Справа №504/530/24
Провадження №2/504/1477/24
Комінтернівський районний суд Одеської області
30.05.2024с-ще Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Барвенка В.К.,
секретаря - Завади Ю.А., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, смт. Доброслав, позовну заяву ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , про розірвання шлюбу,-
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, яким просить розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований 11.09.2020 Суворовським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 711, залишити ОСОБА_1 прізвище ОСОБА_5 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 10000 (десять тисяч) грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття - з подальшою щорічною індексацією відповідно до закону.
Позов обґрунтовує тим, що 11.09.2020 між позивачкою та відповідачем Суворовським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 711, зареєстровано шлюб.
05.01.2021 від даного шлюбу народилась спільна з відповідачем дитина - ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Виконавчим комітетом Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області від 29.01.2021, актовий запис № 3.
Вказує, що невдовзі після народження дитини сімейне життя не задалось та між останніми почали виникати сімейні негаразди, які переросли у сварки, що викликано різністю характерів. Поступово різне відношення до життя призвело до віддалення між ними, а потім і до повного відчуження. На даний момент позивач з відповідачем не підтримуємо шлюбні відносини. У кожного окреме господарство, побут та роздільний бюджет. На сьогоднішній день як подружжя втратили один до одного почуття любові й поваги та стали повністю чужими людьми. Їх сім?ї вже не існує, примирення між ними не відбудеться. Продовження подружнього життя неможливе та не доцільне, а тому буде суперечити особистим інтересам позивача та особистим інтересам відповідача.
Вважає сімейні стосунки є формальними, поновлювати шлюбно-сімейні відносини наміру не має, у зв'язку з чим подальше спільне життя з відповідачем як подружжя збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача та порушуватиме принцип добровільності шлюбу, визначеному ст. 24 СК України.
Зазначає, що у січні 2023 року відповідач виїхав з України до Німеччини (м. Папенбург, ОСОБА_7 ), де перебуває і понині.
Доказами перебування відповідача у Німеччині є свідоцтво про реєстрацію місця проживання (Amtliche Meldebestatigu№g fir die A№meldu№g) та картка медичного страхування (Gesu№dheitskarte) (копії додаються). У Німеччині відповідач працює у фірмі Wag№er та щомісячно отримує близько 2500 Євро заробітної плати. У той же час, дитина на даний момент проживає з позивачкою та повністю перебуває на її утриманні. З часу припинення фактичних сімейних відносин відповідач матеріальну допомогу на утримання і виховання сина не надає. Позивач не працюю, соціальну допомогу на дитину або по безробіттю не отримую, оскільки постійно зайнята доглядом за маленькою дитиною.
Щомісячно позивачка витрачаю на утримання сина кошти на харчування, на одяг та взуття, на іграшки, на навчання і розвиток тощо. Крім того, дитина часто хворіє, та останній доводиться витрачати чималі кошти на її лікування та профілактику захворювань, проведення щеплень (копії фіскальних чеків додаються).
Наголошує, що відповідач не має інших аліментних зобов'язань, має працездатний вік, не є інвалідом, а є, якраз, тим, хто зобов'язаний, як батько дитини, та, відповідно, має можливість сплачувати аліменти на утримання останньої.
Позивачка розумію, що стягувати з відповідача аліменти в примусовому порядку мені доведеться в Німеччині, керуючись Інструкцією про виконання в Україні Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання (наказ Міністерства юстиції України від 15.09.2017 № 2904/5), і останній наразі не відомо, чи передбачене законодавством Німеччини стягнення аліментів у частці від доходів боржника, у зв'язку з чим вважає, що необхідно стягувати з відповідача аліменти саме у фіксованій сумі.
Таким чином, оскільки відповідач офіційно працює за кордоном, має високий дохід в іноземній валюті, позивачка вважає, що доцільно стягувати з нього аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
Розмір аліментів є цілком обґрунтованим, зважаючи на те, що 10000 гривень за курсом Національного банку України на дату складання даної позовної заяви еквівалентні лише 245 Євро, що для людини, яка працює в Європейському Союзі з регулярним щомісячним доходом у 2500 Євро, - посильна ноша.
В судове засіданні відповідач не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце його проведення шляхом надсилання повістки.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, повідомлялася про дату, час та місце його проведення шляхом надсилання повістки.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд розглянувши доводи позову, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного:
Згідно з ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і зберігання шлюбу суперечили б інтересам одного із них, що має істотне значення.
Судом встановлено, що сторони припинили подружні стосунки, не ведуть спільне господарство.
Сумісне життя суперечить інтересам подружжя.
Надання строку для примирення суд вважає недоцільним.
Згідно ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги про розірвання шлюбу ґрунтуються на вищевказаних положеннях діючого законодавства, та підлягають задоволенню.
Щодо позивних вимоги позивача про стягнення аліментів суд виходить з наступного.
Статтею ст. 27 Конвенції ООН «Про права дітей» від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII) задекларовані гарантії щодо права кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язками батьків є піклування про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
У відповідності з положеннями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частинами першою, третьою статті 181 Сімейного кодексу Українивизначено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Виходячи з викладеного, право на утримання має той з батьків, з ким проживає дитина.
Згідно з приписами ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1)наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних правна результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десяти кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Враховуючи відсутність взаємної домовленості між сторонами про участь у матеріальних витратах на утриманняя сина й, з урахуванням того, що в суду відсутні відомості про те, що відповідач має інші аліментні зобов'язання, суд вважає за необхідне визначити розмір аліментів на утримання дитини, у відповідності до ст. 184 Сімейного кодексу України, в розмірі 10000 гривень.
В свою чергу, частиною першою ст. 141 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Приймаючи саме таке рішення суд виходить також з того, що визначений судом розмір аліментів надасть можливість забезпечити інтереси дитини, не ставитиме відповідача у скрутне матеріальне становище, відповідатиме загальним засадам сімейних відносин справедливості, розумності та моральності.
Відповідно до частини першої ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Пунктом 1 частини першої ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Крім того, на підставі ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України на відповідача слід покласти обов'язок зі сплати судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 8, 124, 1291 Конституції України, ст. ст. 110, 112, 161, 180, 183 Сімейного кодексу України, статтями 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 141, 263-265, 279, 354, 355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 11.09.2020 Суворовським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 711.
Після розірвання шлюбу, залишити ОСОБА_1 прізвище ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 10000 (десять тисяч) грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття - з подальшою щорічною індексацією відповідно до закону.
Рішення після набрання ним законної сили направити до Доброславського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Одеського району Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з моменту його отримання в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Суддя В. К. Барвенко