Єдиний унікальний номер: 379/1580/24
Провадження № 3/379/766/24
27 грудня 2024 рокум.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Зінкін Володимир Іванович, розглянувши матеріали справ, що надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт та РНОКПП в матеріалах справи відсутній, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи невідомо, 12.10.2024 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ст.122-4 КУпАП,
10.11.2024 о 17 год 41 хв у с. Мала Березянка Білоцерківського району по вул. Центральна, 7, водій ОСОБА_1 здійснював рух транспортним засобом CHERY AMULET н.з. НОМЕР_1 , при цьому не мав права керування даним транспортним засобом, повторно протягом року.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
10.11.2024 о 18 год 00 хв у с. Мала Березянка Білоцерківського району по вул. Центральна, 7, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом CHERY AMULET н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку водій відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 170570 від10.11.2024, 10.11.2024 о 18 год 00 хв у с. Мала Березянка Білоцерківського району по вул. Центральна, 7, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом CHERY AMULET н.з. НОМЕР_1 , не здійснював зупинку транспортного засобу поданого неодноразово звуковим та світловим спеціальним сигналом, чим порушив вимоги п. 2.4 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
Постановою Таращанського районного суду Київської області від 26.11.2024 матеріали справ єдиний унікальний номер 379/1580/24, номер провадження 3/379/766/24, єдиний унікальний номер 379/1581/24, номер провадження 3/379/767/24 та єдиний унікальний номер 379/1582/24, номер провадження 3/379/768/24 були об'єднані в одне провадження, об'єднаній справі присвоєно єдиний унікальний номер 379/1580/24, номер провадження 3/379/766/24.
В судові засідання 27.11.2024, 12.12.2024, 27.12.2024 ОСОБА_1 не з'явився, про місце дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надходило, причини його неявки суду невідомі.
Згідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішення на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За наведених вище обставин суд вважає можливим здійснити розгляд цієї справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки у матеріалах справи наявні дані про своєчасне його сповіщення про місце і час розгляду справи і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Також, виходячи з норм закріплених у ст. 268 КУпАП, присутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справ про адміністративні правопорушення передбачені статтями 130, 126, 122-4 КУпАП не обов'язкова.
Прокурор, залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 08.03.2018 року у справі «Михайлов проти України», від 06.10.2022 року у справі «Бантиш проти України», від 06.10.2022 року у справі «Пушкарьов проти України», щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, у судове засідання не з'явився.
Суд, вивчивши матеріали об'єднаної адміністративної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до наступного.
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частина 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2.1 А ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Як вбачається з протоколу та матеріалів справи, ОСОБА_1 постановою серії ББА № 129159 від 12.10.2024 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 2 КУпАП.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За визначенням п.1.10 ПДР водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У пунктах 2 і 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015№1452/735, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (далі Інструкція), передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 зі змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 20.01.2023 № 57 (далі Порядок №1103), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (згідно з ознаками такого стану,установленими МОЗ і МВС).
Відповідно до п. 3 Порядку № 1103 огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з п. 6, 8 Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Суддею установлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні 10.11.2024 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 170565 від 10.11.2024;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, згідно якого огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.11.2024 складеним о 18 год 10 хв, у якому зазначено виявлені у ОСОБА_1 уповноваженою особою патрульної служби НП України ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці;
- рапортом поліцейського від 10.11.2024, згідно якого 10.11.2024 о 17 год 50 хв поліцейським по вул. Центральга, 7 у с. Мала Березянка було помічено транспортний засіб CHERY AMULET н.з. НОМЕР_1 з ознаками ДТП (відсутність переднього бамперу). Після зупинки даного транспортного засобу у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. Водію було запропоновано пройти огля у встановленому законом порядку, на що водій категоричного відмовився;
- відеозаписами із нагрудної камери поліцейського, що містяться на дисках.
З указаного вище вбачається, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до протоколу протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 170570 від 10.11.2024, 10.11.2024 о 18 год 00 хв у с. Мала Березянка Білоцерківського району по вул. Центральна, 7, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом CHERY AMULET н.з. НОМЕР_1 , не здійснював зупинку транспортного засобу поданого неодноразово звуковим та світловим спеціальним сигналом, чим порушив вимоги п. 2.4 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
Відповідно до диспозиції ст. 122-4 КУпАП адміністративним правопорушенням є залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до п. 1.10 ПДР, - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Однак в протоколі серії ЕПР1 № 170570 від 10.11.2024 зазначено, що ОСОБА_2 не здійснював вимогу про зупинку, чим порушив п.2.4 ПДР (на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил), що не може бути кваліфіковано за статтею 122-4 КУпАП (залишення місця дорожньо-транспортної пригоди).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП має грунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП суду надано: копії протоколів, складених стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 ст. 130 та частиною 5 ст. 126 КУпАп, статтями 173, 185 КУпАП, копію протоколу про адміністративне затримання, копію рапорту поліцейського від 10.11.2024, відеозапис з нагрудної камери поліцейського.
Тобто, будь-яких доказів про причетність ОСОБА_1 до дорожньо-транспортної пригоди суду не надано.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у вчиненні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У справі «Карелін проти росії» («Karelin v.Russia», заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) Європейський суд з прав людини розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У своєму рішенні від 10.02.1995 у справі «Аллене де Рібермон проти Франції», заява 15175/89 ЄСПЛ підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від необхідності доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Оцінюючи зібрані та надані суду докази, в їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП під час розгляду справи судом не знайшла свого підтвердження.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, слід закрити у зв'язку із відсутністю у його діях складу цього адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, матеріали, що характеризують особу, яка притягається до відповідальності, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують її відповідальність.
Правопорушення, за вчинення яких притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 входить до глави 10 «Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку» та належить до правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у зв'язку із чим при прийнятті рішення суд не бере до уваги особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
В матеріалах справи відсутні докази належності автомобіля ОСОБА_1 .
У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобами на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу, суд вважає, що таке стягнення відповідає вимогам ст. ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Виходячи з викладеного, керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 36, 38, 252, 266, 268, 276-285, 301, 303, 304 КУпАП та відповідно до ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення, адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП закрити, у зв'язку із відсутністю у його діях складу цього адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 грн (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Реквізити: отримувач - ГУК у Київ.обл./м.Київ/21081300; код отримувача (ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку: UA488999980313030149000010001; код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Реквізити: стягувач - Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код стягувача (за ЄДРПОУ): 26255795, отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 81 600,00 грн, а також витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України
Відповідно до статті 317 КУпАП направити постанову для виконання відповідній посадовій особі органу Національної поліції.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Суддя: В. І. Зінкін