Справа № 366/552/24
Провадження № 3/366/91/24
Іменем УКРАЇНИ
16 квітня 2024 року с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
22.02.2024 до Іванківського районного суду Київської області від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області надійшли протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 581991 від 18.02.2024:
«18.02.2024 о 15 год. 30 хв. ОСОБА_1 за місцем проживання в буд. АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї мами ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП».
Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Корчкова А.А. Розгляд справи призначено на 16.04.2024.
У судовому засіданні ОСОБА_1 з приводу обставин, викладених у протоколі пояснив, що 18.02.2024 посварився з матір'ю, в результаті чого між ними стався конфлікт. Ображати матір наміру не мав, тому з приводу того, що він вчинив домашнє насильство відносно матері не згоден. Зазначив, що брав участь у бойових діях по захисту та обороні України, внаслідок збройної агресії рф, на Сході України (м. Бахмут Донецької області) отримав поранення та контузію, на фоні чого його нервова система порушена, а матір сама спровокувала конфлікт та в подальшому викликала поліцію.
У судовому засіданні досліджені наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення ВАД № 581991 від 18.02.2024, в якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 18.02.2024, відповідно до яких, 18.02.2024 матір, з якою він проживає разом, зайшла до нього в кімнату та між ними виник конфлікт;
- письмові пояснення ОСОБА_3 від 18.02.2024, відповідно до яких, між ОСОБА_1 , який є її співмешканцем та його матір'ю, ОСОБА_2 , стався конфлікт;
- письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 18.02.2024, відповідно до яких, 18.02.2024 у неї з сином, ОСОБА_1 виник конфлікт, в результаті якого він ображав її нецензурною лайкою.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 18.02.2024 о 15 год. 30 хв. ОСОБА_1 за місцем проживання в буд. АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї мами ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд вважає, що в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173 КУпАП, а саме, в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого…
Відповідно до п. 3 ч.1 ст.1 Закону № 2229-VIII, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. (п.14 ч.1 ст.1 Закону № 2229-VIII).
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, тощо) того, хто чинить насильство.
З фабули протоколу не простежується факт того, що конфліктна ситуація викликала у постраждалої особи, ОСОБА_2 , побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, суд враховує положення ст. ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи викладене, суддя доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 , вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Разом з тим, відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Вирішуючи питання про відповідальність ОСОБА_1 , суддя, згідно з вимогами ст.33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, яке не було злісним, відсутність наслідків завданим правопорушенням, дані про особу, ОСОБА_1 , який до адміністративної відповідальності не притягувався.
При цьому, суддя не знаходить обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 .
Викладені обставини у своїй сукупності суддя визнає такими, що свідчать про малозначність вчиненого правопорушення, а тому у даному випадку вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до частини другої статті 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 22, 33, ч.2.ст.173-2, ст.ст. 283-285, 294 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП за малозначністю, обмежившись відносно нього усним зауваженням.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.
Суддя Анатолій КОРЧКОВ