Справа № 135/1653/24
Провадження № 3/135/633/24
іменем України
30.12.2024 м. Ладижин Вінницька область
Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Волошина Т.В. розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП,
До Ладижинського міського суду Вінницької області з ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.
Ознайомившись із матеріалами справи, суд дійшов висновку, що їхній зміст не забезпечує можливості ухвалення обґрунтованого та законного рішення.
Відповідно до п. 2 ст. 278 КУпАП, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний перевірити правильність складання протоколу та інших матеріалів справи. Зокрема, для встановлення факту правопорушення необхідно забезпечити наявність усіх доказів, які підтверджують обставини справи.
Частиною 1 ст.183-1 КУпАП визначено відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Виходячи зі змісту вказаної норми, адміністративна відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини настає у разі якщо несплата аліментів призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 030159 від 25.12.2024 встановлено, що ОСОБА_1 ухилився від сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_2 , 2015 року народження. Станом на 17.09.2024 заборгованість становить 43 750 грн.
Однак суд зазначає, що до матеріалів справи не долучено деталізованого розрахунку заборгованості по аліментах на вказану дату. Це унеможливлює перевірку сукупного розміру заборгованості, як того вимагає ст. 183-1 КУпАП, і ставить під сумнів достовірність викладених у протоколі обставин.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
У ч. 2 ст. 251 КУпАП зазначено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Суд наголошує, що зібрані докази повинні бути достатніми, послідовними та надавати можливість ухвалити рішення відповідно до принципів об'єктивності та законності. Відсутність деталізованого розрахунку заборгованості по аліментах є суттєвим недоліком, який порушує права учасників справи та унеможливлює встановлення обставин, необхідних для ухвалення обґрунтованого рішення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантований розгляд його справи незалежним і безстороннім судом. Європейський суд з прав людини у справі «Михайлова проти України» (рішення від 06.06.2018) зазначив, що відсутність належного оформлення матеріалів може викликати сумніви щодо безсторонності суду. Суд також не має права перебирати на себе функції сторони обвинувачення чи витребовувати докази за власною ініціативою.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.02.2021 (справа №11-1219сап19) зазначила, що норми КУпАП, які встановлюють процедуру адміністративного розслідування і стадію розгляду справи уповноваженим органом (судом), не містять законодавчих положень, які б за окресленої правової ситуації передбачали можливість повертати справу про адміністративне правопорушення для дооформлення. Водночас немає й процесуальних норм, які б забороняли судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього. Принаймні чітких й однозначних положень, які б дозволяли чи забороняли повертати протоколи для забезпечення присутності порушника під час розгляду справи, процесуальне адміністративно-деліктне законодавство не містить.
Сформовані на підставі аналізу сталої судової практики рекомендації вищої судової інституції в окресленому сегменті адміністративно-деліктних правовідносин орієнтував суддів на можливість повернення протоколу уповноваженому органу, який його склав, для дооформлення шляхом винесення відповідних постанов.
Суд вважає, що повернення матеріалів на доопрацювання є виправданим і необхідним для забезпечення принципів справедливого правосуддя та повного захисту прав учасників справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 245, 268, 277, 278 КУпАП, суддя
Матеріали справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП повернути до ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, - для доопрацювання та належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя