Справа № 946/1992/24
Провадження № 2/946/2048/24
27 листопада 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Смокіної Г.І.,
за участю секретаря судового засідання - Кріпакової К.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
Короткий зміст позовних вимог
13.03.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та просить визначений рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 грудня 2018 року спосіб стягнення аліментів змінити та стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі до суду заяви і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.12.2018 № 500/1028/18 з відповідача на користь позивачки стягуються аліменти на утримання на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісяця в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. З 02.08.2023 ОСОБА_2 уклав контракт з військовою частиною та відповідно до довідки від 12.04.2024 № 4 заробітна плата за останні 6 місяців, тобто з серпня 2023 року по січень 2024 року, складає 314 383,77 грн. Аліменти, які підлягали сплаті за цей же період складають 8680,50 грн, що складає 2,75 % від отриманої ним заробітної плати. Після винесення рішення суду про стягнення аліментів у 2018 році пройшов значний проміжок часу більше 5 років, дитина виросла, потреби дитини збільшилися.
Процесуальні дії суду
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.05.2024 витребувано докази по справі.
Аргументи учасників справи
В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали та пояснили, що з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів змінився майновий стан відповідача, збільшився дохід, одночасно збільшилися витрати на дитину, в тому числі на придбання одягу, харчування, предмети побуту, шкільні приналежності. Позивачка не працює, доходу не має.
В судовому засіданні та у письмових поясненнях від 01.10.2023 представник відповідача з позовними вимогами погодився частково та пояснив, що відсутні докази додаткових витрат позивача на доньку ОСОБА_3 , а також щодо погіршення стану здоров'я дитини чи матері та її матеріального становища. З 02.08.2023 ОСОБА_2 дійсно вступив до лав ЗСУ і є військовослужбовцем. Фактична зарплата ОСОБА_2 після відрахування податків та зборів становить 19500 грн кожного місяця. На утриманні ОСОБА_2 перебувають: дружина ОСОБА_4 , брат ОСОБА_5 , мати ОСОБА_6 . У ОСОБА_2 відсутнє рухоме та нерухоме майна, а також матеріальне становище не дозволяє відповідачу придбати вказане майно. Змінюючи спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 визначений за рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.12.2018, суд повинен перевірили наявність підстав для зміни розміру аліментів, передбачених статтею 192 СК України, зокрема матеріального стану платника аліментів, надати належну оцінку його доводам про зміну його сімейного стану та перебування на його утриманні непрацездатних дружини, мати та брата, а також матеріального стану позивача, наявність погіршення або поліпшення стану здоров'я когось із сторін чи дитини. Аліменти розраховуються з зарплати за мінусом податків і зборів, оскільки фактична зарплата ОСОБА_2 після відрахування податків та зборів складає 19500 грн, то 1/5 частина становить суму 3900 грн, а 1/6 частини становить суму 3250 грн, тому відповідач вважає за можливе стягнути з нього аліменти в розмірі 1/6 частини його фактичного заробітку, що буде узгоджуватися з прожитковим мінімумом, встановленим законом для дітей віком від 6 до 18 років в сумі 3196 грн. Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача зі сплати аліментів відсутня.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Сторони мають спільну дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 17.08.2017 Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 865.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.12.2018 № 500/1028/18 ухвалено стягувати аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 щомісячно в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 26.02.2018 до 12.08.2035.
Згідно розрахунку старшого держаного виконавця Ізмаїльського ВДВС в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кузьменко А.О. від 11.03.2024, заборгованість по аліментам з виконання виконавчого листа № 500/1028/18 від 19.03.2019, станом на 11.03.2024 складає 12312,79 грн.
Згідно із довідкою військової частини НОМЕР_2 від 02.08.2023 № 101, матрос ОСОБА_2 знаходиться на військовій службі за контрактом у в/ч НОМЕР_2 з 02.08.2023 по теперішній час.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_2 від 14.10.2024 № 59, ОСОБА_2 працює у військовій частині НОМЕР_2 на посаді моториста моторної команди корабля Морської охорони 4 рангу BG-84 «Ізмаїл», за період з серпня 2023 року по жовтень 2024 року отримав заробітну плату за винятком аліментів в сумі 629101,91 грн, станом на жовтень 2024 заробітна плата становить 20102,18 грн.
Позиція суду
Згідно ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вислухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку задовольнити частково позовні вимоги, виходячи з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частиною 1 ст.141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Статтею 142 СК України передбачено, що діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
У спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, пов'язаних з обов'язком батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених у ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
Враховуючи, що відповідач працює, отримує заробітну плату, його матеріальне становище покращилося з часу ухвалення рішення суду про стягнення аліментів, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 грудня 2018 року, та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_4 , аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Разом із цим аліменти у новому розмірі необхідно стягувати, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Належних та допустимих доказів перебування на утриманні відповідача інших осіб суду не надано.
Судові витрати
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до ч.1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 77-81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, ст. 181, 182, 191 СК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити частково.
Визначений рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 грудня 2018 року спосіб стягнення аліментів змінити та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_4 , аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , судовий збір в дохід держави в сумі 1211,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Г.І.Смокіна