Справа № 366/3236/24
Провадження № 2-а/366/27/24
Іменем УКРАЇНИ
23 грудня 2024 року с-ще Іванків
Іванківський районний суд Київської області у складі:
судді Корчкова А.А.,
за участі секретаря судових засідань Іванової Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Іванків справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови, -
30.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до Іванківського районного суду Київської області з зазначеним позовом. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 15.10.2024 по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за відмову від проходження військово- лікарської комісії та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. Позивач, вважає постанову такою, що була винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому справа про адміністративне правопорушення повинна бути закрита. Працівники ТЦК не взяли до уваги, що ОСОБА_1 вже отримав від начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 26.12.2023 направлення для проходження військово-лікарської комісії, проходження якої не завершено, через наявність хвороб, а тому позивач вимушений був відмовитися від проходження ВЛК. Окрім того, позивач вказує, що оскільки проходження ВЛК за попереднім направленням є незавершеним, тому працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 не було підстав для вручення йому відповідного направлення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2024 вказану справу передано в провадження судді Корчкова А.А.
01.11.2024 ухвалою судді Іванківського районного суду Київської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач, представник відповідача, третя особа, у судове засідання не з'явилися. Учасники судового провадження були належним чином повідомлені про розгляд справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України - у справах, визначених статтями 273-277,280-283-2,285-289цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
За правилами ч.2, 3 ст. 286 КАС України - учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або)з моменту оприлюднення судомна веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
15.10.2024 офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 мо. Лейтенантом ОСОБА_4 складено протокол № 585 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Відповідно до вказаного протоколу 115.10.2024 о 12год 40 хв порушив вимоги частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме відмова від проходження медичного огляду за направленням ІНФОРМАЦІЯ_3 15.10.2024, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
З протоколом № 585 від 15.10.2024 було ознайомлено ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис та пояснення щодо змісту протоколу в частині невизнання себе винним.
15.10.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 прийнято постанову № 585, якою визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
15.10.2024 ОСОБА_1 отримано копію постанови №585, про що свідчить його підпис у вказаній постанові.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За змістом ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно з ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
За змістом ч. 1ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Адміністративна відповідальність за частиною третьою статті 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період і тягне накладення штрафу у розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого неодноразово продовжено та який діє до теперішнього часу.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про оборону України», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Відповідно до абзаців 1, 3-4 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
За змістом абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані: проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно з пп. 3.1, 3.2, 3.11 Глави 3 розділу ІІ Наказу МОУ № 402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.
Повторний медичний огляд військовозобов'язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення.
Кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
У разі коли лікарям ВЛК ТЦК та СП важко остаточно визначити стан здоров'я військовозобов'язаного, він направляється лікарем - членом ВЛК на амбулаторне або стаціонарне обстеження з подальшим оглядом ВЛК ТЦК та СП, з унесенням відповідного запису про направлення до ЕСОЗ. Після проведення обстеження складається Акт дослідження стану здоров'я (додаток 10), який підписується керівником закладу охорони здоров'я (установи). Акт подається до ВЛК ТЦК та СП на розгляд. Якщо обстеження проводилось у закладі охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.
Відповідно до абз. 11 п.9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, яке затверджене Постановою КМУ № 154 від 23.02.2022,Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
За змістом абзаців 6, 8 пункту 11 зазначеного Положення, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: сприяють організації призовними комісіями проведення медичного огляду, обстеження та лікування призовників; організовують з визначеною періодичністю (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) проведення медичних оглядів та психологічних обстежень військово-лікарськими комісіями військовозобов'язаних і резервістів.
Абзацом 6 п. 1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений Постановою КМУ №560 від 16.05.2024, визначено, що цей порядок серед іншого визначає порядок організації медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.
Згідно з п.3 зазначеного Порядку, призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Відповідно до абз. 5 п. 6 цього-ж Порядку, призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
За приписом пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений Постановою КМУ №560 від 16.05.2024, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Пунктом 23 зазначеного Порядку визначені підстави для такого неприбуття, а саме: поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Частиною другою ст.235 КУпАП визначено право керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в тому числі за статтею 210-1 КУпАП.
Згідно з вимогами ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ч. 1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно правових санкцій. До складу правопорушення входять: об'єкт правопорушення; об'єктивна сторона правопорушення; суб'єкт правопорушення; суб'єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
Згідно з ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до положень статей 73-75 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
ОСОБА_1 вказує, що з постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності не згоден, оскільки він не завершив проходження ВЛК за направленням від 26.12.2023 та наявністю хвороб, що може вказувати на його обмежену придатність, тобто фактично не оспорює того, що він відмовився від проходження військово- лікарської комісії згідно направлення ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Разом з тим, наведені приписи чинного законодавства дають підстави вважати, що до повноважень ТЦК та СП серед іншого належить вручення військовозобов'язаним направлень на проходження ВЛК не залежно від того чи є він «обмежено придатним», а у громадян є обов'язок, якщо не має поважних причин для не з'явлення, прибути для проходження ВЛК у строк та місце, що зазначені у такому направленні.
Серед можливих поважних причин не проходження ВЛК, позивач зазначає про наявність у нього захворювань та проведенню оперативних втручань. Судом, дослідженні надані позивачем докази поважності причин не проходження ВЛК, та встановлено наступне. 26.12.2023 позивач отримав направлення № 6043 від ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до карти обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного ОСОБА_1 , останній здав аналіз крові, сечі, пройшов деяких лікарів, але не завершив медичний огляд до кінця, не пройшовши лікарів невропатолога, дерматовенеролога, стоматолога, отоларинголога, терапевта.
29.02.2024 ОСОБА_1 отримав консультативне заключення судинного хірурга.
28.03.2024 також, позивач отримав консультативне заключення лікаря та направлення на проведення певних досліджень.
В період з 16.09.2024 ОСОБА_1 поступив до травматологічного відділення Бородянської ЦРЛ та 30.09.2024 виписаний.
Суд зауважує, що у позивача було достатньо часу для завершення ВЛК відповідно до направлення № 6043 від ІНФОРМАЦІЯ_2 . А вказані позивачем поважні причини, не охоплюють всього часу починаючи з 26.12.2023 та по 15.10.2024. Крім того, відповідно до даних наданих ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 19.12.2023 було направлено на дообстеження у зв'язку з чим останньому видавались повістки від 26.12.2023, 10.01.2024, 09.04.2024, але позивачем вони не виконані.
Враховуючи надані на дослідження докази, суд приходить до висновку, що позивач ухилявся від закінчення проходження ВЛК, а надані ним документи не спростовують необхідність виконання обов'язку щодо з'явлення, прибуття для проходження ВЛК у строк та місце, що зазначені у направленні.
15.10.2024 уповноваженими особами надано позивачу направлення на проходження ВЛК (що не оскаржується позивачем), однак ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду, у зв'язку з проходженням його за місцем проживання. Але, ОСОБА_1 фактично ухилявся від походження ВЛК за місцем проживання, про що свідчать дані ІНФОРМАЦІЯ_2 , а отже позивач ввів в оману уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо причин відмови.
Враховуючи викладене суд вважає, що ОСОБА_1 зазначеного в законі обов'язку не виконав та не пройшов ВЛК, при цьому доказів того, що у останнього були поважні причини для не проходження ВЛК матеріали справи не містять. Окрім того, факт відмови від проходження ВЛК підтверджує сам позивач в поясненнях до протоколу № 585 від 15.10.2024.
Отже, суд дійшов висновку про те, що дії відповідача при складанні постанови є законними, здійснені у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Посилання позивача, що він не може проходити ВЛК за новим направленням не закінчивши медичний огляд за попереднім, суд вважає не обґрунтованим, оскільки ОСОБА_1 фактично ухиляється протягом 2024 року від проходження медичного огляду за направленням ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору позивачу не відшкодовуються у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 19, 90, 139, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд-
У задоволені позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299КАС України.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 : адреса місця роботи: АДРЕСА_3 .
Суддя Анатолій КОРЧКОВ