Справа № 467/1486/24
Провадження № 2-о/467/41/24
27.12.2024 року Арбузинський районний суд Миколаївської області
у складі:
головуючого судді Догарєвої І.О.,
за участю секретаря Скорнякової С.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка Первомайського району Миколаївської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Южноукраїнська міська рада Миколаївської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю,
Заявниця ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Рибакову Л.А., 08.10.2024 року звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю, заінтересована особа Южноукраїнська міська рада Миколаївської області, в якій просить встановити факт її спільного проживання однією сім'єю з ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не менше п'яти років до дня його смерті.
Заява обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її вітчим ОСОБА_5 , який, будучи чоловіком її матері, з 1977 року до моменту своєї смерті проживав разом із заявницею.
Так, з 1977 року матір заявниці, ОСОБА_6 , заявниця з сестрою та братом, проживали з ОСОБА_5 однією родиною. 25.01.1988 року вони родиною отримали житло та переїхали в колгосп Жовтневої революції в смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області. Згідно переселенського квитка серія НОМЕР_1 склад їх сім'ї був: ОСОБА_6 1936 року народження (дружина), ОСОБА_1 1967 року народження (донька), ОСОБА_7 1969 року народження (син), ОСОБА_8 1974 року народження (дочка). Переселенський квиток виписаний на ім'я ОСОБА_5 . 19.09.1996 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали шлюб. Все своє життя заявниця вважала ОСОБА_5 своїм батьком та вони з батьками проживали в АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати заявниці, ОСОБА_9 . Після її смерті заявниця продовжувала проживати з батьком, який постійно хворів та потребував допомоги. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку по АДРЕСА_2 . Заявник звернулася до приватного нотаріуса для оформлення спадкових прав, однак 24.07.2024 року нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, так як вона не надала документів на підтвердження того, що вона являється спадкоємцем четвертої черги за законом, та того, що вона проживала зі спадкодавцем однією сім'єю більше п'яти років. За викладених обставин, вона змушена звернутися до суду з даною заявою.
Ухвалою судді від 09.10.2024 року провадження у справі за заявою ОСОБА_1 відкрито.
Ухвалою суду від 13.11.2024 року до участі у справі у якості заінтересованих осіб залучені сестра та племінник заявниці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала, та пояснила що з 1977 року її мати, ОСОБА_6 , стала проживати з ОСОБА_5 однією сім'єю без укладення шлюбу. Разом з матір'ю також проживали її діти, заявниця та її брат із сестрою. У 1988 році вони всією родиною переїхали в колгосп Жовтневої революції в смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області. В подальшому брат (нині покійний) із сестрою створили власні родини та переїхали, а заявниця з батьками залишилась проживати в АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати заявниці, ОСОБА_9 . Після її смерті заявниця продовжувала проживати з батьком, який постійно хворів та потребував допомоги. Вони вели спільне господарство, підтримували родинні відносини як дочка з батьком. Заявниця його доглядала та лікувала, а коли помер - організувала його поховання. Після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку по АДРЕСА_2 . Заявник звернулася до нотаріуса для оформлення спадкових прав, однак нотаріус відмовив їй у вчиненні нотаріальних дій, так як відсутнє підтвердження, що вона проживала зі спадкодавцем однією сім'єю більше п'яти років. За викладених обставин, вона змушена звернутися до суду з даною заявою.
Представник заявника, адвокат Рибакова Л.А. в судовому засіданні вимоги, заявлені ОСОБА_1 підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи Южноукраїнської міської ради Миколаївської області у судове засідання не з'явився, звернувся із заявою, в якій просив розглядати справу без його участі, проти задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечує.
Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, звернулася із заявою, в якій просила розглядати справу без її участі, проти задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечує, оскільки ОСОБА_1 дійсно проживала з ОСОБА_5 все життя однією сім'єю та вважала його батьком, а він її донькою.
Заінтересована особа ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, звернувся із заявою, в якій просив розглядати справу без його участі, проти задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечує, оскільки ОСОБА_1 дійсно проживала з ОСОБА_5 однією родиною та доглядала його до смерті.
Суд, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народжений у м. Канськ Красноярського краю російської федерації, про що 22.12.2023 року Южноукраїнський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено відповідний актовий запис №526, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 22.12.2023 року.
Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_3 , виданого 07.06.1967 року Топорівською сільською радою Ізяславського району Хмельницької області, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Тапірчики Ізяславського району Хмельницької області. Матір'ю ОСОБА_1 є ОСОБА_6 . Запис у графі щодо батька відсутній.
Відповідно до свідоцтва про одруження НОМЕР_4 , виданого 16.09.1996 року виконкомом Костянтинівської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали шлюб 16.09.1996 року. Прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_1 ».
Відповідно до свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_5 виданого 26.09.2006 року, виконкомом Костянтинівської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області, ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно переселенського квитка серія НОМЕР_1 , виданого 25.01.1988 року, до складу сім'ї переселенця до колгоспу Жовтневої революції Арбузинського району Миколаївської області, ОСОБА_5 , 1947 року народження, входили ОСОБА_6 1936 року народження (дружина), ОСОБА_1 1967 року народження (донька), ОСОБА_7 1969 року народження (син), ОСОБА_8 1974 року народження (дочка).
На підставі договору купівлі-продажу від 08.10.1992 року, зареєстрованого в Первомайському МБТІ 13.10.1992 року за №1416, ОСОБА_5 належить будинок АДРЕСА_2 ).
З довідки про склад сім'ї зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №671 від 19.08.2024 року, в АДРЕСА_3 зареєстровані:
ОСОБА_1 , з 17.04.1996 року по теперішній час;
ОСОБА_9 (мати) з 19.10.1992 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 (померла);
ОСОБА_5 (чоловік матері) з ІНФОРМАЦІЯ_6 по ІНФОРМАЦІЯ_7 (помер);
ОСОБА_3 (сестра) з ІНФОРМАЦІЯ_8 по теперішній час;
ОСОБА_4 (син сестри) з 21.03.2013 року по теперішній час.
Згідно лікарського свідоцтва про смерть №102 від 22.12.2023 року, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 через хронічну ішемічну хворобу серця. Одержувачем свідоцтва вказана ОСОБА_1 .
З виписок з медичних карт стаціонарного хворого, в період часу з 06.03.2019 року ОСОБА_5 переніс ряд ампутацій, востаннє 18.07.2023 року на рівні правого колінного суглобу.
Постановою від 24.07.2024 року №84/02-31 приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Дмітрієвою В.В. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку з тим, що нею не надано документів, які б підтверджували, що вона відноситься до спадкоємців четвертої черги спадкування відповідно до ЦК України.
Відповідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №78938467 від 30.10.2024 року, інформація про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 у реєстрі відсутня.
Свідок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 в судовому засіданні підтвердив, що знає ОСОБА_1 з 1986 року, разом працювали у колгоспі у с-щі Костянтинівка колишнього Арбузинського району Миколаївської області. З цього ж часу є сусідом ОСОБА_1 , живе по АДРЕСА_4 . Йому відомо, що весь цей час, тобто щонайменше з 1986 року ОСОБА_1 проживала у АДРЕСА_3 . З нею жили мати ОСОБА_9 , вітчим ОСОБА_5 та сестра. Після смерті матері ОСОБА_1 залишилась проживати з вітчимом, доглядала його, лікувала. Після смерті здійснила його поховання. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, як батько з дочкою.
Свідок ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 в судовому засіданні підтвердив, що знає ОСОБА_1 з 1987 року, коли отримав будинок від у с-щі Костянтинівка колишнього Арбузинського району Миколаївської області. З цього ж часу є сусідом ОСОБА_1 , живе по АДРЕСА_5 . Йому відомо, що весь цей час, тобто щонайменше з 1987 року ОСОБА_1 проживала у АДРЕСА_3 . З нею жили мати ОСОБА_9 , вітчим ОСОБА_5 . Після смерті матері ОСОБА_1 залишилась проживати з вітчимом, доглядала його, лікувала. У зв'язку з чим зверталась до свідка за допомогою. До догляду за вітчимом та його лікування ставилась дуже відповідально. Після смерті здійснила його поховання. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, як батько з дочкою.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Згідно з положеннями ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України).
Кваліфікуючою ознакою віднесення осіб до четвертої черги спадкоємців їхнє проживання однією сім'єю зі спадкодавцем. Отже, визначальним тут є поняття сім'ї.
Згідно зі ст. 3 СК України, сім'ю становлять особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я виникає на основі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Особа, яка претендує на спадщину, мас довести, що проживала зі спадкодавцем однією сім'єю (мала спільне господарство, витрати тощо), і що таке проживання тривало не менше 5 років до часу відкриття спадщини.
Частиною 1 ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
За змістом норм статей 1268 - 1269 ЦК України, порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/95 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.
Згідно вимог частини 4 ст. 3 СК України, сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. ( ст. 55 Конституції України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 щонайменше з січня 1988 року, з моменту переселення до колгоспу Жовтневої революції Арбузинського району Миколаївської області, є членом сім'ї померлого ОСОБА_5 , як його падчерка, та до моменту його смерті проживала з вітчимом однією сім'єю, підтримуючи відносини, притаманні родині, маючи взаємні права та виконуючи обов'язки, спільно ведучи домашнє господарство.
Враховуючи те, що встановлення цього факту породить для заявниці певні юридичні наслідки (можливість оформлення права на спадщину) та іншого шляху для підтвердження даного факту не існує, на підставі зібраних у справі та досліджених доказів, суд вважає встановленим факт проживання ОСОБА_1 , зі спадкодавцем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини, тобто до дня його смерті.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 247, 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Южноукраїнська міська рада Миколаївської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Топірчики Ізяславського району Хмельницької області, зі спадкодавцем ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Канську Красноярського краю російської федерації та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Южноукраїнську Вознесенського району Миколаївської області, однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з січня 1988 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя І.О.Догарєва