Справа № 522/14984/24
Провадження № 2-а/522/351/24
27 грудня 2024 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Ю.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій незаконними та скасування постанови,-
На адресу Приморського районного суду м. Одеси 12.12.2024 надійшли матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій незаконними та скасування постанови, у якій позивач просить визнати дії відповідача незаконними та скасувати постанову від 29.06.2024 № С/9319 про адміністративне правопорушення, винесену за ч.3 ст. 210 КУпАП; відшкодувати всі судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи, а також всі витрати, пов'язані з відкриттям виконавчого провадження за рахунок ТЦК, який виніс неправомірну постанову.
Вказані матеріали справи надійшли на адресу суду на підставі ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 про передачу матеріалів справи за підсудністю.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці дійшов висновку, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п. 53 рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95).
Стаття 171 КАС України регламентує дії суду перед вирішенням питання щодо відкриття провадження, зокрема відповідно до п. п. 3, 6 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що поданий позов не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить скасувати від 29.06.2024 № С/9319 про адміністративне правопорушення, винесену за ч.3 ст. 210 КУпАП, при цьому позовна заява подана до суду з порушенням десятиденного строку на її подання. У позовній заяві позивач зазначає, що про наявність постанови, винесеної відповідачем, стало відомо із постанови про відкриття виконавчого провадження.
Суд звертає увагу, що вказаними нормами ст. 286 КАС України чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішень (постанов) суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При зверненні із даною позовною заявою позивач не подав клопотання про поновлення строку на звернення до суду та не подав докази поважності причин його пропуску.
Отже позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання клопотання про поновлення строку на звернення до суду із позовною заявою із зазначенням поважних причин пропуску строку на звернення до суду з позовною заявою та наданням відповідних доказів.
Згідно вимог ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі.
Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись ст. ст. 2, 122, 123, 160, 161, 169, 286 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій незаконними та скасування постанови - залишити без руху.
Встановити позивачу для усунення недоліків строк - десять днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала окремо від рішення суду в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Юлія ЧОРНУХА