Справа № 946/10315/24
Провадження № 2/946/4117/24
27 грудня 2024 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Присакар О.Я., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про порушення прав споживача, визнання дій незаконними та стягнення моральної шкоди, -
26.12.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства «Одесагаз» про визнання дії Акціонерного товариства «Одесагаз» незаконними в частині порушень прав споживачів під час періодичних візитів до його житла та стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди в розмірі 5000 грн. за спробу відрізання газової труби.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам викладеним у ст. 175, 177 ЦПК України.
Позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що звертаючись з позовною заявою до суду, позивач посилається на положення Закону України «Про захист прав споживачів», як на підставу звільнення від сплати судового збору.
Разом з тим, системний аналіз положень ЗУ «Про захист прав споживачів» доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов'язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до передбачених Законом України «Про захист прав споживачів» положень.
Пунктом 23 ст.1 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Згідно зі статтею 21 ЗУ «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує дії працівників Акціонерного товариства «Одесагаз», які намагалися потрапити до його житла і за цим фактом Ізмаїльською окружною прокуратурою порушено кримінальне провадження № 42024162300000026 від 02.07.2024 року, таким чином правовідносини, які склалися між сторонами не пов'язані із придбанням, замовленням, чи користуванням продукцією для особистих потреб позивача.
Враховуючи, що позивач у позовній заяві послався на норми права, які підлягають застосуванню, а саме: ст. 1163, 1164, 1166, 1167 ЦК України, суддя вважає, що між сторонами виникли правовідносини, щодо обов'язку відшкодування шкоди, на які не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».
Таким чином, твердження позивача про звільнення його від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» є таким, що не ґрунтується на вимогах закону, а тому позивачу необхідно сплатити судовий збір.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як визначено у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір сплачується за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір сплачується за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як визначено у ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», з 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
При цьому, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає: 1211 грн. 20 коп.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру та вимогу майнового характеру в сумі 2422 грн. 40 коп. (1211,2 грн. х 2).
Крім цього, позивач не зазначає докази, які підтверджують спроби потрапляння працівників відповідача 06.05.2024 року та 09.10.2024 року, до його будинку з метою відрізання газової труби від газопостачання.
Згідно п. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Так, позивач до позовної заяви не додав копії всіх документів, що додаються до позовної заяви для відповідача.
Також, позивач у позовній заяві не зазначив, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Отже, позивачу необхідно усунути вказані недоліки.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про порушення прав споживача, визнання дій незаконними та стягнення моральної шкоди, підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. ст.175, 177, 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про порушення прав споживача, визнання дій незаконними та стягнення моральної шкодизалишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти календарних днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Попередити позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України в разі невиконання ухвали суду у встановлені строки, позовна заява буде вважатись неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.Я.Присакар