Справа № 524/16227/24
Провадження №2-о/524/395/24
30.12.2024 м.Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі:
головуючого судді - Алексашиної Н.С.,
за участю: секретаря судового засідання - Антибури І.О.,
заявниці - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 ,про видачу обмежувального припису, -
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису.
У заяві зазначила, що вона є матір'ю ОСОБА_2 , який періодично вчиняє щодо неї домашнє насильство.
Заявниця стверджує, що неодноразово зверталася до правоохоронних органів щодо вчинення відносно неї домашнього насильства, внаслідок чого 01.10.2024 року працівником поліції складено терміновий заборонний припис.
Заявниця переконана, що вірогідність продовження та повторного вчинення насильства щодо неї ОСОБА_2 , а також настання тяжких наслідків для її здоров'я є дуже високою, оскільки попередні заходи вжиті поліцією та судом до кривдника виявились неефективними.
ОСОБА_1 прохає суд видати обмежувальний припис, яким вжити заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та покладення на нього обов'язків: - заборонити наближатися до місця її фактичного проживання менше 300 м; - заборонити вести з нею телефонні переговори або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб строком на 6 місяців; - заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати її, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці невідомому кривднику, переслідувати її та у будь-який спосіб спілкуватися з нею строком на 6 місяців.
В судовому засіданні ОСОБА_1 подану заяву підтримала. У судовому засіданні повідомила, що її син ОСОБА_2 проживає окремо вже близько 13 років. Має дитину та дружину, з якою не перебуває у зареєстрованому шлюбі. Її син вживає алкоголь, приходить до неї додому та вимагає гроші, при цьому кричить, вибиває двері. Заявниця вимушена викликати поліцію. Також заявниця повідомила, що в липні 2024 року вона забрала до себе дитину ОСОБА_2 , до неї також приходить невістка, сидить з дитиною. З того часу син став ходити до неї з погрозами, раніше не ходив. Заборонний припис син не порушив. Після заборонного припису приходив до неї один раз, приблизно наприкінці жовтня, точну дату вона не пам'ятає. ОСОБА_2 увірвався до квартири, шукав співмешканку, прохав гроші. Заявниця повідомила, що викликала поліцію, яка склала протокол щодо сина, однак, підтвердити цей факт нічим не може, результати розгляду протоколу їй невідомі. Більше син не приходив. Фізичне насильство до неї жодного разу не застосовував.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце судового засідання повідомлений в порядку визначеному ЦПК України, шляхом завчасного розміщення оголошення на сайті Судова влада. Також судом вжито заходів щодо повідомлення ОСОБА_2 за номером телефону, зазначеним у заяві. Втім, на телефонні дзвінки ОСОБА_2 не відповів.
Відповідно до ч.1 ст.350-5 ЦПК України неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
Заслухавши заявницю, вивчивши матеріали заяви з додатками, суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.1 ст.350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Згідно п.п.3, 6-8 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Заходи тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків передбачені ч.2 ст.26 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно ч.ч.3, 4 ст.26 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Відповідно до п.9 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 має сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
01.10.2024 року видано терміновий заборонний припис АА №587125 стосовно кривдника ОСОБА_2 у зв'язку зі скоєнням ним психологічного домашнього насильства стосовно постраждалої особи - ОСОБА_1 .
Згідно заборонного припису ОСОБА_2 заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Заборонний припис винесено на строк з 01.10.2024 року до 03.10.2024 року.
З повідомлених заявницею обставин убачається, що заборонний припис ОСОБА_2 не порушив.
Заявниця посилається на те, що приблизно наприкінці жовтня 2024 року ОСОБА_2 знов приходив до неї додому, скандалив, шукав свою співмешканку та просив гроші. Заявниця стверджує, що викликала поліцію, яка склала протокол. Втім, жодних доказів на підтвердження вказаної обставини не надала, про результати розгляду протоколу їй невідомо. Точну дату, коли сталася подія, також не змогла назвати. При цьому, зазначила, що після цього ОСОБА_2 більше не приходив.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Відповідно до частини першої статті 350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 21 листопада 2018 року у справі № 756/2072/18 (провадження № 61-19328св18), від 09 грудня 2019 року у справі № 756/11732/18 (провадження № 61-49077св18).
На думку суду заявниця ОСОБА_1 всупереч положенням ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» не надала доказів на підтвердження ризиків продовження чи повторного вчинення ОСОБА_2 відносно неї домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
У порушення вимог статті 12 ЦПК України ОСОБА_1 не надала суду належних й допустимих доказів на підтвердження цієї обставини, а згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зважаючи на те, що фізичне насильство з боку ОСОБА_2 до заявниці не застосовувалось, мало місце епізодичне домашнє насильство у формі психологічного насильства, умови заборонного припису ОСОБА_2 не порушив, а жодних доказів щодо нового факту вчинення ним домашнього насильства та загрози повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків, заявниця не надала, суд не знаходить підстав для застосування щодо ОСОБА_2 обмежувального припису.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 20 липня 2020 року у справі № 947/21516/19.
Крім того, суд звертає увагу на те, що як повідомила заявниця, у неї перебуває дитина ОСОБА_2 . За таких обставин, винесення обмежувального припису без достатніх на те підстав, призведе до втручання у батьківські права ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст.4-13, 273, 293, 294, 350-1 - 350-8, 352 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису стосовно кривдника, заінтересована особа - ОСОБА_2 , відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Алексашина Н.С.