Єдиний унікальний номер: 752/19398/24
Провадження № 2/378/380/24
"27" грудня 2024 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Скороход Т. Н.
за участю секретаря: Соколової О.А.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ставище, цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, -
До Голосіївського районного суду м. Києва з вказаним позовом звернулося ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ України», з посиланням на те, що 2 грудня 2022 року, о 20 год. 01 хв., у м. Києві на просп. Перемоги ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercеdes-Benz E 200, державний номерний знак НОМЕР_1 , скоїв зіткнення з автомобілем Peugeot 308, державний номерний знак НОМЕР_2 . У результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Mercеdes-Benz E 200, державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ України» полісом ЕР.211957993 на пільгових умовах, на ім'я ОСОБА_2 07.12.2022 власник пошкодженого автомобіля Peugeot 308, державний номерний знак НОМЕР_2 , звернувся до позивача із повідомленням про ДТП та із заявою про страхове відшкодування. ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ України», розглянувши вказану заяву та визнавши пошкодження автомобіля Peugeot 308 страховим випадком, на підставі Звіту № 85-D/11/38 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 22.01.2023, страхового акта №23952/1 та розпорядження №23952/1/1 на виплату страхового відшкодування, виплатило страхове відшкодування в розмірі 52879,08 грн.. Оскільки, на час вчинення ДТП за кермом автомобіля Mercеdes-Benz E 200, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебував ОСОБА_1 , який на виконання п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та умови полісу, зобов'язаний компенсувати 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування, що становить 26439,54 грн..
Позивач просить суд стягнути із відповідача на користь ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ України» 26439,54 грн. страхового відшкодування та судові витрати.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 19 вересня 2024 року вказану справу передано за підсудністю для розгляду до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (а.с. 35).
Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2024 року вказану справу передано за підсудністю для розгляду до Ставищенського районного суду Київської області (а.с. 47).
Ухвалою судді Ставищенського районного суду від 14 листопада 2024 року відкрито провадження, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с. 56-57).
В судове засіданні представник позивача не прибув, подав до суду клопотання, в якому просить справу розглядати без його участі (а.с. 66-68, 75-77).
Відповідач в судове засідання не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 79-81), про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву не скористався.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши подані письмові докази, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 2 грудня 2022 року, о 20 год. 01 хв., у м. Києві на просп. Перемоги сталося ДТП за участю автомобілів Mercеdes-Benz E 200, державний номерний знак НОМЕР_1 та Peugeot 308, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. (а.с. 4).
Відповідно до з ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З копії вказаної постанови встановлено, що 2 грудня 2022 року, о 20 год. 01 хв., у м. Києві на просп. Перемоги, 3 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercеdes-Benz E 200, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи неуважним та необережним, не дотримався безпечної дистанції та швидкості, скоїв зіткнення з автомобілем «Пежо», державний номерний знак НОМЕР_2 , чим порушив п.п. 2.3б, 12.1, 13.1 ПДР України.
У результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Mercеdes-Benz E 200, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ України» полісом ЕР.211957993 на пільгових умовах (а.с. 5).
07.12.2022 власник пошкодженого автомобіля Peugeot 308, державний номерний знак НОМЕР_2 , звернувся до позивача із повідомленням про ДТП та із заявою про страхове відшкодування (а.с. 7).
ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ України», розглянувши вказану заяву та визнавши пошкодження автомобіля Peugeot 308, державний номерний знак НОМЕР_2 , страховим випадком, на підставі Звіту № 85-D/11/38 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 22.01.2023, страхового акта № 23952/1 та розпорядження № 23952/1/1 на виплату страхового відшкодування, виплатило страхове відшкодування в розмірі 52879,08 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції в національній валюті від 31 січня 2023 року № 00089147 (а.с. 9-20, 21, 22, 23).
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки ч. 1 визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Відповідно до ч. 3 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Відповідно до п.13.2. ст. 13 Закону № 1961-IV розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України - учасник війни, особа з інвалідністю II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до I або II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об'єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.
Відповідно до копії постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2023 року та договору страхування № ЕР.211957993 страхувальником транспортного засобу Mercеdes-Benz E 200, державний номерний знак НОМЕР_1 станом на дату ДТП був ОСОБА_2 , а водієм - ОСОБА_1 ..
Відповідно до п. 38-1.1 ст. 38-1 Закону України ««Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, що діяла на момент ДТП, у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов?язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи, договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який оформлено полісом № ЕР.211957993 від 11.11.2022 року між ПрАТ «СК«ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 , передбачає умову щодо компенсації страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування у випадку порушення його умов.
Таким чином, ОСОБА_1 , відповідно до умов ст.13.2 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і у зв?язку з вищевказаним, повинен відшкодувати ПрАТ “СК “ПЗУ Україна» 26439,54 грн., тобто 50% від сплаченої останнім страхового відшкодування потерпілій особі у розмірі 52879,08 грн..
Отже, на підставі вищезазначеного, до ПрАТ “СК “ПЗУ Україна» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , як до особи відповідальної за відшкодування заподіяних збитків.
Оскільки, вина відповідача - ОСОБА_1 у вчиненні ДТП встановлена, на нього покладається обов'язок відшкодування заподіяної потерпілому матеріальної шкоди.
Таким чином, зважаючи на те, що відшкодування потерпілому матеріальної шкоди було здійснено ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» у результаті настання страхового випадку, ОСОБА_1 зобов'язаний компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування, тому позовні вимоги слід задовольнити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2028 грн..
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 22, 1187, 1194 ЦК України, ст.ст. 1, 6, 13, 22, 38-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 4, 10, 12, 76-82, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» задовольнити
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» завдані збитки в порядку регресу в розмірі 26439 (двадцять шість тисяч чотириста тридцять дев'ять) гривень 54 копійки.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ України», місцезнаходження: м. Київ вул. Січових Стрільців, 40, код ЄДРПОУ: 20782312.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Повне рішення виготовлене 27.12.2024.
Суддя Т. Н. Скороход