Справа №504/1596/24
Провадження №2/504/1783/24
Комінтернівський районний суд Одеської області
10.10.2024с-ще Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Барвенка В.К.,
секретаря - Білаш О.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, смт. Доброслав, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306, код ЄДРПОУ: 44276926) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 100479643 в сумі 36661,15 грн. з яких 4789 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 30808,15 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, 1064 - заборгованість з комісії, 13000 грн. витрати на правничу допомогу та понесені судові витрати у сумі 3028 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 24.05.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 100479643. Відповідно до умов вказаного договору банк надав кредит в розмірі 7000 грн., а позичальник зобов'язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в строк до 08.06.2021. ОСОБА_1 , не виконала умови кредитного договору, що призвело до виникнення заборгованості.
30.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 30-11-65, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 100479643 від 24.05.2021 року, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 ,
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр», відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 100479643 від 24.05.2021, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Разом з тим, станом на день звернення до суду відповідач, в порушення умов кредитного договору, не повернув отримані грошові кошти.
В судове засіданні відповідач не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце його проведення шляхом надсилання повістки, про причини неявки не повідомив.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак у поданому позові просить у разі неявки відповідача постановити по справі заочне рішення та за відсутності позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позивні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що 24.05.2021 відповідач подав ТОВ «Мілоан» в електронному вигляді Анкету-заяву на кредит № 100479643.
В Анкеті-заяві ОСОБА_1 зазначена сума кредиту - 7000 грн.; строк кредитування - 15 днів, починаючи з 24.05.2021, дата повернення кредиту - 08.06.2021, сума до повернення - 10955 грн., складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту 1330 грн., яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту за договором, проценти за користування кредитом 2625 грн., які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Також позичальником погоджені умови кредитування по даній заяві № 100479643 (а. с. 11 зворотня сторона).
24.05.2021 на мобільний номер телефону відповідача наданий одноразовий ідентифікатор W52562, що стверджується Довідкою про ідентифікацію (а. с. 5)
25.04.2021 між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір, за умовами якого ТОВ «Мілоан» зобов'язалося надати відповідачеві грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 7000 грн., а той, у свою чергу, зобов'явся повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (пункти 1.1, 1.2 кредитного договору).
Пунктами 1.3, 1.4 кредитного договору встановлено, що кредит надається строком на 15 днів з 25.04.2021 року; термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 08.06.2021 року.
Відповідно до п. 1.5.2 Договору проценти за користування кредитом - 2625 грн., які нараховуються за ставкою 2,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно п. 1.6 договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказну на картковий рахунок.
Згідно пункту 4.2 кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою пунктом 1.6 цього Договору, в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбаченихстаттею 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця сума договору встановлює інший розмір процентів в розумінні частини 2статті 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої пунктом 1.6 цього Договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
Згідно платіжного доручення № 27945340, ТОВ «Мілоан» 24.05.2021 перерахувало на картковий рахунок № НОМЕР_2 *45 7000 грн., проте, останній у встановлений кредитним договором строк не повернув грошові кошти та не сплатив проценти за користування ними.
30.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 30-11-65, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 100479643 від 24.05.2021, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Відповідно до реєстру боржників до вказаного договору факторингу, сума заборгованості відповідача станом на дату відступлення прав вимоги складає 16068,48 грн., з яких 4789 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 10215,45 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 1064 - заборгованість з комісії.
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 100479643 від 24.05.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . В реєстрі боржників до вказаного договору, сума заборгованості відповідача станом на дату відступлення прав вимоги складає 3661,15 грн., з яких 4789 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 10215,45 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 1064 - заборгованість з комісії, 20592 грн. нараховані відсотки зг.кр.дог.
Нормою п. 1 ч. 2ст. 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦК) встановлено, що договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч. 1ст. 205 ЦК).
Положеннями ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із п. 5 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Матеріалами справи встановлено, що 24.05.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір за умовами якого відповідач отримала грошові кошти в сумі 7000 грн. на строк 15 днів до 08.06.2021 зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 2625 грн., комісія за надання кредиту 1330 грн. Такі ж відомості щодо розрахунку заборгованості містить додаток № 1 до договору про споживчий кредит 100479643 від 24.05.2021 та паспорт споживчого кредиту № 100479643.
Згідно з п. 6.1 кредитного договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан».
Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «Мілоан» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається ТОВ «Мілоан» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт ТОВ «Мілоан», мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника на номер НОМЕР_1. Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника (п. 6.2 кредитного договору).
За змістом п. 6.3 кредитного договору позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т. ч. правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід'ємною частиною цього договору; не перебуває під впливом алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього договору про які він не повідомив ТОВ «Мілоан» (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація надана ТОВ «Мілоан», в т. ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; відповідає вимогам заявника, що встановлені розділом 2 правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід'ємною частиною цього договору.
Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4 договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 договору).
Згідно п. 7.1 цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до пунктів 2.3.1, 2.3.2 договору позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на пролонгацію строку користування/повернення кредиту на тих самих умовах, на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 правил. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 правил, у тому числі сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
Відповідно до графіку платежів за договором про споживчий кредит № 100479643 від 24.05.2021 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором мала бути сплачена 08.06.2021 в розмірі 10955 грн. з яких: 7000 грн. - кредит, 2625 грн. - проценти, 1330 грн. - комісія.
Згідно з поданим ТОВ «Коллект Центр» розрахунком, який сформульовано в позовній заяві, станом на 08.04.2024 року становить 36661,15 грн., з яких: 4789 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 30808,15 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, 1064 - заборгованість з комісії.
Дійсно, відповідно до п.2.3.1.2 договору № 100479643 від 24.05.2021 позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування на стандартних умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п. 1.6. Договору.
Проте наведені умови кредитного договору є суперечливими, так як пунктами 1.3, 1.4 цього кредитного договору чітко визначено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит та проценти за користування кредитом 08.06.2021 та не вказано іншої умови.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Отже, за умовами договору про споживчий кредит № 100479643 сторони погодили строк його дії до 08.06.2021, тому, починаючи із зазначеної дати, банк не мав права нараховувати проценти за користування кредитом.
Аналіз копії відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» за цим кредитним договором свідчить про те, що заборгованість за відсотками нараховувалася поза межами строку дії договору.
Разом із тим, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.
Тобто, право ТОВ «Мілоан» нараховувати відсотки за користування кредитом припинилося зі спливом строку дії договору 08.06.2021, а тому, починаючи із зазначеної дати, нарахування процентів за користування кредитом не відповідає вимогам закону.
За таких обставин суд приходить висновку, що із відповідача підлягає стягненню саме узгоджений сторонами кредитного договору розмір процентів 2625 грн., які вказані у графіку платежів за договором про споживчий кредит № 100479643 від 24.05.2021
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «Коллект Центр» слід стягнути неповернутий кредит та проценти за користування кредитом у межах строку кредитування (15 днів) в загальному розмірі 10955 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу, то суд враховує, що ч. 1ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ст. 137,141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26.02.2015у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30.03.2004у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014у справі «East|WestAlia№ceLimited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 в справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8ст. 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 в справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 в справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/ 16-ц.
Як слідує з матеріалів справи позивач в підтвердження витрат на правничу допомогу надав договір про надання правничої допомоги № 02-01/2023 від 02.01.2023, заявку на надання юридичної допомоги № 1051 від 13.03.2024, витяг з акту № 2 про надання юридичної допомоги від 08.01.2024 року та платіжну інструкцію № 413000008 від 09.02.2024.
За змістом договору вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору. Якщо інше не передбачено заявкою на надання юридичної допомоги, клієнт зобов'язується оплатити надані адвокатським об'єднанням послуги у строк до 60 банківських днів з моменту підписання акту про надання юридичної допомоги та надання адвокатським об'єднанням клієнту відповідного розрахунку для оплати. Сума визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром адвокатського об'єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (п. 4.1, 4.2, 4,5 договору).
Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги № 1051 від 13.03.2024 сторони погодили надання наступних правових (юридичних) послуг адвокатським об'єднанням товариству по супроводу примусового стягнення заборгованість з ОСОБА_1 , а саме надання усної консультації з вивчення документів (2 год. по 2000,00 грн. - 4000,00 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (3 год. - 3000,00 грн. - 9000 грн.
Враховуючи, що позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3000 гривень на користь позивача.
Окрім того, згідно положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 904,81 грн. судового збору (10955 грн. / 36661,15 грн. =0,2988*3 028,00 грн=904,81 грн.)
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306, код ЄДРПОУ: 44276926) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306, код ЄДРПОУ: 44276926) заборгованість у сумі 10955 грн. з яких: 7000 грн. - кредит, 2625 грн. - проценти, 1330 грн. - комісія 3000 грн. витрати на правову допомогу та понесені судові витрати у сумі 904,81 грн.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з моменту його отримання в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Суддя В. К. Барвенко