Іменем України
30 грудня 2024 року м. Кропивницький
справа № 401/3590/23
провадження № 22-ц/4809/1511/24
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О. Л., Чельник О. І.,
учасники справи:
позивач - Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження, без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 липня 2024 року у складі судді Макарової Ю. І. і
Короткий зміст позовної заяви
В жовтні 2024 року Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград» (далі - ОКВП «Дніпро-Кіровоград») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути на свою користь борг за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 9 000 грн та судові витрати в сумі 2 684 грн.
Позовна заява мотивована тим, що ОКВП «Дніпро-Кіровоград» на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з укладеною заявою-приєднання до індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 02 вересня 2022 року надавались послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення.
Відповідач зобов'язався вносити плату за надані комунальні послуги, у тому числі за питну воду та водовідведення, щомісяця в порядку та строки, визначені договором.
ОСОБА_1 в порушення умов договору, укладеного між сторонами, станом на 01 вересня 2023 року має заборгованість за спожиті послуги на загальну суму 9 000 грн, яка виникла за період з 01 січня 2019 року по 01 вересня 2023 року, що стало підставою для звернення ОКВП «Дніпро-Кіровоград» до суду з позовом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 липня 2024 року позовні вимоги ОКВП «Дніпро-Кіровоград» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОКВП «Дніпро-Кіровоград» заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01 січня 2019 року по 01 вересня 2023 року у сумі 9 000 грн.
Судові витрати, понесені ОКВП «Дніпро-Кіровоград» у виді сплаченого при зверненні до суду судового збору в сумі 2 684 грн, компенсовано за рахунок держави.
Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а позиція відповідача зводиться до нерозуміння природи зобов'язання, незгоди з новими зобов'язаннями та не вказує на незаконну природу нарахованої суми заборгованості.
Короткий зміст апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 липня 2024 року, винести нове рішення та зобов'язати ОКВП «Дніпро-Кіровоград» зробити правильний перерахунок нарахування плати та розміру платежів водопостачання.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим.
Відповідачу було нараховано зайву заборгованість в період з червня по вересень 2022 року на загальну суму більше ніж 4 272 грн 78 коп, хоча у належній ОСОБА_1 квартирі більше року ніхто не проживав, а показники на лічильнику були і залишались 739 м3.
Згдіно чека від 05.09.2022 відповідач сплатив заборгованість за водопостачання за показами 1 077 м3, що більше ніж фактично на перевіреному лічильнику 739 м3.
За період з 01 січня 2019 по 01 вересня 2023 року ОКВП «Дніпро-Кіровоград» просило стягнути 9 000 грн заборгованості, проте вказана сума обрахована починаючи з 2017 року.
Суми заборгованості за період з 01 січня 2017 року по 01 січня 2019 року та за період з 01 січня 2019 року по 08 жовтня 2020 року включно не можуть бути задоволенні у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Крім того, постановою КМУ від 05 квітня 2022 року № 412 було встановлено, що до завершення воєнного стану повірка лічильників не була обов'язковою і нарахування необхідно проводити за показами лічильника у квартирі споживача.
З 2011 року за адресою відповідача було встановлено лічильник на холодну воду і всі повірки він проходив без зняття з мерержі водопостачання, був завжди справний, опломбований і правильно рахував покази спожитої води.
Таким чином, відповідач вважає, що заборгованість виникла не за несплату останнім за послуги, а внаслідок неправильного, необґрунтованого і помилкового розрахунку, що буде слугувати безпідставному збагаченню позивача.
Відзив на апеляційну скаргу
Від ОКВП «Дніпро-Кіровоград» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 липня 2024 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими цією главою.
За приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки ціна позову становить 9 000 грн, тобто менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму (станом на 01.01.2024 становить 90 840 грн), апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.
Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , на його ім'я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
02 вересня 2022 року між ОКВП «Дніпро-Кіровоград» та ОСОБА_1 було укладено заяву-приєднання до індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що підтверджується копією відповідної заяви-приєднання.
Згідно копії акту № 80 про прийняття вузла комерційного обліку на абонентний облік від 10 червня 2022 року, за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено та прийнято на абонентний облік комерційний прилад обліку.
Відповідно до розрахунку наданого ОКВП «Дніпро-Кіровоград» по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 нараховано плату за спожиті послуги водопостачання та водовідведення, станом на 01 вересня 2023 року на загальну суму 9 000 грн, що складається з: 7 908 грн 10 коп - нарахована плата за встановленою соціальною нормою споживання (7м3 на одну особу) за період з 01 січня 2019 року по 01 червня 2022 року; 1 091 грн 90 коп - нарахована плата за відповідними встановленими тарифами за 1м3 з урахуванням показників квартирного вузла обліку, а також показників комерційного (загальнобудинкового) вузла обліку, за період з 01 червня 2022 року по 01 вересня 2023 року.
Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 07 червня 2022 року підтверджується, що відповідач повірив лічильник води (зав. № 058890) встановлений в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 у червні 2022 року.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції конвенції про захист правлюдини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частин перших статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Основні засади правовідносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені в ЗУ«Про житлово-комунальні послуги».
Згідно зі ст.1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням.
Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Статтею 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачений перелік житлово-комунальних послуг, зокрема:
житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком;
комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст. 29 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
За п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 26.09.2018 по справі № 750/12850/16-ц та від 06.11.2019 у справі № 642/2858/16, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін (ч. 2 ст. 526 ЦК України).
Тлумачення статті 526 ЦК України свідчить, що цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг, зокрема, послуги з водопостачання та водовідведення, що не заперечується сторонами.
Звертаючись до суду з позовом, ОКВП «Дніпро-Кіровоград» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь борг за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 9 000 грн за період з 01.01.2019 по 01.09.2023 (а. с. 1-2).
Пунктом 6 частини 1 статті 1 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» встановлено, що вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.
Відповідно до частини 1, пункту 2 частини 2 статті 9 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
До встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до вимог частини другої статті 3 цього Закону , обсяги споживання гарячої чи питної води визначаються за показаннями вузлів розподільного обліку, а у разі їх відсутності - за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування. Загальний обсяг споживання гарячої або питної води у такій будівлі визначається як сума обсягу, визначеного за допомогою вузлів розподільного обліку та розрахункового обсягу, визначеного за нормою споживання для споживачів, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.
Згідно з пунктом 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, яка булла чинною на момент виникнення спірних правовідносин, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно довідки про нарахування плати та розмір платежів по особовому рахунку № НОМЕР_1 , оформленого на ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та рішення п'ятої сесії сьомого скликання Кіровоградської обласної ради від 20 травня 2016 року № 82 «Про затвердження нормативів питного водопостачання населення в населених пунтках, що обслуговуються ОКВП «Дніпро-Кіровоград» відповідачу за період з січня 2019 по червень 2022 року нараховувалась плата за послугу водопостачання та водовідведення за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування за встановленою соціальною нормою споживання (7м3 на одну особу) (а. с. 3-4, 7-8).
Таким чином, за відсутності даних того, що у спірній квартирі за вказаний період був розподільний засіб обліку, який перебував на абонентському обліку в ОКВП «Дніпро-Кіровоград», нарахування відповідачу плати до встановлення засобу комерційного обліку за нормами споживання відповідає вимогам чинного законодавства.
Копією Акта № 80 про прийняття вузла комерційного обліку на абонентний облік від 10 червня 2022 року підтверджується, що за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено та прийнято на абонентний облік комерційний прилад обліку (а. с. 6).
Частиною 1 статті 9 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що комерційний облік здійснюється вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує загальний облік її споживання, згідно з показниками його засобів вимірювальної техніки.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 10 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» у разі, якщо приміщення всіх споживачів у будівлі оснащені вузлами розподільного обліку гарячої, питної води, загальний обсяг спожитої у будівлі відповідно гарячої, питної води (крім обсягу, витраченого на загально будинкові потреби) розподіляється між споживачами відповідно до обсягу споживання за показниками вузлів розподільного обліку.
У разі якщо частина приміщень у будівлі оснащена вузлами розподільного обліку гарячої, питної води, а частина - не оснащена, обсяг відповідної комунальної послуги, спожитий споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку, встановлюється у розмірі, визначеному за допомогою таких вузлів, а загальний обсяг спожитої у будівлі відповідно гарячої, питної води (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби та споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку) розподіляється між споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку, пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються такими послугами (п. 4 ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»).
Різниця між показаннями вузла комерційного обліку та обсягом гарячої, питної води, визначеним як сума показань вузлів розподільного обліку, така різниця розподіляється відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства
Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315.
Відповідно до формул 7 та 42 цієї Методики у будівлі/будинку, в якій частина приміщень оснащена вузлами розподільного обліку, а частина не оснащена такими вузлами, обсяг небалансу холодної води не визначається = 0, а обсяг споживання холодної води у приміщеннях без обліку визначається як різниця між визначеним за показаннями приладу обліку загального обсягу спожитої холодної води у будівлі/будинку та між сумарним обсягом спожитої/витраченої холодної води за показаннями вузлів розподільного обліку у приміщеннях, вузла розподільного обліку на відгалуженні трубопроводу з водорозбірною арматурою для відбору води на загальнобудинкові потреби (або відповідно до обсягу холодної води, витраченої на загальнобудинкові потреби, що визначений відповідним договором з виконавцем комунальних послуг), обсягом витоків з внутрішньобудинкових мереж водопостачання (за наявності) та вузла обліку холодної води перед водопідігрівачем в індивідуальному тепловому пункті.
Такий визначений обсяг розподіляється кожному приміщенню, не оснащеному вузлом розподільного обліку, пропорційно до співвідношення кількості осіб, що фактично користуються комунальною послугою у такому приміщенні, до загальної кількості осіб (споживачів), що фактично користуються комунальною послугою у приміщеннях без обліку.
Згідно довідки про нарахування плати та розмір платежів по особовому рахунку № НОМЕР_1 , оформленого на ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що відповідачу ОКВП «Дніпро-Кіровоград» після встановлення засобу комерційного обліку за період з липня по серпень 2022 року нараховувалась плата за послугу з водопостачання та водовідведення відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 10 ЗУ статті 10 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Таким чином, враховуючи що в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , 10 червня 2022 року було встановлено засіб комерційного обліку, а даних про те, що у спірній квартирі за вказаний період був розподільний засіб обліку, який перебував на абонентському обліку в ОКВП «Дніпро-Кіровоград», нарахування ОСОБА_1 за період з липня по серпень 2022 року, плати за послугу з водопостачання та водовідведення також віжповідає нормам чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини.
За таких обставин, такими, що не заслуговують на увагу суду є доводи апеляційної скарги про те, що відповідачу було нараховано зайву заборгованість в період з червня по вересень 2022 року на загальну суму більше ніж 4 272 грн 78 коп.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» абонентський облік вузла обліку - процедура реєстрації та періодичний огляд вузлів обліку для використання показань вузлів обліку з метою комерційного або розподільного обліку.
Вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів (п. 6 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»).
За змістом ч. 4 ст. 6 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оператор зовнішніх інженерних мереж, виконавець комунальної послуги, інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг, зобов'язані приймати вузли обліку, встановлені відповідно до вимог цього Закону, на абонентський облік протягом 14 календарних днів, про що складається відповідний акт.
Прийняття приладу обліку на абонентський облік здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Порядок прийняття приладу обліку на абонентський облік, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12 жовтня 2018 року № 270, який встановлює процедуру прийняття на абонентський облік вузлів комерційного обліку та вузлів розподільного обліку теплової енергії та водопостачання.
Пунктом 4 зазначеного порядку передбачено, що прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку здійснюється виконавцем відповідної комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами.
Копією свідотцва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 07 червня 2022 року підтверджується, що відповідач повірив лічильник води (зав. № 058890) встановлений в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 у червні 2022 року (а. с. 40).
02 вересня 2022 року між та ОСОБА_1 було підписано заяву-приєднання до індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з ОКВП «Дніпро-Кіровоград», що підтверджується копією відповідної заяви-приєднання (а. с. 5).
Крім того, 02 вересня 2022 року лічильник води (зав. № 058890) встановлений в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 був прийнятий на абонентський облік ОКВП «Дніпро-Кіровоград», що вбачається довідки про нарахування плати та розмір платежів по особовому рахунку № НОМЕР_1 , оформленого на ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та не заперечується відповідачем.
Згідно довідки про нарахування плати та розмір платежів по особовому рахунку № НОМЕР_1 , оформленого на ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачу в період з вересня 2022 року по вересень 2023 року нараховувалась плата за послугу водопостачання та водовідведення виходячи з показників, встановленого роздподільного обліку.
За таких обставин, враховуючи вимоги п. 4 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», яким передбачено, що у разі якщо частина приміщень у будівлі оснащена вузлами розподільного обліку гарячої, питної води, а частина - не оснащена, обсяг відповідної комунальної послуги, спожитий споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку, встановлюється у розмірі, визначеному за допомогою таких вузлів, розмір заборгованості, нарахований ОКВП «Дніпро-Кіровоград» в період з вересня 2022 року по вересень 2023 року за показами лічильника відповідає вимогам чинного законодавства та є обгрунтованим.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є споживачем послуги водопостачання та водовідведення та зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги, які надаються ОКВП «Дніпро-Кіровоград».
ОКВП «Дніпро-Кіровоград», виконуючи свої обов'язки, надавало послуги водопостачання та водовідведення відповідачу, а останній споживав послуги та здійснював їх часткову оплату, проте, нараховану заборгованість за спірний період у повному обсязі не сплатив.
Згідно з наданою позивачем довідкою про нарахування плати та розмір платежів по особовому рахунку ОСОБА_1 розмір заборгованості в період з січня 2019 року по вересень 2023 року становить 9 000 грн (а. с. 3-4).
Однак, з аналізу вказаної довідки вбачається, що до вказаного розміру ОКВП «Дніпро-Кіровоград» було включено суму заборгованості, яка утворилась до 01 січня 2019 року в розмірі 622 грн 98 коп, а тому враховуючи межі заявлених позовних вимог, які згідно із позовною заявою охоплюють період надання послуг з січня 2019 року, суд приходить до висновку що з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за послуги водопостачання та водовідвення в розмірі 8 377 грн 02 коп (9 000-622,98).
За таких обставин, обгрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що за період з 01 січня 2019 по 01 вересня 2023 року ОКВП «Дніпро-Кіровоград» просило стягнути 9 000 грн заборгованості, проте вказана сума обрахована починаючи з 2017 року.
Не заслуговують на увагу суду доводи апеляційної скарги про те, що в належній ОСОБА_1 квартирі більше року ніхто не проживав, з огляду на таке.
Положеннями п. 6 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживачана неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
Статтею 7 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 та п. 29 Правил надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення, що затвердженні Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (раніше діючих в момент виникнення правовідносин) визначено, що споживач має право на не оплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг або припинення послуги.
Оскільки підтверджень звернення відповідача до ОКВП «Дніпро-Кіровоград» з відповідною заявою про тимчасове припинення нарахування плати за надання послуг з водопостачання та водовідведення на період тимчасової відсутності споживача у спірний період матеріали справи не містять, нарахована відповідачем заборгованість в розмірі 8 377 грн 02 коп відповідачає вимогам законодавства та є обґрунтованою.
Безпідставними є також посилання в апеляційній скарзі на пропуск відповідачем строку позовної давності, з огляду на таке.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги.
За статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-ІХ, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався та відмінено з 30 червня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651.
Законом України від 15 березня 2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Отже, строк позовної давності в силу положень пунктів 12, 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України продовжено на строк дії карантину та воєнного стану.
Враховуючи, що, звертаючись до суду з позовом в жовтні 2023 року, ОКВП «Дніпро-Кіровоград» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь борг за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 9 000 грн за період з 01.01.2019 по 01.09.2023, позовна давність для пред'явлення позовних вимог у цій справі станом на день звернення до суду не спливла, її перебіг був зупинений до кінця дії карантину, який був введений з 20 березня 2020 року та продовжувався до 30 червня 2023 року. Після припинення дії карантину строк, що залишився до кінця спливу позовної давності, продовжується на строк дії воєнного стану в Україні.
Суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги на постанову КМУ від 05 квітня 2022 року № 412 якою було встановлено, що до завершення воєнного стану повірка лічильників не була обов'язковою і нарахування необхідно проводити за показами лічильника у квартирі споживача, оскільки вказана постанова стосується розподільних засобів обліку, які взяті на абонентський облік, а тому враховуючи, що відповідачем після взяття на облік лічильника відповідача на раховувалась плата за послуги за його показниками, відсутні підстави вважати, що дії ОКВП «Дніпро-Кіровоград» були незаконними.
Доводи апеляційної скарги про те, що з 2011 року за адресою відповідача було встановлено лічильник на холодну воду і всі повірки він проходив без зняття з мерержі водопостачання, був завжди справний, опломбований і правильно рахував покази спожитої води, не підтверджені належними та допустими доказими, а тому не можуть бути взяті до уваги судом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд першої інстанції, розглядаючи позов ОКВП «Дніпро-Кіровоград» не надав належну оцінку наданим позивачем доказам, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого дійшов помилкового висновку в частині розміру заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення, що підялгає стягненню з відповідача на користь позивача.
Неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставами для зміни рішення суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 липня 2024 року в частині розміру заборгованості за надані послуги, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача зміні та стягненні з ОСОБА_1 на користь ОКВП «Дніпро-Кіровоград» 8 377 грн 02 коп.
Щодо судових витрат
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині розміру заборгованості за надані послуги водпостачання та водовідведення, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, рішення суду в частині розподілу судових витрат підлягає зміні.
ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 535273 від 09.04.2024, а тому звільяється від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В порядку розподілу судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог, що становить 93,08 % (8 377,02*100/9 000) від ціни позову, сплачений ОКВП «Дніпро-Кіровоград» за подання позовної заяви судовий збір в розмірі 2 498,27 грн (2 684*93,08 %) підлягає компенсації за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Крім того, в порядку розподілу судових витрат пропорційно задоволеним вимогам апеляційної скарги, що становить 6,92 % (100-93,08) з ОКВП «Дніпро-Кіровоград» в дохід держави підлягає стягненню 278, 6 (2 684*150%*6,92%) грн судового збору.
Остаточно, шляхом проведення взаємозаліку, сплачений ОКВП «Дніпро-Кіровоград» судовий збір в розмірі 2 219 грн 67 коп (2 498,27-278,6) підлягає компенсації за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. ст. 362, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 липня 2024 року в частині розміру заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград», та в частині розподілу судових витрат змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (код ЄДРПОУ 03346822) 8 377 (вісім тисяч триста сімдесят сім) грн 02 коп заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення.
Сплачений Обласним комунальним виробничим підприємством «Дніпро-Кіровоград» (код ЄДРПОУ 03346822) судовий збір в розмірі 2 219 (дві тисячі двісті дев'ятнадцять) грн 67 коп компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий суддя С. І. Мурашко
Судді О. Л. Дуковський
О. І. Чельник