Справа №504/4166/24
Провадження №1-кп/504/702/24
30.12.2024с-ще Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Доброслав Одеського району Одеської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Радянське Літинського району Вінницької області, громадянина України, освіта середня спеціальна, непрацюючого, інваліда 3 групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3, 4 ст.358 КК України,
У липні 2024 року, більш точний час та дату не встановлено, у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник протиправний умисел, спрямований на виготовлення підробленого офіційного документу з розподілом функцій, а саме посвідчення водія, з метою використання його у власних цілях.
В подальшому, реалізуючи свій намір, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_5 , та невстановлена слідством особа, умисно, протиправно, переслідуючи єдиний прямий умисел на порушення встановленого законом порядку обігу офіційних документів, підробили офіційний документ, а саме посвідчення водія серія НОМЕР_1 , яке нібито видане у ТСЦ 5341 від 03.07.2024 року на ім'я ОСОБА_5 з метою використання особою підробленого посвідчення водія та подальшого придбання ним ( ОСОБА_5 ) цього підробленого посвідчення подія. Тобто дії як ОСОБА_5 , так і не встановленої слідством особи охоплені спільним умислом на виготовлення підробленого офіційного документа з розподілом функцій.
Того ж дня, у невстановленому місці, за попередньою домовленістю з невстановленою особою, ОСОБА_5 передав невстановленій особі невстановленим способом свій фотознімок, фотознімок свого паспорта з відповідними даними про себе та фотознімок свого підпису з метою внесення їх до підробленого посвідчення водія, крім цього за вказаних обставин здійснив фінансування виготовленого підробленого документу, шляхом перерахунку грошових коштів невстановленим способом у невстановлений час та місці на рахунок невстановленої особи, при цьому усвідомлював що зазначена невстановлена особа не має право видавати такий документ. Після цього, у невстановлений день та час, невстановлена особа використавши надані ОСОБА_5 фотознімки підробив посвідчення водія на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з фотокарткою ОСОБА_5 , серії НОМЕР_1 , видане ТСЦ 5341 від 03.07.2024 року, яке видається установою і надає право, з метою використання його іншою особою.
У подальшому, не пізніше початку липня 2024 року, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи всупереч встановленому порядку отримання посвідчення водія, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993 року «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», невстановленим способом та місці отримав від невстановленої особи для подальшого використання завідомо для нього підроблене посвідчення водія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з власною фотокарткою.
Крім того, 15 серпня 2024 року близько 17 години 20 хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи транспортним засобом марки «Хюндай Соната» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , проїжджаючи блок-пост № 25, розташований у Фонтанському ОТГ на трасі М-14 на +21 км Одеського району Одеської області, був зупинений працівниками поліції для перевірки документів щодо права керування транспортним засобом.
У цей момент у ОСОБА_5 виник протиправний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого офіційного документу - посвідчення водія.
Безпосередньо після цього, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого офіційного документа, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 є підробленим, ОСОБА_5 на підтвердження свого права керування транспортним засобом надав співробітникам поліції вищевказане посвідчення водія серії НОМЕР_1 і у такий спосіб використав цей завідомо підроблений документ.
Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового слідства, при цьому пояснив, що у липні 2024 року, його товариш по службі ОСОБА_6 , який нині рахується безвісно зниклим, запропонував йому свою допомогу у виготовленні підробленого посвідчення водія, на що він погодився, оскільки у нього не було часу проходити всю процедуру, визначену законодавством. Він надав товаришу свій фотознімок, фотознімок свого паспорта з відповідними даними про себе та фотознімок свого підпису з метою внесення їх до підробленого посвідчення водія, а також перерахував грошові кошти, чим здійснив фінансування виготовлення підробленого документу. Яким чином і хто саме виготовляв підроблене посвідчення, йому не відомо. Надалі, товариш передав йому підроблене посвідчення водія і він поклав його до бардачку автомобіля. 15.08.2024 року близько 17 години 20 хвилин він керував транспортним засобом марки «Хюндай Соната» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , проїжджаючи блок-пост № 25, розташований у Фонтанському ОТГ на трасі М-14 на +21 км Одеського району Одеської області, був зупинений працівниками поліції для перевірки документів щодо права керування транспортним засобом. На підтвердження свого права керування транспортним засобом він надав співробітникам поліції вищевказане посвідчення водія. Співробітники поліції перевірили його по базі даних та виявили, що посвідчення підроблене. У вчинених кримінальних правопорушеннях розкаявся, не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч.3 ст.349 КПК України.
Зі вступною промовою учасники процесу виступити відмовилися.
Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз'яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 в скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 358 КК України, а саме за ознаками підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи і яке надає право, вчинене за попередньою змовою групою осіб; та за ч.4 ст.358 КК України за ознаками використання завідомо підробленого документа.
Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, особу винуватого, в тому числі матеріали наданої досудової доповіді, обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд, зокрема, враховує те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем мешкання, є інвалідом 3 групи, отримав важке поранення під час захисту цілісності та недоторканності держави, на обліку у лікарів: нарколога, психіатра не перебуває, скоїв умисні кримінальні правопорушення, які відносяться до категорії кримінального проступку та нетяжкого кримінального правопорушення, відповідно до ст.12 КК України.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до положень ст.66 КК України являється щире каяття у вчинених кримінальних правопорушеннях.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до положень ст.67 КК України, судом не встановлено.
В судових дебатах прокурор ОСОБА_4 просив призначити ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст.75 КК України.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винуватого, обставин що пом'якшують покарання, відсутність обставин що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що при обранні ОСОБА_5 міри покарання у виді обмеження волі, можливим застосувати дію ст.75 КК України, з виконанням покладених на нього обов'язків відповідно до ст.76 КК України, оскільки його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. Суд вважає, що така міра покарання сприятиме вихованню особи в дусі додержання законів України, тобто формування у нього звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.
Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
У зв'язку із цим, арешт на майно, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Южного міського суду Одеської області від 19.08.2024р., а саме на: посвідчення водія серія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - необхідно скасувати.
Речові докази по справі, а саме: посвідчення водія серія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке зберігається у матеріалах кримінального провадження - необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати по справі на залучення експерта з проведення криміналістичної експертизи, документально підтвердженні, тому відповідно до ст.124 КПК України підлягають відшкодуванню за рахунок обвинуваченого ОСОБА_5 .
Цивільний позов не заявлений.
Керуючись ст.ст.100, 124, 349, 371-373, 374, 381, 382 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3, 4 ст.358 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.3 ст.358 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;
- за ч.4 ст.358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
Застосувати ст.75 КК України і звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, призначеного судом за даним вироком з випробуванням, якщо протягом 1 (одного) року іспитового строку ОСОБА_5 не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Арешт на майно, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Южного міського суду Одеської області від 19.08.2024р., а саме на: посвідчення водія серія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - скасувати.
Речові докази по справі, а саме: посвідчення водія серія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке зберігається у матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , процесуальні витрати на залучення експерта з проведення криміналістичної експертизи в сумі 3029 (три тисячі двадцять дев'ять) грн. 12 коп., на користь держави.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, крім з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1