пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
23 грудня 2024 року Справа № 903/836/24
Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Королюка І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Волинського обласного центру зайнятості, м. Луцьк
третья особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство “Державний ощадний банк України»
до відповідача: фізичної особи-підприємця Гнатюк Марії Миколаївни, м. Горохів, Волинська обл.
про стягнення 59 405,00 грн
В засіданні приймали участь:
від позивача: Чернобринцева Г.В., Захарчук Н.В.
від відповідача: Гнатюк М.В.
представник відповідача: Овсієнко А.С.
від третьої особи: н/з
Суть спору.
02.10.2024 до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Волинського обласного центру зайнятості до фізичної особи-підприємця Гнатюк Марії Миколаївни про стягнення 59 405,00 грн за неналежне виконання умов договору про надання мікрогранту та Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 "Деякі питання надання грантів бізнесу".
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФОП Гнатюк М.М. згідно процедури встановленої Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 «Деякі питання надання грантів бізнесу» (надалі - Порядок), отримала мікрогрант в сумі 247 000,00 грн.
За результатами моніторингового візиту позивачем встановлено нецільове використання коштів наданого мікрогранту по наступних напрямках витрат бізнес-плану:
1. За статтею витрат «Закупівля обладнання» заплановано 105 000 грн, а придбано на 130584 грн. Зокрема, виявлено розбіжності по цінах на закупівлю 2-х комп'ютерів: передбачено 40 000 грн, придбано за 60052 грн, з них 1744 грн власні кошти. Тобто, 18308 грн використано не за цільовим призначенням. Бізнес-планом передбачено купівлю 3-х принтерів на суму 33000 грн, а придбано за 39627 грн інше обладнання, яке не перебачено бізнес-планом, а саме МФУ - 2 шт. та БФП, що за своїм функціональним призначенням не є тотожним принтеру, бо мають різні функції. На стабілізатор напруги з акумулятором передбачено 7000 грн, куплено за 5905 грн.
2. За статтею витрат «Меблі» у бізнес-плані передбачено 66000 грн, а по факту закуплено на суму 65960 грн. Зокрема, на закупівлю офісних столів передбачено 30 000,00 грн, а придбано на суму 30240,00 грн, отже не за цільовим призначенням використано 240 грн. На закупівлю шафи для зберігання документів передбачено 18 000 грн, а куплено за 19230 грн, різницю 1230 грн - використано не за цільовим призначенням.
3. За статтею витрат «Маркетинг та реклама» закупівля не проводилася, кошти використані на іншу статтю витрат «Закупівля обладнання».
4. За статтею витрат «Оренда» передбачено 61000 грн, по факту витрачено 52200 грн, залишок коштів в сумі 8800 грн використано на іншу статтю витрат «Закупівля обладнання».
Таким чином, за розрахунками позивача не за цільовим призначенням витрачено кошти мікрогранту отримувачем в сумі 59405,00 грн (18308 грн +240 грн + 1230 грн + 39627 грн), які позивач просить стягнути з відповідачки.
Вказує, що відповідачка для внесення змін у бізнес-план в частині збільшення вартості предмета договору, а також на закупівлю іншого обладнання, яке не передбачено бізнес-планом, до позивача не зверталася.
Як на правову підставу позову позивач посилається на умови Договору про надання мікрогранту, а також приписи п.п. 20, 21, 24 Порядку № 738.
У відповіді на відзив позивач звертає увагу, що відповідно до поданого відповідачкою бізнес-плану остання планувала придбати 3 принтера на загальну суму 33 000 грн, а фактично нею придбано інше обладнання на суму 39627 грн, яке не було передбачено бізнес-планом, поданим через Портал Дія, а саме придбано: МФУ струменеве HP Smart Tank 670 на суму 14828 грн із функціями друку, копіювання, сканування; МФУ струменеве HP Smart Tank 670 з Wi-Fi на суму 13979 грн із функціями друку, копіювання, сканування; БФП Canon i-SENSYS MF4410 на суму 10820 грн із функціями друку, копіювання, сканування. На думку позивача, відповідачка порушила умови Договору про надання мікрогранту, оскільки цільове призначення принтерів, передбачених бізнес-планом і фактично придбаного обладнання є різним, адже МФУ та БФП на відміну від принтерів виконують не лише функцію друку. У той же час, включаючи до бізнес-плану статтю витрат - закупівля обладнання принтери - 3 шт., відповідачка чітко визначила, що дане обладнання необхідне їй виключно для друку, оскільки функціональне та цільове призначення принтерів лише друк.
Вважає, що до спірних правовідносин має застосовуватися норми п. 21 Порядку № 738 у редакції до 26.04.2024.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позов з підстав наведених у ньому.
Позиція відповідача.
У відзиві на позов відповідачка проти позову заперечила, посилаючись на те, що позивач протиправно ототожнює нецільове використання коштів та зміну розмірів платежів на зазначені цілі, що пов'язане специфікою процесу закупівлі та не є порушенням використання мікрогранту. Вважає, твердження позивача щодо купівлі МФУ та БПФ, які є іншими пристроями, абсурдним, оскільки придбані товари призначені саме для друку і використовуються з цією метою.
В силу ч. 6 пункту 21 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 р. № 738 (пункт 21 в редакції постанови Кабінету Міністрів № 491 від 26.04.2024 р.) не вважається нецільовим використанням коштів мікрогранту: зміна моделі, марки, кількості, вартості предметів закупівлі, якщо такі предмети закупівлі за своїм функціональним призначенням є аналогічними зазначеним у бізнес-плані та відповідають напрямам витрат, визначеним пунктом 5 цього Порядку, і якщо зміна здійснена в межах суми наданого мікрогранту.
Відтак, вважає, що у даному випадку, збільшену вартість обладнання та меблів, яка забезпечена в межах суми наданого мікрогранту та за рахунок власних коштів, не можна розглядати, як використання коштів мікрогранту не за цільовим призначенням, так як сума коштів, яка була витрачена та перерахована постачальнику після перевірки документів відповідачки уповноваженим банком, скерована за цільовим призначенням, в цілях отриманого мікрогранту за товари, що за своїм функціональним призначенням вказані у бізнес-плані, цільово відповідають напрямам витрат, які визначені п.5 Порядку №738 та в межах суми наданого мікрогранту.
Зазначає, що нею відповідно до умов договору та Порядку №738 створені робочі місця, на які працевлаштовано дві особи, а отже вона не вчинила жодної дії, яка б підпадала під обов'язок повернути кошти мікрогранту відповідно до п.20, п. 21 Порядку №738.
У запереченнях на відповідь на відзив вказує, що юридична відповідальність за зміну вартості придбаного товару в межах, зазначених бізнес планом та договором цілей (напрямків) витрат відсутня, оскільки суперечить суті підприємницької діяльності зважаючи на коливання ціни товарів. Завдання поданого нею бізнес плану полягає в детальному описі бізнес процесів (витрат), а не в жорсткій регламентації розмірів витрат.
У судовому засіданні відповідачка та її представник заперечили проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.
Аргументи інших учасників справи.
У своїх поясненнях третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору зазначила, що АТ «Ощадбанк», як уповноважений банк, лише проводить перевірку ділової репутації та оцінювання бізнес-плану засобами програмного забезпечення з використанням інформаційних джерел даних Першого всеукраїнського бюро кредитних історій та аналітичної онлайн-системи Youcontrol, у відповідності до вищевказаних визначених критеріїв.
У разі відсутності підстав для відмови у наданні мікрогранту Державний центр зайнятості ухвалює рішення, яке оформлюється наказом, про надання мікрогрантів отримувачам, які набрали найбільшу сукупну кількість балів, у межах наявної граничної суми мікрогрантів, визначеної Мінекономіки (п. 19 Порядку).
Разом з тим, у разі встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, кошти в сумі, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, використаної не за цільовим призначенням, протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.
Отже, рішення щодо надання/відмови в наданні мікрогранту та рішення про повернення мікрогранту ухвалює виключно Державний центр зайнятості. Прийняття таких рішень належить до дискреційних повноважень Державного центу зайнятості.
Вважає, позов Волинського обласного центру зайнятості про стягнення коштів мікрогранту в розмірі 59405 грн обґрунтованим та таким, що не суперечить нормам матеріального права. Розгляд справи просить здійснювати без участі представника банку.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 07.10.2024 позовну заяву залишено без руху. Встановлено Волинському обласному центру зайнятості строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду впродовж 10-ти календарних днів з дня одержання цієї ухвали доказів надіслання позовної заяви відповідачу.
09.10.2024 на адресу суду надійшло клопотання позивача про усунення недоліків позовної заяви із доказами надіслання позовної заяви відповідачу (описи вкладення, квитанції).
Ухвалою суду від 14.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 07.11.2024 об 11 год 30 хв. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство “Державний ощадний банк України».
Третя особа ухвалу суду отримала 15.10.2024, відповідач - 17.10.2024
Строк для подання пояснень - по 25.10.2024, відзиву - по 01.11.2024.
25.10.2024 надійшли пояснення третьої особи, згідно яких зазначає про нецільове використання відповідачем коштів мікрогранту на загальну суму 59 405 грн. Розгляд справи просить здійснювати без участі представника банку.
28.10.2024 надійшов відзив відповідача, згідно якого у задоволенні позову просить відмовити.
01.11.2024 надійшла відповідь позивача на відзив, згідно якої позовні вимоги підтримує.
Відповідач відповідь на відзив отримала 04.11.2024.
Строк для подання заперечень на відповідь на відзив - по 11.11.2024.
Заперечення відповідача на відповідь на відзив на адресу суду не надходили.
У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що заперечення на відповідь на відзив будуть подані в межах встановленого строку.
Враховуючи вищевикладене, відсутність заперечень на відповідь на відзив, не закінчення строку для їх подання, рівність всіх учасників судового процесу, з метою повного та всебічного розгляду справи, виконання мети підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою від 07.11.2024 підготовче засідання відклав на 18.11.2024 о 10:30 год.
11.11.2024 на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно яких відповідач у задоволенні позову просить відмовити.
Враховуючи вищевикладене, розумні строки розгляду справи, перебування справи на стадії підготовчого провадження, метою якого є збирання доказів, наявність в матеріалах справи всіх заяв по суті спору, виконання мети підготовчого провадження, відсутність не розглянутих заяв/клопотань, суд протокольною ухвалою від 18.11.2024 закрив підготовче провадження, призначив розгляд справи по суті на 04.12.2024 о 10 год 30 хв.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з метою повного та всебічного розгляду справи, суд протокольною ухвалою від 04.12.2024 розгляд справи по суті відклав на 16.12.2024 о 14 год 00 хв.
Суд протокольною ухвалою від 16.12.2024 розгляд справи по суті відклав на 23.12.2024 о 14 год 30 хв.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Судом встановлено, що відповідачка 27.03.2023 засобами Порталу Дія подала заяву №519ТРМ на отримання мікрогранту для розвитку бізнесу - надання бухгалтерських послуг.
До даної заяви було долучено бізнес-план на суму 247 000,00 грн (а.с. 9-15), з яких:
1. Закупівля обладнання -105 000,00 грн:
1.2. Комп'ютер 2 штуки - 40 000 грн;
1.2. Ноутбук 1 штука - 25 000 грн;
1.3. Принтери 3 штуки - 33 000 грн;
1.4. Стабілізатор напруги з акумулятором 7000 грн.
2. Меблі - 66 000 грн:
2.1. Столи офісні 3 шт. - 30 000 грн;
2.2. Шафа для зберігання документів - 18 000 грн;
2.3. Офісні крісла 6 шт.- 15 000 грн;
2.4. Диван для очікування - 3000 грн.
4. Маркетинг та реклама - 15 000 грн.
5. Оренда - 61 000 грн.
04.05.2023 Комісією Волинського обласного центру зайнятості з питань надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу з ФОП Гнатюк М.М. проведено онлайн співбесіду через платформу Zoom (а.с. 16).
Згідно відеозапису співбесіди заявниця розповіла (презентувала) свій бізнес - проект, в тому числі про напрямки та розміри витрат, які визначені у бізнес-плані, поданому засобами порталу Дія.
Державним центром зайнятості, на підставі проведеної AT «Ощадбанк» оцінки ділової репутації, а також оцінки співбесіди з отримувачем, проведеної Волинським обласним центром зайнятості, було прийняте рішення (наказ) №70 від 12.05.2023 про надання ФОП Гнатюк М.М. мікрогранту на суму 247 000 грн (а.с. 17-18 на звороті).
22.05.2023 між ФОП Гнатюк М.М. та Державним центром зайнятості укладено Договір про надання мікрогранту шляхом підписання позивачем заяви про приєднання, що є додатком до цього договору, та подана Уповноваженому банку разом з бізнес-планом з метою укладання цього договору шляхом приєднання до його умов (а.с. 19-23).
Платіжною інструкцією (МО) № 203-7131 від 31.05.2023 підтверджується факт перерахування ФОП Гнатюк М.М. 247 000,00 грн мікрогранту згідно з Постановою КМУ №738 від 21.06.2022 (а.с. 24).
З метою реалізації Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738 «Деякі питання надання грантів бізнесу» та згідно з пунктом 21 цього Порядку проведено моніторинговий візит щодо дотримання умов договору про надання мігрогранту за період з 31.05.2023 по 22.12.2023, за результатами якого складено Акт №5 моніторингового візиту дотримання умов договору про надання мікрогранту від 22.12.2023 (а.с. 38-41).
Із змісту вказаного акта вбачається, що під час моніторингового візиту щодо умов дотримання Договору про надання мікрогранту було виявлено розбіжності, а саме: за статтею витрат «Закупівля обладнання» заплановано 105 000 грн, а придбано на 130 584 грн. Зокрема, виявлено розбіжності по цінах: на закупівлю 2-х комп'ютерів передбачено 40 000 грн, придбано за 60052 грн, на купівлю 3-х принтерів передбачено 33000 грн, а придбано за 39627 грн, на стабілізатор напруги передбачено 7000 грн, куплено за 5905 грн. Все придбане обладнання є в наявності. Бізнес-планом було заплановано за статтею витрат «Меблі» - 66000 грн. Придбано меблі на суму 65960 грн. Придбані меблі відповідають бізнес-плану. Залишок запланованої суми в розмірі 40 грн витрачено на закупівлю обладнання. За статтею витрат «Маркетинг та реклама» у сумі 15000 грн договори не укладалися, кошти 15000 грн використані грантоотримувачем на іншу статтю витрат «Закупівля обладнання». Бізнес-планом передбачено 61000 грн на оренду приміщення під офіс, по факту витрачено 52200 грн, залишок коштів в сумі 8800 грн використано на іншу статтю витрат «Закупівля обладнання». Всі залишки в різницях цін закупівель спрямовані на закупівлю обладнання. Залучено власних коштів 1744 грн.
Викладені в акті обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи договором купівлі-продажу № 16 від 18.08.2023 з видатковою накладною від 18.08.2023 №38; договором купівлі-продажу № 15 від 02.06.2023 з видатковими накладними №42 від 02.06.2023, 03.06.2023; договором купівлі-продажу № 14 від 27.06.2023 з видатковою накладною від 14.07.2023 №29; договором купівлі-продажу № 5 від 07.07.2023 з видатковою накладною №8 від 26.07.2023; договором купівлі-продажу № 11 від 05.06.2023 з видатковою накладною від 27.06.2023 №26; договором купівлі-продажу № 18 від 13.09.2023 з видатковою накладною від 18.09.2023 №2 (а.с. 25-37).
У зв'язку з встановленням факту нецільового використання мікрогранту, директором Волинського обласного центру зайнятості прийнято наказ від 31.01.2024 №20 «Про повернення коштів мікрогранту ФОП Гнатюк М.М.», яким наказано ФОП Гнатюк М.М. повернути кошти мікрогранту в сумі 59405,00 грн, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, використаної не за цільовим призначенням на спеціальний рахунок, відкритий у АТ «Державний ощадний банк України» (а.с. 42-46).
Позивач неодноразово надсилав відповідачці листи, зокрема, 08.02.2024 за №769/17.11.3/24 (а.с.47-48), 15.03.2024 за №1732/17.8/24 (а.с. 50-51), 05.04.2024 за №2217/17.8/24 (а.с. 53), 09.05.2024 за №2948/17.8/24 (а.с. 55), з вимогою в найкоротші терміни повернути кошти мікрогранту в сумі 59405,00 грн на спеціальний рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк».
У відповідь на вказані листи відповідачка зазначила, що вимога Волинського обласного центру зайнятості про повернення коштів в сумі 59405 грн є безпідставною, оскільки нею куплено все обладнання та меблі згідно визначеного переліку у бізнес-плані (а.с. 43, 52, 54).
Враховуючи, що відповідачка кошти в добровільному порядку не відшкодувала, позивач, посилаючись на нецільове використання мікрогранту на суму 59405,00 грн, звернувся до суду з позовом про повернення вказаної суми в примусовому порядку.
Оцінка суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Суд зазначає, що предметом спору є стягнення 59405,00 грн частини мікрогранту за договором про надання мікрогранту як такої, що використана не за цільовим використанням.
Предметом доказування у справі є обставини укладення договору про надання мікрогранту, обставини використання мікрогранту за цільовим / нецільовим призначенням, обставини, пов'язані з наявністю правових підстав для повернення відповідачкою частини отриманого мікрогранту.
Спірні правовідносини між сторонами врегульовані Законом України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" та Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 (у редакції на час укладення договору мікрогранту).
Відповідно до статті 12 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності.
Згідно з частиною третьою статті 16 ГК України підстави та порядок застосування засобів державної підтримки суб'єктів господарювання визначаються законом.
За змістом статті 48 ГК України з метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в порядку, передбачених законом, зокрема, сприяють підприємцям в організації матеріально-технічного забезпечення, подають підприємцям інші види допомоги.
Держава сприяє розвитку малого підприємництва, створює необхідні умови для цього.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні", метою державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні є: 1) створення сприятливих умов для розвитку малого і середнього підприємництва; 2) забезпечення розвитку суб'єктів малого і середнього підприємництва з метою формування конкурентного середовища та підвищення рівня їх конкурентоспроможності; 3) стимулювання інвестиційної та інноваційної активності суб'єктів малого і середнього підприємництва; 4) сприяння провадженню суб'єктами малого і середнього підприємництва діяльності щодо просування вироблених ними товарів (робіт, послуг), результатів інтелектуальної діяльності на внутрішній і зовнішній ринки; 5) забезпечення зайнятості населення шляхом підтримки підприємницької ініціативи громадян.
Частинами 1, 2 ст.12 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" визначено, що державна підтримка надається суб'єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим частиною третьою статті 55 Господарського кодексу України. Державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб'єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.
Метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу. Джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам є кошти: Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд); державного бюджету, що надходять на рахунок “Фонд підтримки малого та середнього бізнесу» Мінекономіки, відкритий у Національному банку, на який зараховуються внески від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права у національній та іноземній валюті як благодійна пожертва, гуманітарна допомога, гранти та дарунки (п.1 Порядку №738).
Головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки. Розпорядником коштів Фонду є Державний центр зайнятості (п. 2 Порядку №738).
Відповідно до п. 17 Порядку, рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 15 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей, зазначених у заяві, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається договором про взаємодію.
Згідно з п. 8 Порядку, отримувачем може бути фізична особа, яка має намір розпочати підприємницьку діяльність і бере на себе зобов'язання зареєструватися фізичною особою- підприємцем або створити юридичну особу протягом 15 р.д. з дня отримання позитивного рішення про надання мікрогранту.
Для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту. У договорі мікрогранту обов'язково зазначаються цілі використання мікрогранту з переліку, визначеного пунктом 5 цього Порядку, умови, невиконання або неналежне виконання яких може призвести до повернення отримувачем отриманих коштів (п. 20 Порядку).
Форма договору про надання мікрогранту затверджена наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 №1969 "Про затвердження Порядку проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття Державним центром зайнятості рішень про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, форми бізнес-плану, форми договору про надання мікрогранту, а також кінцевих строків подання заяв та граничної суми мікрогрантів".
Відповідно статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.
22.05.2023 між сторонами укладено договір про надання мікрогранту. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання АТ "Ощадбанк" Заяви про приєднання до умов цього договору в порядку, передбаченому цим договором (далі - договір), який укладається між Державним центром зайнятості з однієї сторони та суб'єктом господарювання з іншої сторони, щодо якого ДЦЗ прийняв рішення про надання мікрогранту та який приєднався до умов цього договору у визначеному в ньому порядку, які спільно іменуються як сторони, а кожний окремо як сторона.
При укладанні цього договору ДЦЗ діє на виконання договору про взаємодію, укладеного між Міністерством економіки України, ДЦЗ та АТ "Ощадбанк" (далі - договір про взаємодію) та Порядку.
Згідно п. 1 - п. 4 розділу IV договору використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору. Отримувач використовує кошти мікрогранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок отримувача). Отримувач реалізує бізнес-план протягом строку, визначеного в ньому. Для використання коштів мікрогранту та оплати ними витрат отримувача, що відповідають цільовому призначенню мікрогранту, визначеному у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору та передбаченому бізнес-планом, отримувач подає до Уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанція, накладна тощо) та договір, укладений між отримувачем і постачальником (продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо. На підставі документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, Уповноважений банк забезпечує проведення операції з оплати витрат, які відповідають цільовому призначенню мікрогранту та бізнес-плану.
Згідно п. 5 розділу IV договору у разі збільшення вартості предмета договору, укладеного отримувачем з постачальником (продавцем), може бути проведена доплата суми коштів у межах граничного розміру отриманого мікрогранту. У такому випадку отримувач згідно з вимогами Порядку вносить відповідні зміни до бізнес-плану, надсилає його на погодження до Уповноваженого банку та до відповідного регіонального центру зайнятості. Відповідні зміни викладаються в додатковій угоді до цього договору. Оплата витрат може бути проведена декільком постачальникам (продавцям) у межах граничного розміру мікрогранту.
Відповідачка, подаючи бізнес-план, просила надати їй мікрогрант в сумі 247 000,00 грн., з яких: 105 000,00 грн - закупівля обладнання, 66 000,00 грн - меблі, 15 000,00 грн - маркетинг та реклама, 61 000,00 грн - оренда.
В обґрунтування необхідності отримання вказаних коштів відповідачкою було зазначено приблизний перелік та ціну відповідного обладнання (два комп'ютери 40 000, 00 грн, ноутбук 25000,00 грн, три принтера 33 000, 00 грн, стабілізатор напруги 7000 грн); меблів (3-х столів офісних 30 000 грн, шафа для документів 18 000 грн, шість офісних крісел 15 000 грн, диван 3000 грн); приблизні видатки на маркетинг та рекламу 15000 грн, а також на оренду приміщення 61 000 грн.
Згідно з п. 5 Порядку (в редакції на момент подання заяви) та п. 2 розділу V договору мікрогрант надається для покриття таких напрямів витрат:
- придбання меблів, обладнання, транспортних засобів (які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях), необхідних для провадження господарської діяльності, які не підлягають відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави);
- закупівля ліцензійного програмного забезпечення, свійських тварин та птиці, багаторічних насаджень, саджанців, посівного матеріалу, сировини, матеріалів, товарів та послуг, пов'язаних з реалізацією бізнес-плану (такі витрати повинні становити сумарно не більше 50 відсотків розміру мікрогранту);
- послуги маркетингу та реклами (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранту);
- орендна плата за користування нежитловим приміщенням, земельною ділянкою, які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях (такі витрати повинні становити не більше 25 відсотків розміру мікрогранту);
- орендна плата за обладнання (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранту);
- лізинг обладнання, крім автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів особистого користування (такі витрати повинні становити не більше 50 відсотків загального розміру мікрогранту);
- використання у підприємницькій діяльності прав інших суб'єктів господарювання (комерційна концесія).
Конкретні цілі використання коштів мікрогранту з переліку, визначеного п.2 розділу V цього договору, зазначаються отримувачем в бізнес-плані. Використання коштів мікрогранту на покриття інших витрат забороняється (п. 3 розділу V договору).
Згідно форми бізнес-плану, затвердженої наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 № 1969, у розділі І зазначаються, зокрема: стаття витрат, сума та обґрунтування, де має бути детально описано використання грантових коштів (всі витрати суми мікрогранту) за статтями витрат та обґрунтування того, як це допоможе в досягненні поставлених цілей.
Згідно платіжної інструкції (МО) № 203-7131 від 31.05.2023 на розрахунковий рахунок відповідачки надійшли грантові кошти в сумі 247 000,00 грн.
В подальшому, вказані кошти в сумі 247 000,00 грн та власні кошти відповідачки в сумі 1744,00 грн були використані останньою на закупівлю обладнання, меблів, оренду, а саме:
1) 130584,00 грн (128 840,00 грн грантових коштів та 1744,00 грн власних коштів) на закупівлю обладнання, а саме:
- 60052,00 грн на комп'ютери 2 шт. (грантові кошти), з них 1744 власні кошти, що підтверджується видатковими накладними № 42 від 02.06.2023, №2 від 18.09.2023, платіжними інструкціями;
- 25 000, 00 грн на ноутбук (грантові кошти);
- 39627,00 на принтери 3 шт. (грантові кошти), що підтверджується видатковими накладними № 42 від 02.06.2023, №38 від 18.08.2023, платіжними інструкціями;
- 5905,00 грн на стабілізатор напруги (грантові кошти);
2) 30240 грн грантових коштів на закупівлю меблів, а саме: 19230 грн на шафу для зберігання документів; 15 000 грн на офісні крісла 6 шт.; 3000 грн на диван; 30000 грн на столи офісні 3 шт., що стверджується видатковими накладними №26 від 27.06.2023, № 29 від 14.07.2023, № 8 від 26.07.2023;
3) 52200,00 грн грантових коштів на оренду приміщення.
Докази закупівлі послуг за напрямом витрат «Маркетинг та реклама» на суму 15000 грн матеріали справи не містять. Сторонами визнається, що ці кошти в розмірі 15000 грн були спрямовані відповідачкою на інші статті витрат, передбачені бізнес-планом. Дана обставина також відображена у висновках, що містяться в Акті №5 моніторингового візиту дотримання умов договору про надання мікрогранту від 22.12.2023 (а.с. 38-41).
Тобто, кошти мікрогранту станом на грудень 2023 були використані відповідачкою саме на ті цілі (напрями/статті витрат), що були зазначені у бізнес-плані: для закупівлі обладнання, меблів, оренду приміщення.
Водночас, при перевірці, проведеній Волинським обласним центром зайнятості згідно акта №5 від 22.12.2023 виявлено невідповідність закупленого обладнання із статтями витрат, що передбачені у бізнес - плані, який подавався ФОП Гнатюк М.М. з метою отримання мікрогранту.
Позивач, з огляду на результати моніторингового візиту, вважає, що за не цільовим призначення відповідачкою використані частина коштів мікгранту за наступними напрямками витрат:
1. За статтею витрат «Закупівля обладнання» заплановано 105 000 грн, а придбано на 130584 грн. Зокрема, виявлено розбіжності по цінах на закупівлю 2-х комп'ютерів: передбачено 40 000 грн, придбано за 60052 грн, з них 1744 грн власні кошти. Тобто, 18308 грн використано не за цільовим призначенням. Бізнес-планом передбачено купівлю 3-х принтерів на суму 33000 грн, а придбано за 39627 грн інше обладнання, яке не перебачено бізнес-планом, а саме МФУ - 2 шт. та БФП, що за своїм функціональним призначенням не є тотожним принтеру, бо мають різні функції. На стабілізатор напруги з акумулятором передбачено 7000 грн, куплено за 5905 грн.
2. За статтею витрат «Меблі» у бізнес-плані передбачено 66000 грн, а по факту закуплено на суму 65960 грн. Зокрема, на закупівлю офісних столів передбачено 30 000,00 грн, а придбано на суму 30240,00 грн, отже не за цільовим призначенням використано 240 грн. На закупівлю шафи для зберігання документів передбачено 18 000 грн, а куплено за 19230 грн, різницю 1230 грн - використано не за цільовим призначенням.
3. За статтею витрат «Маркетинг та реклама» закупівля не проводилася, кошти використані на іншу статтю витрат «Закупівля обладнання».
4. За статтею витрат «Оренда» передбачено 61000 грн, по факту витрачено 52200 грн, залишок коштів в сумі 8800 грн використано на іншу статтю витрат «Закупівля обладнання».
На думку позивача, у разі збільшення предмета Договору, укладеного отримувачем мікрогранту з постачальником (продавцем), отримувач на підставі абз. 4 п. 24 Порядку вносить відповідні зміни до бізнес-плану, надсилає його на погодження до уповноваженого банку та відповідного регіонального центру зайнятості. У випадку їх погодження може бути проведена доплата суми коштів у межах граничного розміру мікрогранту, згідно з рішенням про надання мікрогранту.
Оскільки зміни у бізнес-план не вносились і не погоджувались, то позивач вважає, що 59405 грн (18308 грн +240 грн + 1230 грн + 39627 грн) відповідачка зобов'язана повернути на підставі абз. 3 п. 21 Порядку та п.п. 6 п. 2 розділу VІ Договору.
Однак, суд не погоджується з таким висновком позивача про нецільове використання коштів мікрогранту, з огляду на наступне.
Відповідно до п. п. 21 та 24 Порядку, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, у разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, витрачені кошти протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.
Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до вимог законодавства.
У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 цього Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.
Тоді як у разі збільшення вартості предмета договору з постачальником (продавцем) може бути проведена доплата суми коштів у межах граничного розміру мікрогранту отримувача згідно з рішенням про надання мікрогранту. У такому випадку отримувач вносить відповідні зміни до бізнес-плану, надсилає його на погодження до уповноваженого банку та відповідного регіонального центру зайнятості. Відповідні зміни викладаються в додатковій угоді до цього договору.
Як вбачається із Порядку та п. 2 розділу V договору, на момент подання заяви відповідачкою було визначено наступні напрями: придбання обладнання, необхідного для провадження господарської діяльності отримувачем, яке не підлягає відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави); закупівля сировини, матеріалів, товарів та послуг, пов'язаних з реалізацією бізнес-плану; послуги маркетингу та реклами; орендна плата за нежитлове приміщення.
Станом на сьогодні, за цим же Порядком, є такі напрями витрат, змін до них не внесено.
Згідно із п.п. 1, 3 п. 2 розділу VІ договору отримувач зобов'язується використати кошти мікрогранту для реалізації бізнес-плану на умовах, визначених Порядком та цим договором; не використовувати кошти мікрогранту на цілі відмінні від тих, які визначені у бізнес-плані відповідно до п.3 розділу V цього договору.
Відповідачка, у бізнес-плані, який подавався на отримання мікрогранту напрямами витрат визначила: закупівля обладнання - 105 000,00 грн, меблі - 66 000,00 грн, маркетинг та реклама - 15 000,00 грн, оренда 61 000,00 грн.
Закупівля відповідачем за грантові кошти комп'ютерів, принтерів (МФУ, БПФ), стабілізатора напруги, офісних столів, крісел, шафи для документів, дивану, оренди відповідають вищевказаним напрямам (цілям), визначених бізнес-планом. Слід зазначити, що часткове спрямування коштів із однієї статті витрат на придбання інших товарів, які передбачені бізнес-планом (у даному випадку із статей витрат «Маркетинг та реклама» та «Оренда» на придбання товарів за статтею «Закупівля обладнання»), не можна розцінювати як нецільове використання коштів, адже такі видатки здійснені для реалізації бізнес-плану, відповідають його цілям та зроблені в межах граничної суми мікрогранту.
При цьому, відповідачка вийшла за межі суми мікрогранту лише в частині закупівлі комп'ютерного обладнання на 1744,00 грн. Вказані кошти є власними коштами відповідачки, чого не заперечує і позивач та не включає їх у позовні вимоги.
Доказів використання коштів мікрогранту на цілі відмінні від тих, які вказані у бізнес-плані, матеріали справи не містять.
Що стосується тверджень позивача про закупівлю відповідачкою обладнання не передбаченого бізнес-планом - МФУ та БФП, то суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП Гнатюк М.М. за кошти мікрогранту придбано: МФУ струменеве HP Smart Tank 670 на суму 14828 грн; МФУ струменеве HP Smart Tank 670 з Wi-Fi на суму 13979 грн; БФП Canon i-SENSYS MF4410 на суму 10820 грн, а всього на загальну суму 39627,00 грн.
На думку позивача, відповідачка порушила умови Договору про надання мікрогранту, оскільки цільове призначення принтерів, передбачених бізнес-планом і фактично придбаного обладнання є різним, адже МФУ та БФП, на відміну від принтерів, виконують не лише функцію друку.
Принтер - це друкарське обладнання, що переносить текстові документи та зображення на папір.
МФУ або БФП - це офісне обладнання, яке може друкувати, сканувати, копіювати та надсилати факсимільні дані.
Отже, принтер та БПФ можуть друкувати, але разом з тим БПФ та МФУ відрізняються від принтера функціональністю, адже мають додаткові функції копіювання та сканування.
Суд зазначає, що придбання зазначеного обладнання із додатковими функціями, не змінює його цільового призначення як принтера, навпаки, надає можливість використовувати його з більшою ефективністю в офісній роботі під час надання відповідачкою бухгалтерських послуг. Більше того, такі видатки відповідають напрямку витрат «Закупівля обладнання», визначеного бізнес-планом та п. 2 розділу V договору.
Вказівка в обґрунтуванні статей витрат у бізнес-плані на приблизний перелік та ціну необхідного обладнання і меблів не підміняє собою загальні напрями витрат та не означає, що саме ці речі та саме за таку ціну буде закуплено. Порядок не вимагає отримувача гранту мати документи, що підтверджують точну ціну придбання того чи іншого майна станом на час складання бізнес-плану.
Пунктом III додатку до Порядку проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття Державним центром зайнятості рішень про надання мікрогрантів/грантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 №1969 (далі Порядок оцінювання) визначено, що бізнес-план має містити детальний опис бізнес-процесів. Заповнення всіх полів є необхідним для захисту бізнес-плану та отримання мікрогранту. Кожне поле бізнес-плану заповнюється, використовуючи пояснення та поради для їх заповнення. Після надсиланням отримувачем заявки виправлення не допускаються.
У шаблонах перераховано ряд поширених параметрів, але вони можуть не в повному обсязі бути застосовані до бізнесу отримувача. Отримувач може додати необхідні елементи, які необхідні для розкриття інформації про його господарську діяльність, а також використати передбачене формою бізнес-плану поле для коментарів, щоб пояснити будь-які зроблені припущення, примітки або додаткові відомості, на які він хотів звернути увагу.
Усі вартісні показники бізнес-плану мають бути зазначені в гривнях з врахуванням податку на додану вартість.
Для оформлення бізнес-плану може також бути використано шаблон бізнес-плану, наданий Державним центром зайнятості, у вигляді файлу в форматі.xlsx (.xls), В такому випадку отримувач дотримується інструкцій, вказаних в самому файлі, та заповнює відповідні поля, що містить файл, відповідно до даних свого проекту.
Отримувач може отримати консультацію щодо заповнення бізнес-плану, звернувшись до онлайн-підтримки через чат-бот Державної служби зайнятості.
Згідно п.II додатку до Порядку оцінювання щодо форми бізнес-плану встановлено, що бізнес-план повинен відображати всю діяльність, яку отримувач описав у своєму бізнес-плані. Аналіз і прогнозування грошових потоків дозволяє прораховувати прогнозовані результати підприємницької діяльності. Необхідно враховувати, що дані вказуються за кожний квартал окремо (наростаючим підсумком в межах окремого періоду-кварталу). Дані за 4 квартали не підсумовуються.
Так, згідно п. 21 Порядку (чинного на час ухвалення рішення) не вважається нецільовим використанням коштів мікрогранту: зміна моделі, марки, кількості, вартості предметів закупівлі, якщо такі предмети закупівлі за своїм функціональним призначенням є аналогічними зазначеним у бізнес-плані та відповідають напрямам витрат, визначеним пунктом 5 цього Порядку, і якщо зміна здійснена в межах суми наданого мікрогранту.
Позивач покликається на абзаци 3, 4, 5, 7 п. 24 Порядку, зазначаючи, що у разі збільшення вартості предмета договору та/або зміни цільового призначення, про це має бути повідомлено Державний центр зайнятості та банк і внесено зміни до бізнес-плану.
Водночас у відповідача не було зміни цільового призначення, вартість предмета договору з постачальниками (продавцями) також не збільшувалась. Отже, покликання позивача на п. 24 Положення є безпідставним.
Суд зазначає, що постійне погодження зміни ціни кожної окремої одиниці товару, що входить до предмета договору, за умови незмінності загальної вартості предмета договору, є неефективним. Адже кон'юнктура ринку - це економічна ситуація, що склалася на ринку на даний момент або за обмежений відрізок часу під впливом сукупності кон'юнктуроутворюючих факторів і характеризується рівнем збалансування попиту та пропозиції на ринку, а також рівнем та співвідношенням цін.
Необхідність неодноразової розробки змін до бізнес-плану та їх погодження може унеможливити виконання Договору про надання мікрогранту в цілому, з огляду на постійну та швидку зміну цін на різні складові обладнання, спричинену зміною кон'юнктури ринку, якій притаманні такі характерні риси як несталість, постійна мінливість, коливання, нерівномірність, виняткова суперечливість, що відображається у одночасному вияві протилежних тенденцій одних і тих самих показників кон'юнктури.
Крім того, як слідує із акта №5 від 22.12.2023 у ході проведеного моніторингу позивач встановив: факт закупівлі товарів та послуг за статтями витрат, які зазначені у бізнес-плані (обладнання, меблів, оренди) та передбачені п. 5 Порядку, яке є в наявності у відповідача; факт використання коштів мікрогранту відповідачем для створення власного бізнесу та у ході розвитку цього бізнесу; факт створення відповідачем 2-х нових робочих місць та фактичного працевлаштування двох працівників, відповідно до поданого ним бізнес-плану.
Отже, позивачем не доведено нецільового використання відповідачем наданих коштів мікрогранту, які б підлягали поверненню згідно п.20, 21 Порядку №738.
Судом не встановлено обставин нецільового використання коштів та обставин зміни їх цільового призначення. Твердження позивача про обов'язок відповідача внести зміни у свій бізнес-план, надіслати на погодження до уповноваженого банку та до відповідного регіонального центру зайнятості, є помилковим, оскільки необхідність неодноразової розробки змін до бізнес-плану та їх погодження може унеможливити виконання Договору про надання мікрогранту в цілому.
Також у матеріалах справи відсутні та позивачем суду не надані докази того, що спрямування відповідачкою залишків в різницях цін закупівлі на придбання обладнання за іншими статтями витрат в межах бізнес-плану негативно вплинула на досягнення та реалізацію, визначених бізнес-планом цілей.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність порушення відповідачкою своїх зобов'язань на виконання вимог Порядку №738 та Договору про надання мікрогранту, що мало б наслідком повернення останньою частини отриманої суми мікрогранту на підставі п. 7 розділу VII Договору на отримання мікрогранту та п. 20, п.21 Порядку №738.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог, внаслідок чого позов до задоволення не підлягає.
Розподіл судових витрат.
В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України, сплачений позивачем судовий збір слід покласти на нього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 86, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
Відмовити у задоволенні позову Волинського обласного центру зайнятості, третья особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство “Державний ощадний банк України» до фізичної особи-підприємця Гнатюк Марії Миколаївни про стягнення 59 405,00 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення складено
30.12.2024
Суддя С. В. Бідюк