Справа №295/16674/24
Категорія 146
3/295/4077/24
30.12.2024 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М. розглянувши, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 31.10.2024 о 17 год.25 хв. м. Житомирі, вул. Покровська,55 водій ОСОБА_1 керував т/з Ford д.н.з. НОМЕР_2 при перестроюванні з крайньої лівої смуги в крайню праву смугу руху, не надав перевагу в русі т/з HYUNDAI д..з. НОМЕР_3 , що рухався в попутному напрямку в тій смузі, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів, з матеріальними збитками.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що керував т/з Ford д.н.з. НОМЕР_2 рухався по вул. Покровській в крайній правій смузі, попереду стояв в нерухому стані з включеними аварійними габаритами т/з HYUNDAI д..з. НОМЕР_3 . Щоб здійснити маневр перестроювання з крайної право в крайню ліву зупинився за вказаним т/з, включив показчик повороту, пропустив попутний транспорт, перестроївся в крайню ліву, включив показчик повороту вправо та проїхавши нерухомий автомобіль, почав здійснювати перестроювання в праву смугу руху, але в цей час розпочав рух HYUNDAI д.з. НОМЕР_3 , внасліждок чого сталося зіткнення. Удар відбувся в його праву передню дверку, від чого його т/з розвернуло вправо.
Опитати в судовому засідання іншого учасника ДТП ОСОБА_2 не надалося можливим, оскільки останній незважачаючи на належне повідомлення до суду не прибув.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, думку захисника, дослідивши матеріали справи, додатково надані матеріали, а саме відеозапис з камери відеоспостереження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністратині правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Щодо обґрунтованості поширення на вказану категорію справ гарантій Конвенції необхідно зазначити таке.
Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення.
Відповідно звернуто увагу уповноважених осіб на необхідності дотримання правил та процедур під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, прав та гарантій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, належному фіксуванні доказів вчинення правопорушення та їх зберіганні тощо.
У справах проти України ЄСПЛ розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.
Одночасно практика Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації статті 6, яка гарантує кожному право на справедливий суд.
Згідно з п.п.1.4, 1.5 Правил дорожнього руху України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальні збитки.
Згідно п.2.3б) водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
При кваліфікації діяння за ст. 124 КУпАП за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу правопорушення, потребує встановлення причинного зв'язку між діянням (порушення правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив кожен із водіїв, того з них хто створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з'ясування ступеня участі кожного з них у спричиненні наслідків.
При цьому, причинний зв'язок в автотранспортних правопорушеннях відрізняється тим, що він встановлюється не між водіями та наслідками, а між порушеннями правил дорожнього руху й відповідними наслідками. При цьому, виключається відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка була учасником дорожнього руху.
Згідно п.10.3 ПДР у разу перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Як вбачається з дослідженого відеозапису з камери відеоспостереження на дорозі, в правій смузі стоїть т/з з включеними аварійними габаритами. За вказаним т/з зупиняється автомобіль, з включеним показчиком лівого повороту, який пропускає попутний транспорт. Після проїзду попутному транспорту, водій другого автомобіля здійснив маневр перестроювання в ліву смугу, переключив показчик повороту праворуч, майже проїхав нерухомий автомобіль, почав маневр повороту праворуч і в цей час водій нерухомого автомобіля розпочав рух, внаслідок чого сталося зіткнення.
Суд критично оцінює письмові пояснення другого учасника події водія ОСОБА_2 , який стверджував, що рухався по дорозі, оскільки його пояснення стростовано дослідженим в судовому засіданні належним та допустимим доказом.
Відеозапис підтверджує, що т/з HYUNDAI д..з. НОМЕР_3 перебував на дорозі в нерухомому стані, з включеними показчиками аварійної зупинки. Водій ОСОБА_1 завчасно включив показчик повороту праворуч, майже проїхавши нерухомий т/з, почав перестроювання в праву смугу, однак в цей час водій HYUNDAI д..з. НОМЕР_3 не впевнившись в безпечності свого маневру, маючи достаній огляд, розпочав рух, що і стало причиною зіткнення.
Отже, досліджені в судовому засіданні докази спростовують відомості викладені в протоколі про адміністративне правопорушення про порушення водієм ОСОБА_1 п.10.3 Правил Дорожнього руху
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністартивна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно с п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведені обставини, матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останнім інкримінованих адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП., що виключає провадження у справі та підлягає закриттю.
Керуючись ст. 247,283, 284, КУпАП суд, -
Провадження в справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. ст. 124 КУпАП - закрити за відсутністю складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її прийняття.
Суддя С.М.Костенко