Справа № 135/1589/24
Провадження № 1-кп/135/165/24
іменем України
23.12.2024 м. Ладижин Вінницької області
Ладижинський міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Ладижин Вінницької області в залі суду обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному проваджені № 12024025240000111 від 02.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 ,
І. Історія провадження
1.1. 13.12.2024 із Гайсинської окружної прокуратури до Ладижинського міського суду Вінницької області надійшло вказане кримінальне провадження.
Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості (далі - угода), укладена між прокурором Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 .
1.2. Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 17.12.2024 призначено підготовче судове засідання.
ІІ. Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 .
2.1. Згідно з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту, яке було вчинено за таких обставин.
01 грудня 2024 року, приблизно о 20:00, ОСОБА_3 , проходячи бетонною алеєю позаду будинку АДРЕСА_2 , на землі помітив паперовий згорток. Він підняв його та, відкривши, виявив всередині білу кристалічну речовину.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/102-24/24066-НЗПРАП від 05 грудня 2024 року, зазначена речовина є психотропною, обіг якої заборонено, а саме PVP, масою 1,3356 г.
ОСОБА_3 помістив знайдену речовину до правої зовнішньої кишені штанів, які носив. Отже, він незаконно, для власного вживання, без мети збуту, придбав психотропну речовину - PVP, яку зберігав при собі до 19:40 02 грудня 2024 року.
О 19:40 02 грудня 2024 року зазначена психотропна речовина була виявлена та вилучена у ОСОБА_3 працівниками поліції.
Вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковано за частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
ІII. Відомості про укладену угоду про визнання винуватості
3.1. 13.12.2024 між прокурором Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 ,, укладено угоду про визнання винуватості.
За змістом угоди формулювання та обсяг обвинувачення, а також правова кваліфікація дій ОСОБА_3 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, є тотожними формулюванню та кваліфікації, наведеним в обвинувальному акті.
При вирішенні питання про укладення даної угоди прокурором враховано наступні обставини:
- беззаперечне визнання ОСОБА_3 своєї винуватості в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, щире розкаяння у скоєному, а також надання правдивих та детальних показань щодо обставин своєї кримінально-протиправної діяльності.
- характер і тяжкість висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, зокрема, належність кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується до кримінального проступку, а також спричинення шкоди внаслідок їх вчинення лише державним та суспільним інтересам;
- наявність суспільного інтересу у швидкому судовому провадженні, яке забезпечить повне, своєчасне та невідворотне покарання ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення;
Відповідно до угоди, обвинувачений ОСОБА_3 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі висунутого йому обвинувачення, зобов'язується беззастережно визнати свою винуватість в обсязі висунутого йому обвинувачення у судовому провадженні.
Відповідно до вимог ст. 472 КПК України сторони також узгодили покарання, яке підлягає призначенню обвинуваченому ОСОБА_3 у разі затвердження угоди.
Зокрема, вони дійшли згоди про визнання наступних обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують його покарання, а саме: щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
З урахуванням наведеного, відповідно до вимог ст. 470 КПК України сторони угоди узгодили покарання, яке запропоновано призначити суду за результатами затвердження угоди, за ч. 1 ст. 309 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки з покладенням на останнього обов'язків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України.
Згідно з угодою ОСОБА_3 згоден на призначення вказаного покарання.
Відповідно до угоди, сторонам відомо та зрозуміло, що відповідно до вимог статті 473 КПК України наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і підозрюваного є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями частини четвертої статті 394 та частини третьої статті 424 КПК України, а для підозрюваного також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України.
В угоді сторонами обумовлено наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.
Вказана угода містить підписи сторін та захисника.
IV. Позиції учасників судового провадження
4.1 Позиція прокурора
Прокурор ОСОБА_4 підтримав подану угоду про визнання винуватості у повному обсязі та просив суд її затвердити. Він зазначив, що умови угоди відповідають як вимогам Кримінального процесуального кодексу України (КПК), так і вимогам Кримінального кодексу України (КК). Прокурор наголосив, що існують фактичні підстави для визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Крім того, прокурор повідомив, що укладення угоди є добровільним актом усіх сторін. Він переконаний, що умови угоди повністю відповідають інтересам суспільства, передусім у частині забезпечення швидкого судового провадження з дотриманням прав обвинуваченого. З огляду на обставини, викладені в угоді та повідомлені під час судового засідання, прокурор просив суд призначити узгоджене сторонами покарання.
4.2. Позиція обвинуваченого
Обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив, що угода була укладена ним добровільно, без будь-якого тиску, примусу чи погроз. Він просив суд затвердити угоду про визнання винуватості.
Обвинувачений зазначив, що повністю розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, наведеним в угоді та обвинувальному акті. Він беззастережно визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, щиро розкаюється, засуджує свою поведінку та готовий понести узгоджене сторонами покарання.
На запитання суду обвинувачений повідомив, що розуміє свої права, визначені у п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, а також обмеження, визначені ст. 394 КПК України, щодо оскарження вироку.
4.3 Позиція захисника
Захисник ОСОБА_5 підтримав угоду про визнання винуватості. Наголосив на тому, що її укладення є добровільним актом усіх сторін. Також захисник підтвердив, що був залучений до процедури укладання угоди з моменту її ініціювання та роз'яснив обвинуваченому істотні умови угоди та наслідки її укладання.
V. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та КК України
Під час вирішення питання щодо можливості затвердження угоди суд зобов'язаний встановити її відповідність вимогам законодавства та відсутність підстав для відмови у її затвердженні.
Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши позиції прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника, адвоката ОСОБА_5 , суд дійшов таких висновків:
5.1. Щодо відповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України, в тому числі чи можливе укладання угоди у провадженні щодо інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
У цьому провадженні угода між прокурором та ОСОБА_3 була складена і підписана 13 грудня 2024 року за участі захисника, адвоката ОСОБА_5 , про що свідчать підписи сторін у тексті угоди. Цю обставину підтверджено сторонами в судовому засіданні. Угода укладена за ініціативою обвинуваченого, що відповідає вимогам частини 2 статті 469 КПК України.
Згідно з положеннями абз. 5 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Суд встановив, що угода укладена у провадженні щодо кримінального проступку. Умови угоди відповідають вимогам статті 472 КПК України, оскільки містять усі необхідні елементи, передбачені цією нормою.
Укладена між прокурором та обвинуваченим угода містить формулювання обвинувачення, яке прокурор вважав доведеним, та його правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. При цьому, сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні обставини цього кримінального провадження, які відповідають формулі кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив кожну із обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, які викладені в угоді та обвинувальному акті. У присутності захисника визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Таким чином, судом встановлено відповідність умов угоди вимогам КПК України та КК України.
5.2. Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства.
Відповідно до пункту 2 частини 7 статті 474 Кримінального процесуального кодексу України, невідповідність умов угоди про визнання винуватості інтересам суспільства є підставою для відмови у її затвердженні.
Суспільний інтерес у затвердженні угоди про визнання винуватості полягає у досягненні цілей кримінального судочинства, зокрема захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду. Це сприяє тому, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, а також щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У цьому провадженні обвинувачений визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту. Укладена угода сприяє своєчасному розкриттю кримінального проступку, що відповідає суспільному інтересу, оскільки забезпечує оперативне реагування на факт незаконного обігу психотропних речовин.
Затвердження угоди забезпечить справедливе вирішення цього кримінального провадження у розумні строки, зменшення витрат державних ресурсів, а також сприятиме розвантаженню органів прокуратури та судів. Окрім того, призначення справедливого покарання, узгодженого сторонами, спрямоване на досягнення цілей запобігання повторним правопорушенням як з боку обвинуваченого, так і інших осіб.
Незаконний обіг психотропних речовин посягає на суспільні інтереси, сприяє поширенню наркотичної залежності та створює загрозу громадській безпеці. Укладення та затвердження угоди демонструє здатність держави оперативно й ефективно реагувати на такі правопорушення, забезпечуючи баланс між суспільними та приватними інтересами.
Отже, суд дійшов висновку, що укладена угода відповідає інтересам суспільства, оскільки сприяє реалізації цілей кримінального провадження, забезпечує правомірність дій сторін та спрямована на запобігання негативним наслідкам у сфері незаконного обігу психотропних речовин.
5.3. Щодо порушення умовами угоди прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
Відповідно до пункту 3 частини 7 статті 474 КПК України, під час перевірки угоди на відповідність вимогам законодавства суд зобов'язаний встановити, чи не порушують її умови права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості та заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд встановив, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Цей висновок ґрунтується на такому.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 52 КПК України, під час укладення угоди про визнання винуватості забезпечено участь захисника. Умови угоди не є надмірно обтяжливими для жодної зі сторін кримінального провадження.
Крім того, аналіз угоди та пояснень сторін свідчить, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів інших осіб. Зокрема, обставини викладеного обвинувачення, відповідно до статті 17 КПК України, не можуть бути використані для підтвердження винуватості будь-яких інших осіб, окрім обвинуваченого в цьому провадженні. Угода також не вирішує питань, пов'язаних із майном третіх осіб.
За таких обставин умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
5.4. Щодо добровільності укладення угоди.
Суд, вивчивши витребувані документи та опитавши сторони, переконався, що укладення угоди є добровільним. Відповідно до частини 6 статті 474 КПК України, укладення угоди не повинно бути наслідком насильства, примусу, погроз або будь-яких інших обставин, окрім тих, що передбачені угодою. Якщо суд має обґрунтовані підстави вважати, що угода укладена недобровільно, він відповідно до пункту 4 частини 7 статті 474 КПК України зобов'язаний відмовити у її затвердженні.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник, адвокат ОСОБА_5 , у судовому засіданні підтвердили добровільність укладення угоди та узгодженість усіх її умов. Вони також заявили про відсутність скарг на дії сторони обвинувачення.
Прокурор підтвердив узгодженість усіх умов угоди та добровільність її укладення як з боку обвинуваченого, так і з боку сторони обвинувачення.
На підставі цього суд дійшов висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним та не зумовлене жодними обставинами, які б суперечили вимогам законодавства.
5.5. Щодо можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що визначене в угоді покарання з покладенням обов'язків, передбачених статтею 59-1 КК України, є зрозумілим і посильним для виконання обвинуваченим.
Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, зазначивши, що надав правдиві показання ще на етапі досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Наведене у своїй сукупності вказує на можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за умовами угоди.
5.6. Щодо наявності фактичних підстав для визнання винуватості.
Суд вважає, що фактичні обставини та формулювання обвинувачення, викладені в обвинувальному акті та зазначені в угоді про визнання винуватості, а також їх підтвердження обвинуваченим у присутності захисника, свідчать про обґрунтованість визнання ОСОБА_3 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 309 КК України.
5.7. Щодо відповідності узгодженого сторонами угоди покарання вимогам КПК України та КК України.
Загальне правило передбачає, що домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не повинні виходити за межі загальних і спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. Суд вважає, що сторони угоди дотрималися зазначених вимог закону.
За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 309 КК України, сторони домовились про призначення покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 роки з покладенням на ОСОБА_3 обов'язків, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 59-1 КК України.
Покарання визначено відповідно до статей 50, 65-67 КК України з урахуванням характеру і тяжкості обвинувачення, його класифікації за статтею 12 КК України, особливостей і обставин вчинення: форми вини, мотиву, мети, способу, стадії вчинення, характеру і ступеня тяжкості наслідків, даних про особу обвинуваченого, а також обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні щиро розкаявся у вчиненому.
Отже, суд визнає цю обставину такою, що пом'якшує покарання обвинуваченого та знижує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення.
Обставин, передбачених статтею 67 КК України, які б обтяжували покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами шляхом ухвалення вироку і призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.
??. Висновки суду
З урахуванням встановлених обставин, угода про визнання винуватості, укладена між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , відповідає як вимогам кримінального процесуального законодавства, так і вимогам закону України про кримінальну відповідальність.
Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає критеріям необхідності та достатності для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав, передбачених частиною 7 статті 474 КПК України, судом не встановлено, тому дійшов висновку про необхідність затвердження зазначеної угоди про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
???. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку
7.1 Арешт.
Відповідно до частини 4 статті 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
У кримінальному провадженні № 12024025240000111 від 02.12.2024 ухвалою слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 03.12.2024 накладено арешт на психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 1,3356 г, яку поміщено до спеціального пакету Експертна служба МВС України № 6074605.
Зважаючи на те, що судом, відповідно до положень статті 100 КПК України, прийнято рішення стосовно арештованого майна, захід забезпечення кримінального провадження, а саме арешт на тимчасово вилучене майно, накладений ухвалою слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 03.12.2024, підлягає скасуванню.
7.2 Процесуальні витрати.
Згідно з частиною 2 статті 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Процесуальні витрати, пов'язані із проведенням судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/102-24/24066-НЗПРАП від 05.12.2024 у розмірі 3183 грн 60 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
7.3 Речові докази.
На підставі пункту 3 частини 9 статті 100 КПК України речові докази - психотропні речовини - слід знищити як майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
7.4 Цивільний позов.
Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні відсутній.
Керуючись статтями 12, 65-67 КК України, статтями 314, 373-376, 468-470, 472-476 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 13 грудня 2024 року у кримінальному провадженні № 12024025240000111 від 02.12.2024, укладену між прокурором Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 13 грудня 2024 року покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.
На підставі п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту постановки ОСОБА_3 на облік органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із проведенням судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/102-24/24066-НЗПРАП від 05.12.2024 в розмірі 3183 грн 60 коп.
Захід забезпечення кримінального провадження, а саме арешт на тимчасово вилучене майно, накладений ухвалою слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 03.12.2024 скасувати.
Речові докази по справі, після набрання вироком законної сили, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, а саме: психотропну речовину обіг якої заборонено - PVP, масою 1,3356 г, яку поміщено до спеціального пакету Eкспертна служба МВС України № 6074605, - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя