Справа № 382/2304/24
Провадження 2/382/959/24
30 грудня 2024 року Суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О. А. перевіривши матеріали справи № 382/230/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позович звернувся до Яготинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ч. 1 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Так, позивач обгрунтовуючи позовні вимоги не посилається на дакази та не надає їх , що свідчать про укладення шлюбу, а розрукована копія актового запис про шлюб у застосунку "Дія", містить лише дані про наречених та не містить даних по те ким та коли було здійснено відповідний запис до реєстру при укладенні шлюбу, що не дає можливості встановлення факту реєстрації шлюбу та у майбутньому може вплинути на неможливість виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», до позовної заяви про розірвання шлюбу додаються: оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог.
Суд погоджується з практикою Верховного суду, що для відкриття провадження достатньо посвідченої копії свідоцтва про шлюб, проте для розгляду справи по суті та ухвалення рішення про розірвання шлюбу оригінал свідоцтва про шлюб є доказом, що підтверджує існування шлюбу на час розгляду справи в суді. Наявність у сторони одночасно двох взаємо суперечливих документів (оригіналу свідоцтва про шлюб та рішення суду про його розірвання) є неприпустимим.
Таким чином, позивач має обов'язком подати свідоцтво про шлюб в оригіналі. Оригінал свідоцтва про шлюб постійно зберігається в матеріалах справи про розірвання шлюбу, тобто вилучається у сторони. Долучений до матеріалів справи оригінал свідоцтва про шлюб достеменно підтверджує правомірність виникнення судового провадження щодо шлюбу чинного на час постановлення судом ухвали.
Оскільки у випадку відсутності оригіналу свідоцтва про шлюб у позивача, позивач не позбавлений можливості звернутися до органу, який провів реєстрацію шлюбу, з заявою про отримання дублікату свідоцтва про шлюб, суд приходить до висновку, що неподання до позову оригіналу свідоцтва про шлюб є недоліком позовної заяви, який має бути усунений позивачем.
Згідно ст.. 95 ЦПК письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії .
Крім того , відповідно до статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.
Позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них (ч. 2 ст. 28 ЦПК України)
Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Було здійснено запит до органу реєстрації Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , для перевірки зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання відповідача.
До суду надійшла відповідь на запит із Яготинської міської ради відповідно до якої, з картотеки з питань реєстрації місця проживання та реєстрі територіальної громади відносно ОСОБА_2 відомості відсутні.
Відповідно до відповіді №996326 від 27.12.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що особу ОСОБА_2 за вказаними параметрами не знайдено разом з тим позивач вказує останню відому адресу проживання відповідача: АДРЕСА_1 , проте в підтвердження не посилається та надає доказів, а також чи ця особа не проживає в іншій країні та інше. Отже, відсутність достовірної адреси постійного місця проживання відповідача не надає можливості в майбутньому суду належним чином повідомити відповідача по справі, а також встановити його останнє відоме місце проживання.
При цьому, слід зазначити, що надання позивачу строку для усунення недоліків, слід розглядати не як перешкоджання доступу до правосуддя? а як дотримання чинного законодавства України та прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" (Заява № 24402/02), від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України"(Заява № 18389/03) зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
З огляду на викладене, вважаю, що позовна заява не є належним чином оформленою та подана до суду не у відповідності до вимог цивільного процесуального закону, який діє на час подачі заяви.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача (заявника) і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним ухвали.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку щодо надання позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання останнім копії ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута останньому, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною позовною заявою до суду.
Копію ухвали суду надіслати позивачу .
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.А. Кисіль