Справа № 361/10234/24
Провадження № 2/361/5500/24
09.12.2024
09 грудня 2024 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Бражник Н.М. розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС», про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») через систему «Електронний суд» подало зазначений позов.
В обґрунтування позовних вимог вказувало, що зареєструвавшись у власному кабінеті на сайті Товариства з обмеженою відповідальністю « ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ІНВЕСТ ФІНАНС») 07 квітня 2021 року ОСОБА_1 з використанням сервісу online-кредитування подала заявку № 10003527743 на отримання кредиту в розмірі 5 900 грн. Кредитний договір укладений у електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» за допомогою одноразового паролю.
ТОВ «ІНВЕСТ ФІНАНС» перерахувало відповідачці на її банківську картку кредитні кошти.
Таким чином, кредитодавець виконав зобов'язання за кредитним договором від 07 квітня 2021 року. Разом з тим, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 21 177,48 грн.
05 вересня 2022 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 556/ФК-22, згідно якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» відступило право вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до відповідачки за кредитним договором № 10003527743 від 07 квітня 2021 року.
Крім того, позивач зазначив, що було вжито заходів щодо досудового врегулювання спору між сторонами. Відповідачці 30 жовтня 2023 року направлялась Досудова вимога про сплату заборгованості за Кредитним Договором № 10003527743 від 07 квітня 2021 року Вих. № 3429609626-АВ.
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), також, позивач просив вирішити питання розподілу судових витрат.
На підставі викладеного, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» просило суд:
1.Стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 10003527743 від 07 квітня 2021 року у розмірі 21 177,48 грн;
2. Стягнути із ОСОБА_1 на його користь судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.
3. Розгляд справи проводити без його участі, проти ухвалення у справі заочного рішення - не заперечує.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 жовтня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Як вбачається із Довідки про доставку електронного документа до Електронного кабінету позивача копія зазначеної ухвали доставлена 14 жовтня 2024 року.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачки направлялась ухвала про відкриття провадження, враховуючи, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» направляло відповідачці копію позовної заяви.
Поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Близькі за змістом висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б.
Адвокат Палій А.В. в інтересах ОСОБА_1 подала до суду відзив на позов ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у якому посилаючись на практику Верховного Суду, зазначила що відсутні підстави вважати, що позивач дотримався вимог ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» щодо повідомлення про умови кредитування та узгодження їх із відповідачкою; розрахунок складений представником позивача у довільній формі та не відображає ні номеру особового рахунку, за яким виникла заборгованість у відповідачки, ні виду та номеру платіжної (кредитної) картки; не містить даних про видачу кредитного ліміту на день підписання заяви; розрахунок не підписаний особою, відповідальною за фінансовий облік та не оформлений у відповідності до нормативних вимог, закріплених в ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлення документів», затверджених наказом Держспоживстандарту України № 55 від 17 квітня 2003 року; позивачем не надано доказів на підтвердження моменту укладення кредитного договору, оскільки кредитний договір є укладений з моменту передання грошей, що врегульовано положеннями п. 2 ч. 1 ст. 1046, ч. 2 ст. 1054 ЦК України; відповідачку не було повідомлено про відступлення прав вимоги за зазначеним вище договором факторингу; позивач не надав до матеріалів справи, докази перерахування грошових коштів відповідачці на її рахунок, тобто не надані докази факту надання кредитних коштів, що є підставою у відмові у задоволенні позовних вимог.
Посилаючись на постанови Верховного Суду № 905/1795/18, № 922/2685/19, № 756/2114/17, № 755/9215/15-ц, зауважила, що враховуючи критерії обставин справи, керуючись принципами справедливості, пропорційності, верховенства права, виходячи з реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, розмір витрат є завищеним.
Наголосила на тому, що позивач не надав до матеріалів справи докази перерахування грошових коштів на рахунок адвоката, актів виконаних робіт, а тому витрати на правничу допомогу не підлягають задоволенню.
Зазначила, що у зв'язку із незаконним подання позивачем позовних вимог до відповідачки, остання була вимушена звернутись за правничою допомогою до адвоката, у зв'язку із чим понесла судові витрати на правничу допомогу, а саме надання консультації адвокатом на суму - 500 грн, написання та подання відзиву на позовну заяву у розмірі - 3 000 грн. Загальна сума понесених витрат становить 3 500 грн.
Враховуючи викладене, просила суд відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача на користь відповідачки понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі - 3 500 грн.
ТОВ ДІЖДИ надало відповідь на відзив.
Зазначив, що договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу Відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Відповідачем та Первісним Кредитором не було б укладено. Наведене узгоджується з правовим висновком, сформованим у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року № 524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 23 березня 2020 року № 404/502/18. Сторони узгодили розмір кредиту (позики), грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Позивачем доведено факт укладання відповідачкою Договору про надання фінансового кредиту, тому вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за основною сумою боргу та відсотками за користування кредитними коштами є законними та обґрунтованими.
Відповідно до умов укладеного договору про споживчий кредит, кошти надаються Позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану власноручно Позичальником при укладанні договору.
Позивач надав до суду всі наявні документи кредитної справи, які передані ТОВ «ІНВЕСТ ФІНАНС»» - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в рамках укладеного договору факторингу.
Повідомив, що разом з позовною заявою направлено платіжне доручення видачі коштів відповідачці за договором про споживче кредитування та розрахунок заборгованості. З метою забезпечення найвищого рівня безпеки проведення платежів PCI DSS, технологія карткових рахунків побудована таким чином, що в платіжних системах міститься лише перші шість та останні чотири цифри номеру карти. Інформацію про повний номер платіжної карти мають банки-емітенти платіжних карток (з параметрами: Номер картки). Для цього необхідно надати відомості про транзакції, які містяться в інформаційній довідці/листі/квитанції наданого платіжним сервісом. За наданими параметрами Банк-емітент платіжної картки зможе повністю ідентифікувати отримувача.
Вважає позицію відповідача щодо відмови у позові не обґрунтованою.
Щодо витрат на правничу допомогу, яку з відповідачки простить стягнути позивач, то вважає, що ціни на послуги, які надані адвокатом є ринковими в межах м Києва.
Щодо витрат на правничу допомогу, які отримала відповідачка зазначив, що вартість правничої допомоги в сумі 3 500 грн, з огляду на малозначність справи та складність написання відзиву є неспівмірною. Позивач не погоджується з таким розміром правової допомоги, адже їх розмір встановлений на власний розсуд та належним чином необгрунтований. Також, на думку позивача, термін виконання робіт щодо усних консультацій, ознайомлення з матеріалами справи, оформлення і складання відзиву на позовну заяву є значно завищеним та не відповідає критеріям реальності наданих адвокатських послуг та розумності їх вартості.
Враховуючи викладене, просив суд позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідачки заборгованість у повному обсязі та витрати на правову допомогу.
З огляду на ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Суд встановив, що ОСОБА_1 здійснила реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ІТС) Кредитодавця на сайті cashberry.com.ua; заповнила заявку на отримання кредиту на сайті Кредитодавця; позичальниці надіслана пропозиція в ІТС укласти договір на визначених Кредитодавцем умовах (оферта); позичальниця на сайті Кредитодавця заповнила заяву про прийняття пропозиції укласти договір на визначених умовах (акцепт).
Як вбачається із заяви про прийняття оферти (акцепт) ОСОБА_1 погодила умови кредитного договору на суму 5 900 грн, термін кредиту 30 днів, розмір процентної ставки/день - 1,14 , річний розмір процентної ставки - 416,1. Крім того, підтвердила, що отримала та ознайомилася з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредитування, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись укладеного договору кредиту та Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах споживчого кредиту ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС», текст яких розміщений на сайті: https://cashberry.com.ua.
Підтвердила вчинення електронного правочину у формі електронного документа, а саме договору про надання споживчого кредиту від 07 квітня 2021 року № 10003527743 між нею та ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС».
Відповідно до п. 1.1. та п. 1.2 кредитного договору за цим Договором Товариство зобов'язується надати Позичальникові кредит у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним відповідно до умов цього Договору та виконати інші обов'язки, передбачені цим Договором. Сума на який надається кредит 5 900 грн. Тип кредиту - кредит.
Згідно з п. 1.3. кредитного договору строк надання кредиту 30 календарних днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів/розрахунків, що є Додатком № 1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 1.6. кредитного договору передбачено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає за ставкою 416,1 % річних.
Відповідно до п. 1.7. кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього Договору складає за ставкою 7 917,8 грн.
Як вбачається з п. 2.1. кредитного договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Позичальником Товариству з метою отримання кредиту.
Згідно з п. 2.4. кредитного договору кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту.
Пунктом 5.1. кредитного договору передбачено, що Товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за цим Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Позичальника відповідно до цивільного законодавства України.
З огляду на п. 9.1. кредитного договору укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ITC Товариства, доступ до якої забезпечується Позичальнику через Веб-сайт. Електронна ідентифікація Позичальника здійснюється при вході Позичальника в Особистий кабінет в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Позичальника, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Позичальник самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.
Відповідно до п. 9.2. кредитного договору невід'ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі - Правила) та Паспорт споживчого кредитування, що надано Позичальнику до укладення цього Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких, розміщений на сайті Товариства https://cashberry.com.ua/.
Згідно з п. 9.4. кредитного договору цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Позичальником зобов'язань за ним. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення його умов, яке мало місце під час дії цього Договору.
Пунктом 9.9. кредитного договору передбачено, що сторони засвідчують, що укладення цього Договору відповідає вільному волевиявленню Сторін, жодна зі Сторін не знаходиться під впливом тяжких обставин, не помиляється стосовно обставин, що мають суттєве значення (природа Договору, права та обов'язки Сторін, інші умови Договору), та умови цього Договору є взаємовигідними для кожної із Сторін. У разі істотної зміни обставин, якими Сторони керувалися при укладенні цього Договору, цей Договір може бути змінений або розірваний тільки за згодою Сторін.
Відповідно до інформаційної довідки від 14 грудня 2022 року № 62/7094/12 ТОВ «Платежі Онлайн», як оператор послуг платіжної інфраструктури повідомляє, що на сайті торговця через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція 07 квітня 2021 року на карту НОМЕР_1 на суму 5 900 грн.
Як вбачається з розрахунку ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» станом на 27 листопада 2021 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 10003527743 від 07 квітня 2021 року становить 21 177,48 грн.
ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» 05 вересня 2022 року уклали Договір факторингу № 556/ФК-22, відповідно до умов якого останнє отримало право вимоги до боржників, зокрема і до ОСОБА_1 , яка має заборгованість на суму 21 177,48 грн (за тілом кредиту - 5 900 грн та за відсотками - 15 277,48 грн), що підтверджується Витягом з Реєстру боржників до указаного Договору факторингу.
ТОВ «ФК «ДІДЖИ ФІНАНС» перерахувало кошти за Договором факторингу № 556/ФК-22 від 05 вересня 2022 року на рахунок ТОВ «ФК ІНВЕСТ ФІНАНС» згідно з платіжними інструкціями: від 06 вересня 2022 року № 2474 у розмірі 1 488 000 грн, від 12 вересня 2022 року № 2493 у розмірі 744 000 грн; від 19 вересня 2022 року № 2544 у розмірі 744 000 грн.
30 жовтня 2023 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» направляло відповідачці досудову вимогу сплату заборгованості за Кредитним Договором № 10003527743 від 07 квітня 2021 року Вих. № 3429609626-АВ.
Між сторонами виник спір щодо належного виконаннявідповідачкою взятих на себе кредитних зобов'язань.
Відповідно до вимог ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 зазначеного Закону передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Водночас електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
При цьому, зі системного аналізу зазначених вище положень закону вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором кредиту, позивач посилався на те, що 07 квітня 2021 року ОСОБА_1 з використанням сервісу online-кредитування подала заявку № 10003527743 на отримання кредиту, зареєструвавшись у власному кабінеті на відповідному сайті та прийнявши умови кредитного договору за допомогою одноразового паролю, на підставі чого отримала кредит в розмірі 5 900 грн.
На підтвердження надання відповідачці та зарахування на її банківську карту кредитних коштів в розмірі 5 900 грн позивачем надано суду інформаційну довідку від 14 грудня 2022 року № 62/7094/12, в якій ТОВ «Платежі Онлайн», як оператор послуг платіжної інфраструктури повідомляє, що на сайті торговця через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція 07 квітня 2021 року на карту НОМЕР_1 на суму 5 900 грн.
Проте, ні з наданої позивачем інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн», а ні з інших наявних у матеріалах справи доказів неможливо встановити, що даний переказ стосується саме відповідачки. Зокрема, неможливо встановити належність картки НОМЕР_1 відповідачці чи зазначення нею такого номера картки під час оформлення заявки, кредитного договору, також відсутня будь-яка інформація даного переказу саме до кредитного договору № 10003527743 від 07 квітня 2021 року.
Відтак, у справі відсутні належні докази перерахування та отримання відповідачкою кредиту в розмірі 5 900 грн за договором № 10003527743 про надання споживчого кредиту від 07 квітня 2021 року.
Інформаційна довідка ТОВ «Платежі Онлайн не є належним доказом на підтвердження здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів ОСОБА_1 та свідчить лише про проведення Банком платежу в системі на підставі договору з ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС».
Крім того, як вбачається з матеріалів справи у розділі відомостей про позичальника в договорі про надання споживчого кредиту № 10003527743 від 07 квітня 2021 року зазначено прізвище, ім'я, по батькові ОСОБА_1 , адресу її проживання, ідентифікаційний код та серію і номер паспорта.
Однак, кредитний договір не містить відомостей про одноразовий ідентифікатор, який має бути згенерований при підписанні відповідачкою ОСОБА_1 цього договору.
Таким чином, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», яке згідно договору факторингу № 556/ФК від 05 вересня 2022 року набуло від ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 10003527743 від 07 квітня 2021 року, не надало доказів проведення ідентифікації відповідачки при вході в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
При цьому, зазначення у тексті договору особистих даних ОСОБА_1 (прізвище, ім'я, по батькові відповідачки, адреса її проживання, серія, номер паспорта та ідентифікаційний код) не підтверджує підписання останньою кредитного договору в електронній формі.
Враховуючи викладене доводи відзиву ОСОБА_1 є обґрунтованими.
Таким чином, за відсутності належних та допустимих доказів укладення 07 квітня 2021 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 договору про надання споживчого кредиту № 10003527743 та виконання ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» умов кредитного договору щодо здійснення безготівкового перерахування суми кредиту на банківський рахунок позичальника, суд дійшов висновку проте, що позов ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України,
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС», про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ - 42649746, адреса місця знаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складений 09 грудня 2024 року.
Суддя Н.М. Бражник