Рішення від 25.12.2024 по справі 910/12231/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2024Справа № 910/12231/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у закритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1)

до проТовариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2) стягнення штрафних санкцій у розмірі 5 542 519 грн. 96 коп.

Представники:

від Позивача: ОСОБА_1. (представник в порядку самопредставництва);

ОСОБА_2. (представник в порядку самопредставництва);

від Відповідача: ОСОБА_3 (представник на підставі довіреності);

ОСОБА_4 (представник на підставі довіреності);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» (надалі також - «Позивач») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» (надалі також - «Відповідач») про стягнення штрафних санкцій у розмірі 5 542 519 грн. 96 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором №КБТЗ/ВППС/24/5 від 20.03.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2024 року відкрито провадження у справі № 910/12231/24, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.10.2024 року, розгляд справи проводити в закритому судовому засіданні.

21.10.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

29.10.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, встановлено Позивачу строк до 5 днів з 31.10.2024 року для надання відповіді на відзив, встановлено Відповідачу строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, відкладено підготовче судове засідання на 20.11.2024 року.

04.11.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла відповідь на відзив.

05.11.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшли заперечення.

18.11.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІМЕН УКРАЇНА», Приватного акціонерного товариства «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД АВТОМАТИКИ» та 1285 головне військове представництво ІНФОРМАЦІЯ_8 в особі ІНФОРМАЦІЯ_8.

18.11.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача у зв'язку з тим, що рішення по справі не може вплинути на їх права та обов'язки, відкладено розгляд клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, встановлено Відповідачу строк до 7 днів з 21.11.2024 року для надання додаткових доказів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.12.2024 року.

27.11.2024 року через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 року відкладено судове засідання, яке не відбудеться 11.12.2024 року у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці, на 25.12.2024 року.

В судовому засіданні 25 грудня 2024 року представники Позивача підтримали вимоги та доводи позовної заяви, просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представники Відповідача просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 25 грудня 2024 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

20.03.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» (Постачальник) було укладено Договір №КБТЗ/ВППС/24/5, відповідно до умов якого Постачальник зобов?язується виготовити і поставити Покупцю з дотриманням вимог законодавства Бойовий модуль ІНФОРМАЦІЯ_4 з комплектом монтажних частин (далі - Продукція), у кількості, по цінам та строкам поставки, як визначено в Специфікації (Додаток №1 до Договору), а Покупець зобов?язується прийняти цю Продукцію і оплатити на умовах та в строки, передбачені Договором. Склад комплекту монтажних частин визначений в Додатку №3 до Договору. (а.с.21-29)

Кількість та номенклатура Продукції вказана у Специфікації (Додаток №1 до Договору), що є невід?ємною частиною Договору. (п.2.1 Договору)

Продукція, що постачається за цим Договором, повинна відповідати технічним умовам K1616-2 ТУ і бути прийнятою 1285 ВІ МОУ в об?ємі стендових випробувань, в порядку передбаченому ДСТУ В15-307:2023. (п.2.4 Договору)

Згідно з п.2.6 Договору якість Продукції (партії Продукції) під час поставки Постачальником та приймання Покупцем, в порядку та на умовах визначених Договором, перевіряється відділом технічного контролю Покупця, з залученням філії ІНФОРМАЦІЯ_3. Результати перевірки оформляються Актом вхідного контролю на кожну партію Продукції.

Контроль якості Продукції, вхідний контроль покупних на кородекнуючих виробів, які використовуються в процесі виготовлення та постачання Продукції, здійснювати штатними працівниками відділу технічного контролю постачальника з пред'явленням контрольних операцій ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до Переліку обов'язкових пред'явлень озброєння і військової техніки (далі - ОВТ) та переліку комплектуючих виробів, сировини, матеріалів, які підлягають обов?язковій перевірці військовими представництвами ІНФОРМАЦІЯ_8 на вхідному контролі, який розробляється відповідними службами Постачальника на підставі діючої конструкторської та технологічної документації у відповідності до ДСТУ 9027:2020 та погоджується з ІНФОРМАЦІЯ_9. Перелік обов'язкових пред?явлень розробляється ІНФОРМАЦІЯ_3.

Поставка Продукції здійснюється парнями, силами та засобами Постачальника відповідно до умов DDP, згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "ІНКОТЕРМС" (в редакції 2010) на склад Покупця (смт. Повогуйвинське, вул. Дружби народів, 1). (п.3.1 Договору)

Відповідно до п.3.3 Договору приймання та контроль якості Продукції, яка виготовляється за Договором здійснює ІНФОРМАЦІЯ_3 в порядку передбаченому ДСТУ В15.307:2023. Постачальник повідомленням (Форма Г.1 додатку Г. ДСТУ В 15.307:2023), повідомляє 1285 ВІ МОУ про готовність Продукції до проведення приймально-здавальних випробувань та приймання.

Постачальник зобов'язаний повідомити Покупця про поставку Продукції не пізніше 3 (трьох) днів до дати поставки. (п.3.4 Договору)

Згідно з п.3.5 Договору постачання продукції Покупцю здійснюється з оформленням Акту приймання-передачі Продукції (Додаток №2 до Договору). Дата підписання Акту приймання-передачі Продукції підтверджує виконання зобов?язання Постачальника в частині виконання термінів поставки, її кількості та комплектності.

У п.3.8 Договору визначено, що на Продукцію, що за результатами вхідного контролю визнана такою, що відповідає умовам Договору в частині якості, протягом 2 робочих днів Постачальник оформлює видаткову накладну. Дата підписання видаткової накладної є підтвердженням виконання Постачальником зобов?язань з поставки Продукції.

Відповідно до п.4.1 Договору ціна цього Договору становить: 415 688 997,60 грн. в тому числі ПДВ - 69 281 499,60 грн. Ціна одиниці Продукції вказана на підставі комерційної пропозиції Постачальника від 15.03.2024 р. №891/86, яка зафіксована в Специфікації (Додаток Nє1 до Договору)

Згідно з п.5.2 Договору продукція, що поставляється за даним Договором повинна бути прийнятого ІНФОРМАЦІЯ_3 в об?ємі стендових випробувань, у порядку, визначеному ДСТУ В15-307:2023. Приймання Продукції за кількістю і якістю повинне проводитися Сторонами у точній відповідності до стандартів, технічних умов та інших нормативних актів, що регулюють таке приймання.

Передача Продукції неналежної якості, не у встановленій кількості спричиняє правові наслідки, передбачені чинним законодавством та Договором. Приймання Покупцем Продукції за кількістю і якістю не позбавляє Покупця права у встановленому порядку пред?являти Постачальникові претензії у зв?язку з недоліками поставленої Продукції, які будуть виявлені пізніше. (п.5.5 Договору)

Пунктом 7.2.1 Договору передбачено, що за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) поставленої Продукції стягується штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків вартості неякісної Продукції. У разі усунення недоліків протягом 20 днів, штраф не застосовується.

Специфікацією №1 до Договору №КБТЗ/ВППС/24/5 від 20.03.2024 року Сторони узгодили найменування товару, кількість, ціну, загальну суму 415 688 997 гривень 60 копійок. Графік постачання продукції по Специфікації:

- 10 од - до 05.09.2024 р.

- 10 од. - до 05.10.2024 р.

- 10 од. - до 05.11.2024 р. (а.с.26)

Додатковою угодою №1 від 01.04.2024 року до Договору №КБТЗ/ВППС/24/5 від 20.03.2024 року Сторони внесли зміни до п.1.1 Договору, виклали специфікацію у новій редакції. (а.с.30-33)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №КБТЗ/ВППС/24/5 від 20.03.2024 року Відповідач передав товар, а Позивач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується Актом приймання - передачі продукції №3 від 06.06.2024 року на суму в розмірі ІНФОРМАЦІЯ_6 (найменування продукції: Бойовий модуль ІНФОРМАЦІЯ_4 з комплектом монтажних частин №А20524060104 у кількості 1 шт., Бойовий модуль ІНФОРМАЦІЯ_4 з комплектом монтажних частин НОМЕР_5 у кількості 1 шт.), №4 від 18.06.2024 року на суму в розмірі ІНФОРМАЦІЯ_6 (найменування продукції: Бойовий модуль ІНФОРМАЦІЯ_4 з комплектом монтажних частин НОМЕР_4 у кількості 1 шт., Бойовий модуль ІНФОРМАЦІЯ_4 з комплектом монтажних частин №А20524060107 у кількості 1 шт.), №9 від 30.08.2024 року на суму в розмірі ІНФОРМАЦІЯ_6 (найменування продукції: ІНФОРМАЦІЯ_10.). (а.с.34, 40, 44)

Згідно з Актом вхідного контролю №2130 від 10.06.2024 року, складеного комісією Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» та затвердженого директором Позивача, бойовий модуль ІНФОРМАЦІЯ_4 з комплектом монтажних частин НОМЕР_5 є браком, не відповідає по якості умовам Договору №КБТЗ/ВППС/24/5 від 20.03.2024 року, вважається не поставленим та підлягає поверненню постачальнику. Вказаний Акт був надісланий на електронну адресу Відповідача. (а.с.35-37)

Згідно з Додатком №1 до Акта вхідного контролю №2130 від 10.06.2024 року, складеного комісією Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» та затвердженого директором Позивача 12.09.2024 року, бойовий модуль ІНФОРМАЦІЯ_4 з комплектом монтажних частин НОМЕР_5, який надійшов 07.06.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» по Акту приймання - передачі продукції №3 від 06.06.2024 року придатний для подальшого використання за призначенням та вважається прийнятим Покупцем. (а.с.38)

Листом №2р16/86 від 13.06.2024 року Відповідач повідомив Позивача, що має намір в термін 15 календарних днів, тобто до 28.06.2024 р. здійснити ремонт та усунення недоліків згідно з Актами вхідного контролю №2010 від 10.06.2024 р., №2130 від 10.06.2024 р. (а.с.48)

19.09.2024 року на виконання умов Договору №КБТЗ/ВППС/24/5 від 20.03.2024 року між Сторонами складено видаткову накладну №1178 на суму 13 856 299 грн. 92 коп. щодо поставки ІНФОРМАЦІЯ_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 з комплектом монтажних частин НОМЕР_5. (а.с.39)

Згідно з Актом вхідного контролю №2253 від 26.06.2024 року, складеного комісією Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» та затвердженого директором Позивача, бойовий модуль ІНФОРМАЦІЯ_4 з комплектом монтажних частин НОМЕР_4 є браком, не відповідає по якості умовам Договору №КБТЗ/ВППС/24/5 від 20.03.2024 року, вважається не поставленим та підлягає поверненню постачальнику. Вказаний Акт був надісланий на електронну адресу Відповідача. (а.с.41-43)

Згідно з Актом вхідного контролю №4050 від 30.08.2024 року, складеного комісією Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» та затвердженого директором Позивача, продукція, яка надійшла 30.08.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» по Акту приймання - передачі продукції №9 від 30.08.2024 року (ІНФОРМАЦІЯ_10.) не може бути придатною для подальшого використання за призначенням та може бути прийнятою на тимчасове відповідальне зберігання. Вказаний Акт був надісланий на електронну адресу Відповідача. (а.с.45)

Згідно з Додатком №1 до Акта вхідного контролю №4050 від 30.08.2024 року, складеного комісією Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» та затвердженого директором Позивача 14.09.2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 з комплектом монтажних частин НОМЕР_4, НОМЕР_3, які надійшли 30.08.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» по Акту приймання - передачі продукції №9 від 30.08.2024 року придатні для подальшого використання за призначенням та вважається прийнятим Покупцем. (а.с.46)

19.09.2024 року на виконання умов Договору №КБТЗ/ВППС/24/5 від 20.03.2024 року між Сторонами складено видаткову накладну №1795 на суму 27 712 599 грн. 84 коп. щодо поставки ІНФОРМАЦІЯ_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 з комплектом монтажних частин НОМЕР_4, НОМЕР_3. (а.с.47)

Вимогою №02/8292 від 06.09.2024 року Позивач вимагав у Відповідача сплатити штрафні санкції за порушення якості поставленого товару, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 06.09.2024 р., накладної, фіскального чеку. (а.с.50-52)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що Відповідач всупереч умовам Договору здійснив поставку товару з порушенням якості товару, а також не були усунуті недоліки такого товару протягом 20 календарних днів. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем умов договору Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» на його користь штраф у розмірі 5 542 519 грн. 96 коп.

Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначив, що на виконання умов п. 2.4. Договору, Відповідачем та ІНФОРМАЦІЯ_3 були проведені Приймально-завальні випробування ІНФОРМАЦІЯ_5 що є недоліком конструкторської документації. У зв'язку з чим Відповідач не може нести відповідальності оскільки проводив збирання виробів за існуючою конструкторською документацією, яка мала недоліки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору №КБТЗ/ВППС/24/5 від 20.03.2024 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (частина перша статті 656 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Аналіз статей 669, 671, 673, 682 Цивільного кодексу України свідчить про те, що предмет договору купівлі-продажу (поставки), зокрема майно (товар), характеризується певними критеріями (ознаками), встановленим у договорі: кількістю, асортиментом, якістю, комплектністю.

Отже, товар має відповідати вимогам щодо асортименту, комплектності, кількості та якості, тари та (або) упаковки товару у відповідності до умов договору, і тільки в цьому випадку вважається, що продавець належним чином виконав свій обов'язок щодо передачі товару у власність.

При цьому поняття асортимент, комплектність, кількість, якість не є тотожними поняттями. Вони різняться за юридичним змістом, правовою природою, а також і за обсягом прав покупця. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02 лютого 2023 року у справі № 916/604/21.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Положення, що стосуються якості товару закріплені, зокрема у статтях 673 - 681-1 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Згідно з частинами першою та другою статті 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Відповідно до статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, які поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Отже, умова договору щодо якості продукції характеризує предмет купівлі-продажу з точки зору придатності до використання за цільовим призначенням. Якість продукції - це сукупність властивостей і характеристик, які відображають рівень новизни, надійність, довговічність, економічність продукції (товарів) і зумовлюють її здатність задовольнити відповідно до свого призначення потреби споживача. Предметом договору купівлі-продажу може бути річ тільки належної якості, що обумовлена договором.

За положеннями частин першої та другої статті 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Отже, вимагати відшкодування вартості товару або його заміни покупець має право лише у випадку, якщо недоліки товару є істотними (постанова Верховного Суду від 07 вересня 2023 року у справі № 910/7195/21).

Як встановили суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, за умовами укладеного між сторонами у цій справі договором Постачальник (відповідач) надав гарантії щодо якості товару.

Відповідно до частин першої, п'ятої, шостої статті 269 Господарського кодексу України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами, технічними умовами (у разі наявності) на основний виріб.

Постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

Згідно зі статтею 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Отже, за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 679 Цивільного кодексу України, відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов'язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.

Частиною 1 статті 687 Цивільного кодексу України передбачено, що перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Судом розглянуті та відхилені заперечення Відповідача щодо передачі останнім повністю справних та комплектних ІНФОРМАЦІЯ_11, які пройшли стендові випробування, на підтвердження чого надано протоколи приймально-здавальних випробувань (ПЗВ) модуля (а.с.82-87), оскільки умовами Договору №КБТЗ/ВППС/24/5 від 20.03.2024 року чітко передбачено порядок прийняття й перевірки отриманого товару Покупцем, зокрема, в об?ємі стендових випробувань, результати яких оформляються Актом вхідного контролю на кожну партію Продукції.

Що стосується посилань Відповідача на Акт №52/24 про аналіз та усунення недоліків та повторної перевірки ВТК виробів, повернутих представником замовника, від 17.06.2024 року, Суд зазначає, що дата підписання видаткової накладної є підтвердженням виконання Постачальником зобов?язань з поставки Продукції. (п.3.8 Договору) А тому Суд не приймає до уваги вказані доводи Відповідача.

Крім того, заперечуючи проти позову, Відповідач зазначав, що недоліки в роботі ІНФОРМАЦІЯ_11 НОМЕР_6 пов'язані з некоректною роботою системи управління вогнем НОМЕР_7, що є недоліком конструкторської документації. У зв'язку з чим Відповідач не може нести відповідальності оскільки проводив збирання виробів за існуючою конструкторською документацією, яка мала недоліки. Проте, Суд не приймає до уваги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2», оскільки вони не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а також з урахуванням того, що відповідно до п.6.1 Договору постачальник гарантує якість і відповідність продукції, що поставляється за даним Договором технічним умовам НОМЕР_8 при умові дотримання правил зберігання, транспортування і експлуатації продукції споживачем.

За таких підстав, Суд приймає до уваги Акти вхідного контролю №2130 від 10.06.2024 року, №2253 від 26.06.2024 року, №4050 від 30.08.2024 року в якості належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення поставки товару Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» неналежної якості.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, в порушення умов Договору №КБТЗ/ВППС/24/5 від 20.03.2024 року, Відповідач здійснив поставку товару неналежної якості на підставі Актів приймання - передачі продукції №3 від 06.06.2024 року, №4 від 18.06.2024 року, №9 від 30.08.2024 року, визначеної умовами Договору.

Таким чином, Судом встановлено, що виявлені недоліки ІНФОРМАЦІЯ_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 з комплектом монтажних частин НОМЕР_5 за Актом вхідного контролю №2130 від 10.06.2024 року були усунуті 12.09.2024 року, що підтверджується Додатком №1 до Акта вхідного контролю №2130 від 10.06.2024 року, складеного комісією Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» та затвердженого директором Позивача 12.09.2024 року, а також видатковою накладною №1178 від 19.09.2024 року.

Також виявлені недоліки ІНФОРМАЦІЯ_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 з комплектом монтажних частин НОМЕР_4 за Актом вхідного контролю №2253 від 26.06.2024 року були усунуті 12.09.2024 року були усунуті 14.09.2024 року, що підтверджується Додатком №1 до Акта вхідного контролю №4050 від 30.08.2024 року, складеного комісією Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» та затвердженого директором Позивача 14.09.2024 року, а також видатковою накладною №1795 від 19.09.2024 року.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 20% штрафу у розмірі 5 542 519 грн. 96 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Згідно норми ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до приписів ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (частина перша статті 199 ГК)

Видами забезпечення виконання зобов'язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов'язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 ЦК, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною першою статті 546 ЦК, засоби, які забезпечують належне виконання зобов'язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

При цьому Суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов'язань.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того, Суд звертає увагу, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.

Суд звертає увагу, що виявлені недоліки поставленого товару - ІНФОРМАЦІЯ_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 з комплектом монтажних частин НОМЕР_5, ІНФОРМАЦІЯ_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 з комплектом монтажних частин НОМЕР_4 були усунуті Відповідачем 12.09.2024 року та 14.09.2024 року відповідно, що є підставою для притягнення Відповідача до відповідальності у вигляді штрафу на підставі п. 7.2.1 Договору.

Суд, перевіривши розрахунок 20% штрафу у розмірі 5 542 519 грн. 96 коп. на підставі п.7.2.1 Договору №КБТЗ/ВППС/24/5 від 20.03.2024 року, прийшов до висновку, що вказані позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

В той же час, у Відповідачем було подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України на 99%.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положенням ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.

Статтею 546 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов'язань.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами частини 1 ст. 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

При цьому, довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов'язане з цим клопотання (відповідач).

Неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Господарський суд повинен надати оцінку як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення.

Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення.

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно ст. 86 ГПК, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Підприємництво за своєю суттю є ризикованою діяльністю, в Україні діє принцип свободи договору та заборони суперечливої поведінки, сторони добровільно уклали договір і визначили штрафні санкції, тому суд має зменшувати розмір пені саме у виключних випадках з урахуванням всіх обставин справи.

При вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені) суди також беруть до уваги як обставини, прямо визначені у ст. 233 ГК та ст. 551 ЦК, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними. Найчастіше судами враховуються такі обставини (постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №916/3211/16, від 26.01.2021 у справі №922/4294/19, від 24.02.2021 у справі №924/633/20, від 16.03.2021 у справі № 922/266/20):

- ступінь виконання зобов'язання боржником (співвідношення між сумою простроченого зобов'язання та загальною сумою зобов'язання);

- причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання;

- тривалість прострочення виконання;

- наслідки порушення зобов'язання для кредитора;

- поведінку боржника (системність порушення, чи навпаки - порушення з боку боржника мало винятковий характер; намагання/зусилля боржника погасити борг або погашення основної заборгованості на момент звернення до суду, намагання врегулювати спір в досудовому порядку, звернення з пропозиціями про реструктуризацію боргу до кредитора);

- поведінку кредитора;

- майновий стан кредитора та боржника (наявність збитків, заборгованості по виплаті заробітної плати);

- негативні наслідки стягнення неустойки з боржника, які можуть настати для нього та третіх осіб (трудового колективу, населення); ризики настання неплатоспроможності боржника;

- статус боржника, предмет діяльності боржника (забезпечення оборонних потреб, безпеки та здоров'я населення);

- майнові, а також інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Втім, закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд оцінити при ухваленні рішення.

Суд не зобов'язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення пені; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення пені. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення пені, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (ст. ст. 86, 236-238 ГПК).

Суд, з огляду на матеріали справи, з урахуванням інтересів обох сторін, причин невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, наслідків порушення зобов'язання, вжиття останнім всіх заходів до виконання зобов'язання, прийшов до висновку про наявність існування виняткових обставин для можливості застування частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» є стратегічним підприємством і приймає участь у посиленні ІНФОРМАЦІЯ_14.

Крім того, територія ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_15» 17.03.2022, 16.04.2022 та 05.06.2022 була уражена внаслідок ІНФОРМАЦІЯ_16. (а.с.153-157)

Згідно з бухгалтерською довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» б/н від 26.11.2024 року воно понесло витрати по відновленню після ІНФОРМАЦІЯ_17. (а.с.158-164)

Судом встановлено, що на виконання умов Договору №КБТЗ/ВППС/24/5 від 20.03.2024 року Відповідачем здійснено поставку Позивачу всього обсягу замовлених ним за Договором товарів у строки, визначені умовами спірного правочину, про що не заперечували представники Сторін у судовому засіданні, а виявлені Позивачем претензії щодо якості поставленого товару були усунуті Відповідачем у повному обсязі.

Оцінюючи наявні матеріали справи, доводи Відповідача, враховуючи фінансовий стан Відповідача, що підтверджується звітом про фінансові результати за 2022-2024 роки, а також беручи до уваги інтереси Позивача, відсутність доказів понесення Позивачем збитків та інших для нього наслідків порушення зобов'язання Відповідачем, незначності прострочення виконання зобов'язання, зважаючи на військову агресію російської федерації на території України та суспільну необхідність господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» і її військову спрямованість, а також виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, поведінку самого Відповідача, яким вживалися заходи щодо погашення заборгованості, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, Суд вважає за можливе зменшити розмір пені на підставі ч.3 статті 551 Цивільного кодексу України на 80%, а тому клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки Відповідач здійснив поставку товару з порушенням умов про якість такого товару, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 5 542 519 грн. 96 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення штрафу в розмірі 1 108 504 грн. 00 коп., у зв'язку із зменшенням розміру неустойки за клопотанням Відповідача.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача, оскільки у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1) штраф у розмірі 1 108 504 (один мільйон сто вісім тисяч п'ятсот чотири) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 83 137 (вісімдесят три тисячі сто тридцять сім) грн. 80 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 27 грудня 2024 року.

Суддя О.В. Чинчин

Попередній документ

124150208

Наступний документ

124150210

Інформація про рішення:

№ рішення:	124150209
№ справи:	910/12231/24
Дата рішення:	25.12.2024
Дата публікації:	07.01.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Направлено до суду касаційної інстанції (29.05.2025)
Дата надходження:	04.10.2024
Предмет позову:	стягнення штрафних санкцій у розмірі 5 542 519,96 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (7)

30.10.2024 11:10	Господарський суд міста Києва
20.11.2024 11:40	Господарський суд міста Києва
11.12.2024 11:20	Господарський суд міста Києва
25.12.2024 11:20	Господарський суд міста Києва
05.03.2025 12:40	Північний апеляційний господарський суд
24.06.2025 12:30	Касаційний господарський суд
26.06.2025 12:30	Касаційний господарський суд