ. (а.с.7-9)
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль марки «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, вина особи, яка керувала транспортним засобом «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку Постановою Печерського районного суду м. Києва від 15.02.2023 року у справі №757/35458/22-п, якою ОСОБА_1 , водія транспортного засобу «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень. (а.с.10)
Відповідно до частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Згідно із ст. 4 Закону суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), потерпілі.
Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Положеннями пп. а) п.41.1. ст.41 Закону встановлено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
У п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону регламентовано, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Відповідно до абз. 2 п. 22.1 ст. 22 Закону у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно зі звітом про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на замінні складники пошкодженого колісного транспортного засобу №16/02/23 від 08.02.2023 року, складеного Фізичною особою - підприємцем Семенченком П.О., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 48 450 грн. 65 коп. (а.с.16-28)
Відповідно до довідки №1 від 23.03.2023 року, Наказу №3/5402 від 24.03.2023 року Моторне (транспортне) страхове бюро України перерахувало на користь власника транспортного засобу «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 48 450 грн. 65 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №824810 від 27.03.2023 року. (зворотна частина а.с.31)
Враховуючи норми вищезазначених норм чинного законодавства, Суд дійшов висновку, що МТСБУ, в контексті правовідносин, які склались в даній справі, наділений правом подати регресний позов до власника чи водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
У даному випадку відповідальність винного у ДТП водія транспортного засобу «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 не була застрахована, тому потерпілий звернувся до МТСБУ, і останнє виплатило йому страхове відшкодування, набувши, відповідно, право вимоги до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
При зверненні до суду з вказаним позовом Позивач просив суд стягнути з Головного управління національної поліції в Київській області страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 48 450 грн. 65 коп.
Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Отже, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.
При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.
Тобто, аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту), укладеного із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець (вказана позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 р. у справі № 426/16825/16-ц).
Згідно зі статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як вбачається з матеріалів справи, винний у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди водій транспортного засобу марки «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 на час вчинення ДТП перебував у трудових відносинах із Головним управлінням національної поліції в Київській області, що підтверджується листом Відповідача №СЕД-47342-2024 від 28.10.2024, Актом закріплення (передачі) транспортного засобу від 03.04.2019 р., наказом №49 від 23.02.2022 року. (а.с.46-49)
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №426/16825/16-ц зроблено висновок про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Отже, відповідальність за шкоду, заподіяну транспортному засобу «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , має нести Відповідач, як юридична особа, з винних неправомірних дій працівника якого сталася дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль марки «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
За таких підстав, Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Отже, виходячи із приписів ч.ч. 2, 3 ст. 22, ст. 1166 та ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.
Верховний Суд у постанові від 06.07.2018 р. по справі №924/675/17 зазначив, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, ПДВ та з вирахуванням франшизи.
Абзацом 18 статті 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Суд зазначає, що проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом №142/5/2092 від 24.11.2003 Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395.
Відповідно до п. 1.6 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.
Відповідно до п.7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників колісних транспортних засобів, строк експлуатації яких не перевищує:
5 років - для легкових колісних транспортних засобів виробництва країн СНД;
7 років - для інших легкових колісних транспортних засобів.
3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД;
4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів;
5 років - для мототехніки.
Згідно з п.1.6 вищевказаної Методики строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.
Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вбачається, що рік випуску автомобіля - 2006, а отже, станом на дату дорожньо-транспортної пригоди (23.11.2022 року) строк експлуатації означеного автомобіля перевищував 7 років.
Отже, з наявних в матеріалах справи документів Судом встановлено наявність підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , при визначенні розміру страхового відшкодування.
Згідно зі звітом про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на замінні складники пошкодженого колісного транспортного засобу №16/02/23 від 08.02.2023 року, складеного Фізичною особою - підприємцем Семенченком П.О., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 48 450 грн. 65 коп. (а.с.16-28)
Відповідно до п. 7.41 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 р., значення коефіцієнта фізичного зносу, який підлягає усуненню, не може перевищувати 0,7. Для складників КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років значення ЕЗ приймається рівним 0,7. Для КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років у випадку виконання капітального ремонту КТЗ впродовж двох років до дати оцінки ЕЗ підлягає розрахунку за формулою (13) і його значення приймають не менше 0,5.
Таким чином, для правильного визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 слід застосовувати коефіцієнт фізичного зносу складових КТЗ, який складає 0,7.
При визначенні розміру заподіяної шкоди у даному випадку Суд виходить із вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно із сумою, яка вказана у звіті про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на замінні складники пошкодженого колісного транспортного засобу №16/02/23 від 08.02.2023 року, складеного Фізичною особою - підприємцем Семенченком П.О., у розмірі 48 450 грн. 65 коп.
Згідно з п.1.6 Методики відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісних транспортних засобів чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів, а відповідно до п.2.3 Методики вартість відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу - це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу.
Відповідно до ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно зі статтею 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Позивача про стягнення з Головного управління національної поліції в Київській області суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 48 450 грн. 65 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 1 450 грн. витрат на встановлення розміру заподіяної шкоди, Суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 40.3 ст. 40 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у ст. 41 цього Закону.
Згідно з Актом виконаних робіт №16-02-23 від 16.02.2023 року Фізичною особою - підприємцем Семенченком П.О. виконав роботи з оцінки вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на замінні складники пошкодженого колісного транспортного засобу №16/02/23 від 08.02.2023 року на суму в розмірі 1 450 грн. 00 коп. (зворотна частина а.с.28)
Моторне (транспортне) страхове бюро України перерахувало на користь Фізичної особи - підприємця Семенченка П.О. грошові кошти у розмірі 1 450 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №823283 від 21.02.2023 року. (а.с.30)
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до ст. 22.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Отже, вартість послуг особи, залученої для встановлення розміру заподіяної шкоди, є складовою розміру страхового відшкодування, а тому така вимога відповідає нормам п.38.2 ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
З урахуванням викладеного, Суд зазначає, що позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України в частині стягнення витрат для встановлення розміру заподіяної шкоди в розмірі 1 450 грн. 00 коп. підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
1. Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Головного управління національної поліції в Київській області (01601, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 15, Ідентифікаційний код юридичної особи 40108616) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, місто Київ, РУСАНІВСЬКИЙ БУЛЬВАР, будинок 8, Ідентифікаційний код юридичної особи 21647131) страхове відшкодування у розмірі 48 450 (сорок вісім тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 65 коп., витрати для встановлення розміру заподіяної шкоди в розмірі 1 450 (одна тисяча чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24 грудня 2024 року
Суддя О.В. Чинчин