вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
30.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4622/24
За позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850)
до Фізичної особи - підприємця Смелянської Олени Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 31 458,83 гривень
Суддя Дичко В.О.
Без виклику (повідомлення) учасників справи.
Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Смелянської Олени Миколаївни про стягнення 31 458,83 грн, у тому числі заборгованості в сумі 24 524,15 грн, плати за абонентське обслуговування в сумі 230,58 грн, інфляційних втрат у сумі 4 055,99 грн, пені в сумі 1 454,16 грн та 3% річних у сумі 1 193,95 гривень.
Судові витрати просить покласти на відповідачку.
Розгляд справи просить здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачкою умов типового індивідуального договору № 3071/жб від 01.11.2021 про надання послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року до березня 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/4622/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2024 у справі №904/4622/24, що направлена на адресу Фізичної особи - підприємця Смелянської Олени Миколаївни: АДРЕСА_1 , вручена відповідачці особисто 09.11.2024 (поштове відправлення № 0610203476739, яке 13.11.2024 повернулось до Господарського суду Дніпропетровської області).
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Таким чином, відповідачка повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2024 про відкриття провадження у справі № 904/4622/24, з урахуванням вимог ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, запропоновано відповідачці подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від Фізичної особи - підприємця Смелянської Олени Миколаївни не надходило, поважних причин пропуску зазначеного строку суду також не повідомлено.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з абз. 1 ч. 2 ст. 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачкою відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фізична особа - підприємець Смелянська Олена Миколаївна не скористалась своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, тому господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Ураховуючи предмет та підстави позову в даній справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідачки було достатньо часу для подання як відзиву на позовну заяву, так і доказів, у разі їх наявності, чого відповідачкою не зроблено, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин Фізичною особою - підприємцем Смелянською Оленою Миколаївною суду також не повідомлено.
Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, беручи до уваги принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, у межах наданих йому повноважень, створив належні умови учасникам судового процесу для реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 «Розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження» цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Ураховуючи, що відповідачка не використала наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Предметом доказування в даній справі є встановлення обставин укладення типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії по об'єкту, що належить відповідачці на праві приватної власності, порядок та строк надання цієї послуги, порядок та строк оплати за надану послугу з постачання теплової енергії, наявність заборгованості відповідачки перед позивачем, періоди прострочення, наявність/відсутність підстав для стягнення заборгованості з відповідачки.
Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» є теплопостачальною організацією в розумінні Закону України «Про теплопостачання» як суб'єкт господарської діяльності, який має в користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» постачання теплової енергії є комунальною послугою.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна Смелянській Олені Миколаївні на праві приватної власності належить нежитлове приміщення загальною площею 114,6 кв.м, розташоване на 1 поверсі 9-поверхового житлового будинку за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Олексія Різниченка (до перейменування - Співдружності), буд. 8, прим. 39 (а.с. 22-23, 127-128).
Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Акціонерним товариством «Криворізька теплоцентраль» як виконавцем послуги з постачання теплової енергії 01.10.2021 на своєму офіційному вебсайті: https://tec.dp.ua розміщено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Отже, з 01.11.2021 між Акціонерним товариством «Криворізька теплоцентраль» та Фізичною особою - підприємцем Смелянською Оленою Миколаївною укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (позивачем цьому договору присвоєно № 3071/жб від 01.11.2021, а.с. 24-26, далі - Договір), згідно з пунктом 5 якого виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з:
обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;
частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
На підставі пункту 30 Договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22листопада 2018 р. № 315, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://tec.dp.ua/plata-za-abonentske-obslugovuvannya/.
У разі зміни розміру плати за абонентське обслуговування протягом строку дії цього Договору, новий розмір плати за абонентське обслуговування застосовується з моменту його введення виконавцем без внесення сторонами додаткових змін до цього Договору.
Згідно з пунктом 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця.
Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Згідно з пунктом 34 Договору споживач здійснює оплату за цим Договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
На підставі підпункту 3 пункту 41 Договору споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим Договором.
Згідно з пунктом 44 Договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього Договору відповідно до цього Договору або закону.
Згідно з пунктом 51 Договору цей Договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Відповідно до пункту 52 Договору, якщо за один місяць до закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від Договору, Договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Факти поставки теплової енергії в період з листопада 2021 року до березня 2024 року за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Олексія Різниченка (до перейменування - Співдружності), буд. 8 підтверджуються актами подачі та припинення подачі теплоносія (а.с. 27-34):
- акт № 3 від 26.10.2021 про подачу теплоносія;
- акт № 166 від 01.04.2022 про припинення подачі теплоносія;
- акт № 177 від 02.11.2022 про подачу теплоносія;
- акт № 140 від 28.03.2023 про припинення подачі теплоносія;
- акт № 295 від 15.11.2023 про подачу теплоносія;
- акт № 273 від 28.03.2024 про припинення подачі теплоносія.
Згідно з актами передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг):
- № 7804 від 30.11.2021 відповідачці в листопаді 2021 року поставлено 0,31 Гкал теплової енергії на суму 2 276,45 грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 7,02грн з ПДВ (а.с. 44);
- № 11949 від 31.12.2021 відповідачці у грудні 2021 року поставлено 0,39 Гкал теплової енергії на суму 2 367,35 грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 7,02грн з ПДВ (а.с. 47);
- № 2685 від 31.01.2022 відповідачці в січні 2022 року, з урахуванням акта № 9558 від 02.03.2022 (а.с. 55), поставлено 0,49 Гкал теплової енергії на суму 1 904,36 грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 7,02 грн з ПДВ (а.с. 50);
- № 6115 від 28.02.2022 відповідачці в лютому 2022 року, з урахуванням акта № 9558 від 02.03.2022 (а.с. 55) та акта № 4136 від 30.04.2022 (а.с. 59), поставлено 0,31 Гкал теплової енергії на суму 721,05 грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 7,27 грн з ПДВ (а.с. 53);
- № 12432 від 31.03.2022 відповідачці в березні 2022 року, з урахуванням акта № 4136 від 30.04.2022 (а.с. 59), поставлено 0,32 Гкал теплової енергії на суму 2 212,70 грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 7,27 грн з ПДВ (а.с. 57);
- № 28011 від 30.11.2022 відповідачці в листопаді 2022 року поставлено 0,24 Гкал теплової енергії на суму 1 282,62 грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8грн з ПДВ (а.с. 77);
- № 33047 від 31.12.2022 відповідачці у грудні 2022 року поставлено 0,39 Гкал теплової енергії на суму 2 084,26 грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8грн з ПДВ (а.с. 80);
- № 2695 від 31.01.2023 відповідачці в січні 2023 року поставлено 0,36 Гкал теплової енергії на суму 1 923,94 грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8 грн з ПДВ (а.с. 83);
- № 6377 від 28.02.2023 відповідачці в лютому 2023 року поставлено 0,36 Гкал теплової енергії на суму 1 923,94 грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8грн з ПДВ (а.с. 86);
- № 10358 від 31.03.2023 відповідачці в березні 2023 року поставлено 0,17 Гкал теплової енергії на суму 908,52 грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34грн з ПДВ (а.с. 89);
- № 26155 від 30.11.2023 відповідачці в листопаді 2023 року поставлено 0,18 Гкал теплової енергії на суму 931,63 грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34грн з ПДВ (а.с. 105);
- № 29852 від 31.12.2023 відповідачці у грудні 2023 року поставлено 0,28 Гкал теплової енергії на суму 1 366,80 грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34грн з ПДВ (а.с. 107);
- № 2815 від 31.01.2024 відповідачці в січні 2024 року поставлено 0,48 Гкал теплової енергії на суму 2 273,20 грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн з ПДВ (а.с. 109);
- № 6372 від 29.02.2024 відповідачці в лютому 2024 року поставлено 0,19 Гкал теплової енергії на суму 873,85 грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34грн з ПДВ (а.с. 111);
- № 9802 від 31.03.2024 відповідачці в березні 2024 року поставлено 0,33 Гкал теплової енергії на суму 1 473,48 грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34грн з ПДВ (а.с. 113).
Відповідно до актів надання послуг з абонентського обслуговування:
- № 14663 від 30.04.2022 відповідачці у квітні 2022 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 7,28 грн з ПДВ (а.с. 62);
- № 16535 від 31.05.2022 відповідачці у травні 2022 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 7,28 грн з ПДВ (а.с. 64);
- № 18150 від 30.06.2022 відповідачці в червні 2022 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8 грн з ПДВ (а.с. 66);
- № 19841 від 31.07.2022 відповідачці в липні 2022 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8 грн з ПДВ (а.с. 68);
- № 21462 від 31.08.2022 відповідачці в серпні 2022 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8 грн з ПДВ (а.с. 70);
- № 23102 від 30.09.2022 відповідачці у вересні 2022 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8 грн з ПДВ (а.с. 72);
- № 24434 від 31.10.2022 відповідачці в жовтні 2022 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8 грн з ПДВ (а.с. 74);
- № 12016 від 30.04.2023 відповідачці у квітні 2023 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн з ПДВ (а.с. 91);
- № 13800 від 31.05.2023 відповідачці у травні 2023 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн з ПДВ (а.с. 93);
- № 15474 від 30.06.2023 відповідачці в червні 2023 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн з ПДВ (а.с. 95);
- № 17214 від 31.07.2023 відповідачці в липні 2023 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн з ПДВ (а.с. 97);
- № 19281 від 31.08.2023 відповідачці в серпні 2023 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн з ПДВ (а.с. 99);
- № 21164 від 30.09.2023 відповідачці у вересні 2023 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн з ПДВ (а.с. 101);
- № 22973 від 31.10.2023 відповідачці в жовтні 2023 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн з ПДВ (а.с. 103).
Таким чином, за період з листопада 2021 року до березня 2024 року Фізичною особою - підприємцем Смелянською Оленою Миколаївною за адресою: АДРЕСА_2 спожито теплову енергію на загальну суму 24 524,15 грн та отримано послугу з абонентського обслуговування на загальну суму 230,58 грн.
Предметом спору є стягнення з відповідачки на користь позивача 24 524,15 грн заборгованості за постачання теплової енергії за Договором № 3071/жб від 01.11.2021 за період з 01.11.2021 до 31.03.2024, за послугу з абонентського обслуговування в сумі 230,58 грн, інфляційних втрат у сумі 4 055,99 грн, пені в сумі 1 454,16 грн та 3% річних у сумі 1 193,95 грн.
Правовідносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору, є господарськими зобов'язаннями, тому згідно з ч. 2 ст. 4, ст.ст. 173-175, 193 Господарського кодексу України до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення глави 63 «Послуги. Загальні положення» Цивільного кодексу України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як убачається з умов Договору № 3071/жб від 01.11.2021, строк оплати за поставлену теплову енергію за період з листопада 2021 року до березня 2024 року є таким, що настав.
Доказів оплати заборгованості за Договором № 3071/жб від 01.11.2021 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2 за послугу з теплопостачання за період з листопада 2021 року до березня 2024 року в сумі 24 524,15 грн та плати за абонентське обслуговування в сумі 230,58 грн Фізична особа - підприємець Смелянська Олена Миколаївна не надала.
Відповідачка не надала суду доказів відсутності заборгованості чи контррозрахунку стягуваних сум, доводи Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» не спростувала.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням вищевикладеного, надані позивачем докази на підтвердження заборгованості Фізичної особи - підприємця Смелянської Олени Миколаївни перед Акціонерним товариством «Криворізька теплоцентраль» за послугу з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування в загальному розмірі 24 754,73 грн є більш вірогідними, тому ці позовні вимоги підлягають задоволенню.
Також позивач нарахував та заявив до стягнення інфляційні втрати в сумі 4 055,99 грн, пеню в сумі 1 454,16 грн та 3% річних у сумі 1 193,95 гривень.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідачки інфляційні втрати в сумі 4055,99грн за період з 04.01.2022 до 04.09.2024 року.
З приводу вказаної вимоги позивача суд зазначає таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в п. 28 постанови від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці).
При цьому вказано, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.
Зазначена правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Ураховуючи вищевикладене, позивачем інфляційні втрати розраховані правильно.
Таким чином, позовна вимога Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню в сумі 4 055,99 гривень.
Позивач просить стягнути за Договором № 3071/жб від 01.11.2021 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2, 3% річних у сумі 1 193,95 грн за період з 04.01.2022 до 04.09.2024року.
Згідно з ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Однак Акціонерним товариством «Криворізька теплоцентраль» при нарахуванні 3% річних не враховано ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України (30.04.2022, 31.12.2022 - субота, 01.05.2022, 01.01.2023, 30.04.2023, 31.12.2023, 31.03.2024 - неділя, тобто вихідні дні), а тому останніми днями оплати були 02.05.2022, 02.01.2023, 01.05.2023, 01.01.2024, 01.04.2024, відповідно прострочення з 03.05.2022, 03.01.2023, 02.05.2023, 02.01.2024, 02.04.2024 року.
Ураховуючи вищевикладене, за період з 03.05.2022 до 31.12.2023 3% річних становлять 110,57 грн (2 212,70 грн * 3% * 608 днів : 365 днів : 100%).
За період з 03.01.2023 до 31.12.2023 3% річних становлять 38,27 грн (1 282,62 грн * 3% * 363дні : 365 днів : 100%).
За період з 02.05.2023 до 31.12.2023 3% річних становлять 18,22 грн (908,52 грн * 3% * 244дні : 365 днів : 100%).
За період з 02.01.2024 до 04.09.2024 3% річних становлять 18,86 грн (931,63 грн * 3% * 247днів : 366 днів : 100%).
За період з 02.04.2024 до 04.09.2024 3% річних становлять 11,17 грн (873,85 грн * 3% * 156днів : 366 днів : 100%).
За інші періоди позивачем 3% річних розраховані правильно.
Отже, позовна вимога Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 1 193,43 гривень.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з пунктом 45 Договору № 3071/жб від 01.11.2021 у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
У зв'язку з порушенням Фізичною особою - підприємцем Смелянською Оленою Миколаївною строків оплати за теплову енергію позивач нарахував та просить суд стягнути за Договором № 3071/жб від 01.11.2021 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2 пеню в сумі 1 454,16 грн за період з 04.01.2022 до 04.09.2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наведеною нормою передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати 6 місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі № 911/952/22, постановах Верховного Суду від 07.06.2019 у справі №910/23911/16, від 22.08.2019 у справі № 914/508/17 та від 12.03.2020 у справі № 907/65/18.
Підпунктом 4 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 визначено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, який продовжувався постановами Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641 та від 09.12.2020 № 1236.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Господарський суд установив, що послуги, які надані відповідачці з теплопостачання, є комунальними послугами, а тому їх регулювання підпадає під норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Оскільки в Україні постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено карантин, який скасовано 30.06.2023, підстави для нарахування пені за період з 04.01.2022 до 30.07.2023 відсутні.
Як зазначено судом вище, карантин скасований 30.06.2023, відповідно з 31.07.2023 нарахування пені обмежується шестимісячним строком від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення пені за період з 04.01.2022 до 30.07.2023 у зв'язку з тим, що вказаний період підпадав під дію обмежень, установлених підпунктом 4 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 року.
Крім того, Акціонерним товариством «Криворізька теплоцентраль» при нарахуванні пені не враховано ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України (31.12.2023, 31.03.2024 - неділя, тобто вихідні дні), а тому останніми днями оплати були 01.01.2024, 01.04.2024, відповідно прострочення з 02.01.2024, 02.04.2024 року.
Ураховуючи вищевикладене, за зобов'язанням, яке виникло у грудні 2022 року, строк оплати за яким настав 31.01.2023, пеня нараховується за період з 31.07.2023 (30 днів після скасування карантину) до 31.07.2023 (обмеження шестимісячним строком від дня, коли зобов'язання мало бути виконано), тобто один день, становить 0,21 грн (2 084,26 грн * 0,01% * 1 день : 100%);
- за зобов'язанням, що виникло в січні 2023 року, строк оплати за яким настав 28.02.2023, пеня нараховується за період з 31.07.2023 до 31.08.2023 і становить 6,16 грн (1 923,94 грн * 0,01% * 32 дні : 100%);
- за зобов'язанням, що виникло в лютому 2023 року, строк оплати за яким настав 31.03.2023, пеня нараховується за період з 31.07.2023 до 02.10.2023 і становить 12,31 грн (1 923,94 грн * 0,01% * 64 дні : 100%);
- за зобов'язанням, що виникло в березні 2023 року, строк оплати за яким настав 01.05.2023, пеня нараховується за період з 31.07.2023 до 01.11.2023 і становить 8,54 грн (908,52 грн * 0,01% * 94 дні : 100%);
- за зобов'язанням, що виникло в листопаді 2023 року, строк оплати за яким настав 01.01.2024, пеня нараховується за період з 02.01.2024 до 01.07.2024 і становить 16,96 грн (931,63грн * 0,01% * 182 дні : 100%);
- за зобов'язанням, що виникло у грудні 2023 року, строк оплати за яким настав 31.01.2024, пеня нараховується за період з 01.02.2024 до 31.07.2024 і становить 24,88 грн (1 366,80 грн * 0,01% * 182 дні : 100%);
- за зобов'язанням, що виникло в січні 2024 року, строк оплати за яким настав 29.02.2024, пеня нараховується за період з 01.03.2024 до 31.08.2024 і становить 41,83 грн (2 273,20 грн * 0,01% * 184 дні : 100%);
- за зобов'язанням, що виникло в лютому 2024 року, строк оплати за яким настав 01.04.2024, пеня нараховується за період з 02.04.2024 до 04.09.2024 і становить 13,63 грн (873,85 грн * 0,01% * 156 днів : 100%).
Розрахунок пені за зобов'язанням, що виникло в березні 2024 року, є правильним.
Отже, вимога позивача про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в сумі 143,23гривень.
З урахуванням установлених обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню та з Фізичної особи - підприємця Смелянської Олени Миколаївни на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» підлягають стягненню за Договором № 3071/жб від 01.11.2021 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2, 30147,38 грн, у тому числі заборгованість у сумі 24 524,15 грн, плата за абонентське обслуговування в сумі 230,58 грн, інфляційні втрати в сумі 4 055,99 грн, 3% річних у сумі 1 193,43грн та пеня в сумі 143,23 гривень.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачку в сумі 2 901,77 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовну заяву Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до Фізичної особи - підприємця Смелянської Олени Миколаївни про стягнення 31 458,83 грн - задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Смелянської Олени Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, код ЄДРПОУ 00130850) 30 147,38 грн (тридцять тисяч сто сорок сім гривень 38 копійок), у тому числі заборгованість у сумі 24 524,15 грн (двадцять чотири тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні 15 копійок), плату за абонентське обслуговування в сумі 230,58 грн (двісті тридцять гривень 58 копійок), інфляційні втрати в сумі 4 055,99 грн (чотири тисячі п'ятдесят п'ять гривень 99 копійок), 3% річних у сумі 1193,43 грн (одна тисяча сто дев'яносто три гривні 43 копійки), пеню в сумі 143,23 грн (сто сорок три гривні 23 копійки), судовий збір у сумі 2 901,77 грн (дві тисячі дев'ятсот одна гривня 77копійок).
3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 30.12.2024.
Суддя В.О. Дичко