Справа № 369/20737/24
Провадження №1-кс/369/3640/24
16.12.2024 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Києва клопотання прокурора Києво - Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023111380002162 від 31.12.2023 року, порушеного за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України,
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , всупереч загальноприйнятим нормам моралі, в порушення вимог ст. 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, ст. 21 Конституції України, згідно якої усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними та ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також порушення вимог Закону України «Про охорону дитинства», згідно якого кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності, захист від усіх форм домашнього насильства та інших проявів жорстокого поводження з дитиною, експлуатації, включаючи сексуальне насильство, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють, в період часу з листопада по грудень 2023 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в спортивному комплексі СПК «Доброволець», що за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Святопетрівське, вул. Білогородська 26, знаходячись разом з малолітньою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у приміщенні кабінету тренерської, скориставшись відсутністю сторонніх осіб поблизу, реалізуючи свій умисел направлений на задоволення своєї статевої пристрасті шляхом вчинення розпусних дій щодо малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , завідомо усвідомлюючи її вік, нехтуючи правилами моралі, вчиняв розпусні дії сексуального характеру, з метою задоволення власної статевої пристрасті, що виразилось у торканні статевих органів малолітньої, чим спричинив психотравму останній.
Згідно висновку експерта у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено ознаки психотравмування в результаті дій тренера, а саме торкання до її статевих органів.
Наявність ознак психотравмуання ОСОБА_8 проявляється в її особистісних та поведінкових змінах: почала їсти багато солодкого, загострилось відчуття провини, порушилось відчуття безпеки, з'явилась напруженість та уразливість, вона почала торкатись власних статевих органів, зникло бажання відвідувати заняття з карате, наявний високий рівень тривожності, велика кількість страхів та труднощі адаптації.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Снігурівка Снігурівського району Миколаївської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , судимий.
Крім цього у відповідності до вимог п. 3 ч.1 ст. 276, ч. 1 ст.278 КПК України, слідчим за погодженням з прокурором ОСОБА_6 було оголошено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Підставами підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, являються зібрані докази у кримінальному провадження, а саме: протокол прийняття заяви; протокол допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_9 ; висновок експерта №СЕ-19-24/3368-ПС від 20.02.2024; протокол допиту законного представника малолітньої потерпілої; інші докази у своїй сукупності.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
У ході досудового розслідування задля досягнення дієвості кримінального провадження, запобігання встановленим під час здійснення досудового розслідування ризикам, виникла необхідність у застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:
1.переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2.незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні;
3.вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема, ризик переховування ОСОБА_6 полягає в наступному.
Підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину сексуального характеру відносно малолітньої потерпілої, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Тому під страхом покарання підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Так, на протязі всього часу здійснення досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_6 прибував до органу досудового розслідування, однак в подальшому перестав виходити на зв'язок. Так, згідно отриманої інформації ОСОБА_6 03.07.2024 перетнув державний кордон України разом зі своєю дружиною ОСОБА_10 та трьома малолітніми дітьми. Цього ж дня ОСОБА_10 , тобто 03.07.2024 повернулася до України разом з малолітніми дітьми, а ОСОБА_6 до України не повернувся. Крім цього, 21.06.2024 під час проведення обшуку домоволодіння за адресою проживання ОСОБА_6 , останнього за місцем проживання не було. Адвокат ОСОБА_11 , який прибув на обшук та надав органу досудового розслідування ордер на представництво інтересів ОСОБА_6 повідомив органу досудового розслідування в подальшому новий номер телефону підозрюваного. Однак 10.07.2024 на телефонний дзвінок слідчого відповіла дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_10 , яка повідомила, що її чоловік забув телефон вдома та поїхав по роботі. ОСОБА_12 було направлено смс-повідомлення про необхідність прибуття 11.07.2024 для вручення клопотання про продовження строків досудового розслідування. Однак підозрюваний на виклик не прибув, на телефонні дзвінки не відповідає. 11.07.2024 захисником підозрюваного було надіслано повідомлення про те, що договір, який був укладений між ними припиняє дію 11.07.2024 о 17:00 год у зв'язку з неузгодженою правовою позицією. Дане повідомлення від адвоката ОСОБА_13 отримала дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_10 .
Відповідно до положень ст. 42 КПК України, підозрюваний зобов'язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб. Оскільки підозрюваний ОСОБА_6 жодним чином не повідомив орган досудового розслідування про свій виїзд за кордон та наразі його місце знаходження органом досудового розслідування не відоме, то 11.07.2024 підозрюваного ОСОБА_6 було оголошено в розшук. Тобто, виходячи з викладеного, ризик переховування є реальним.
Так, оцінюючи ризик втечі з позиції ЄСПЛ, слід зазначити, наступне. Згідно отриманої органом досудового розслідування інформації, підозрюваний ОСОБА_6 , згідно актового запису про шлюб №1241 від 16.12.2017 року, одружився з ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . При цьому прізвище нареченого до реєстрації шлюбу було « ОСОБА_15 ». Згідно вимоги на судимість ОСОБА_16 , вироком Суворівського районного суду м. Херсон від 07.06.2010 року засуджений за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст 309, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 153, ч. 3 ст. 153 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років. Крім того, за обвинуваченням ОСОБА_6 в Києво-Святошинському районному суді Київської області перебуває справа №369/11770/19 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Тому підозрюваний ОСОБА_6 , під страхом неминучості покарання, прикриваючись статусом багатодітного батька, оскільки має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, в період воєнного стану, скориставшись пільгами, наданими йому державою, виїхав за кордон і тим самим наразі переховується від органу досудового розслідування.
Водночас, стороною обвинувачення не встановлено стримуючих факторів, які б свідчили, що підозрюваним не будуть вживатися перешкоди для запобігання відправлення правосуддя у спосіб неявки в судове засідання.
Щодо наявності ризику, передбаченогоп. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким підозрюваний ОСОБА_6 може впливати на потерпілого, свідків, у кримінальному провадженні, необхідно зазначити, що свідком у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_17 , який працює разом з підозрюваним, тобто так само тренує дітей. Тому ОСОБА_6 може чинити тиск на даного свідка з метою створення собі «алібі», оскільки відповідно до показань ОСОБА_17 , останній «орендує» у ОСОБА_6 приміщення для тренування, а отже залежний від ОСОБА_6 . Крім того, оскільки досудове розслідування триває та встановлюються всі свідки вище вказаних подій, то ОСОБА_6 , будучи тренером спортивної секції може чинити тиск на інших дітей з метою ненадання ними правдивої інформації про події, які мали місце. Теж саме стосується і самої малолітньої потерпілої, яку ОСОБА_6 може залякуваннями чи вмовляннями змусити відмовитися від дачі показань в суді, так як судом малолітня потерпіла не допитана.
На підставі викладеного сторона обвинувачення дійшла до висновку, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, має місце у зв'язку із не проведенням у судовому засіданні допиту потерпілого та свідків.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що так, хоч підозрюваний ОСОБА_6 (він же ОСОБА_16 ) вироком Суворівського районного суду м. Херсон від 07.06.2010 року засуджений за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст 309, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 153, ч. 3 ст. 153 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років, на шлях виправлення не став, а отже, перебуваючи на волі, може знову вчинити злочин сексуального характеру стосовно малолітніх дітей (згідно положень Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства кожна Сторона вживає необхідних законодавчих або інших заходів для захисту прав й інтересів жертв, у тому числі їхніх особливих потреб як свідків, на всіх стадіях розслідування та кримінального провадження).
Слід зазначити також, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому соціальні наслідки та можлива суспільна реакція (насамперед вчинення кримінального правопорушення сексуального характеру до малолітньої) виправдовує необхідність попереднього ув'язнення підозрюваного.
Таким чином, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам.
З огляду на викладене, сторона обвинувачення вважає, що обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованою та необхідною мірою, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у скоєнні умисного тяжкого злочину, максимальним покаранням за який передбачене покарання виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого, у зв'язку з чим, на думку сторони обвинувачення, існує ймовірний ризик, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування альтернативного запобіжного заходу, такого як домашній арешт чи особисте зобов'язання, не зможе запобігти всім вище вказаним ризикам.
Крім того, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.07.2024 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 з метою його приводу до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перетнув державний кордон 03.07.2024 пункт пропуску - «Ужгород» з території України та до цього часу його місцезнаходження не відоме, останній до України не повернувся та перебуває поза її межами.
Постановою від 13.07.2024 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук. Матеріали спрямовано до сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Київській області, які прийнято до виконання та проінформовано орган слідства про те, що відповідно до ст. 84 Правил Інтерполу з обробки даних, затверджених Резолюцією 80-ї сесії Генеральної Асамблеї Інтерполу AG-2011-RES-07 публікацію циркулярного розшукового повідомлення про міжнародний розшук з метою її арешту та подальшої екстрадиції має бути погоджено з центральним органом щодо видачі (екстрадиції).
Разом, з цим Генеральному секретаріату Інтерполу мають бути надані чіткі та прямі гарантії, що тимчасовий арешт і видачу (екстрадицію) особи буде запитано у випадку її арешту (затримання) на території країн-членів МОКП-Інтерпол у порядку, передбаченому чинним законодавством, двосторонніми та багатосторонніми договорами.
Крім того, на 99 сесії Генеральної Асамблеї Комісією з контролю за файлами Інтерполу ухвалено рішення, що запобіжні заходи у вигляді дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу не є ордерами на арешт у розумінні ст. 83.2 (b,ii) Правил Організації.
Обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.
Не можливе і застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 саме такого запобіжного заходу.
Ураховуючи характер вчинених кримінальних правопорушень, які інкримінуються останньому, до нього не можливо застосувати запобіжний захід у вигляді застави.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло не зможе унеможливити вчинення останнім кримінальних правопорушень (злочинів) та переховування від органу досудового розслідування та суду.
Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи викладене вище, в органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 , тому останньому необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, що необхідно для виконання завдання кримінального судочинства, прокурор просив суд розглянути клопотання без участі підозрюваного на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України та обрати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Снігурівка Снігурівського району Миколаївської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимого вироком Суворівського районного суду м. Херсон від 07.06.2010 року засуджений за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст 309, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 153, ч. 3 ст. 153 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років, запобіжний захід у виді тримання під вартою у слідчому ізоляторі - арештному домі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 діб.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні захисник проти клопотання заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.
Розгляд клопотання здійснено за відсутності підозрюваного ОСОБА_6 на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України, у зв'язку з наявністю доказів перебування останнього у міжнародному розшуку.
Заслухавши думку прокурора, захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно п. 4 ч. 2. ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Судом встановлено, що у провадженні Бучанського РУП ГУ НП у Київській області перебуває кримінальне провадження за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023111380002162 від 31.12.2023 року, порушеного за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України,
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність розумної підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що слідчий суддя вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно зі ст. 193 ч. 6 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Суд враховує те, що підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину сексуального характеру відносно малолітньої потерпілої, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого, розшукується органом досудового розслідування, в зв'язку з чим оголошений у міжнародний розшук, що перешкоджає досудовому слідству, місце його знаходження не відоме, тому суд приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 4 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд також доходить висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, у зв'язку з чим, з урахуванням положень ч. 6 ст. 193 КПК України, вважає необхідним задовольнити клопотання та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст.177, 183, 193, 194, 196, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Києво - Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023111380002162 від 31.12.2023 року, порушеного за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Снігурівка Снігурівського району Миколаївської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимого вироком Суворівського районного суду м. Херсон від 07.06.2010 року засуджений за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст 309, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 153, ч. 3 ст. 153 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, в межах строку досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 17 грудня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1