Справа № 136/2353/24
30.12.2024 року м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Кривенко Д.Т., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника СВГ ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій обл., про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Липовецьким РВ УМВС України у Вінницькій області від 01.12.2009, не працює, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 14.12.2024 близько 14:00 год, по АДРЕСА_1 , мати ОСОБА_1 не виконувала свої батьківські обов'язки щодо належного виховання малолітньої дочки ОСОБА_2 , внаслідок чого її дочка здійснила завідомо неправдивий виклик працівників поліції повідомивши, що вітчим їй погрожує, хоча даний факт не знайшов свого підтвердження, чим матір'ю порушено ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, бувши належним чином сповіщеною про день та час розгляду справи, отож в силу ст. 268 КУпАП суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні на підставі зібраних у справі доказів.
Як визначено в ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №151873 від 14.12.2024, з вищевикладеними обставинами, суду надано рапорт та письмові пояснення.
Згідно рапорту чергового інспектора поліції, 14.12.2024 о 14.03 год. по лінії служби "102" надійшов телефонний дзвінок від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка повідомила, що співмешканець її матері погрожує їй фізичною розправою. За результатами відпрацювання, по прибуттю на місце події, в ході спілкування зі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працівниками поліції було встановлено, що він ніяких неправомірних дій до дочки своєї співмешканки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не вчиняв.
З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається її підтвердження, що її дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснила неправдивий виклик працівників поліції, водночас, саме дочка провокувала конфлікт з вітчимом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки ображала його нецензурною лайкою.
З письмових пояснень ОСОБА_3 вбачається, що того дня, він прийшов до місця свого проживання де побачив сварку своєї співмешканки ОСОБА_1 з її дочкою ОСОБА_2 , а коли він підійшов до останньої щоб поспілкуватися, то почув до себе нецензурні висловлювання, при цьому жодних неправомірних дій до дитини він не вчиняв.
З письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що того дня вона прийшла до місця проживання своєї матері ОСОБА_1 та її співмешканця ОСОБА_3 , однак прийшовши в будинок щоб поспілкуватися з матір'ю в неї виник конфлікт з її вітчимом, в ході якого останній їй пригрозив, після чого, злякавшись, вона викликала поліцію.
Суд, оцінивши зібрані докази вважає, що висновок про порушення ОСОБА_1 ч. 1 ст. 184 КУпАП не ґрунтується на встановлених обставинах.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП України, передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, включає: об'єкт, яким є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини; суб'єкт, яким є фізичні особи батьки, або особи, що їх замінюють; об'єктивну сторону, що виражається в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання, передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (формальний склад); суб'єктивну сторону, що виражається у ставленні до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Суд встановив, що з матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, в чому саме полягає ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а поняття неналежне виконання цих обов'язків саме по собі не ототожнюється з поняттям ухилення від них.
Натомість з письмових пояснень дитини ОСОБА_2 , матері ОСОБА_1 та її співмешканця ОСОБА_3 взагалі вбачається про те, що малолітня дитина, яка проживаючи з бабусею й окремо від рідної матері, прийшла до неї за місцем проживання її співмешканця, де останній не дав дорослу оцінку потребам дитини, що переросло в непорозуміння і закінчилося погрозою чужої для дитини дорослою людиною.
Крім того, як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вона знаходила підстави для здійснення 14.12.2024 виклику поліції по службі "102", через те, що співмешканець її матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , пригрозив її, після чого вона злякалася та викликала поліцію.
З рапорту інспектора поліції вбачається про виклик через службу "102" дитини, якій погрожує фізичною розправою співмешканець матері, що також узгоджується з письмових пояснень цієї дитини, які вона підтримувала навіть по приїзду правоохоронців по виклику.
Разом з тим, в силу вимог ч. 3 ст. 184 КУпАП адміністративна відповідальність батьків настає у разі вчинення правопорушень, відповідальність за які передбачено КУпАП (крім ч.ч. 3 або 4 ст. 173-4), лише якщо вони вчинені неповнолітніми дітьми віком від 14 до 16 років. Однак, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ще є малолітньою (оскільки мала 13 років і 4 місяці), а суд і не вбачає в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, оскільки в неї не було умислу ані на повідомлення неправдивої інформації, ані на зриву нормальної роботи поліції.
Суд зауважує, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
В силу вимог ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку про закриття провадження в справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення
Керуючись ст.ст. 221, 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді в справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається до Вінницького апеляційного суду.
Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, законним представником, захисником, потерпілим протягом 10-ти днів із дня її винесення.
Суддя Дмитро КРИВЕНКО