Справа № 204/12428/24
Провадження № 3/204/4297/24
19 грудня 2024 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Білик І.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
18 грудня 2024 року до суду надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 . Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 12.12.2024 року серії ВАД № 646866, 12 грудня 2024 року, близько 15.15 год., перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Новокримська, буд.3А у приміщенні супермаркета «Сільпо», на розташованій товарній точці, «Vape Devices» гр. ОСОБА_2 здійснювала торгівлю одноразовими нікотиновими електронними цигарками на яких відсутня марка акцизного податку, у зв'язку з чим було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 статті 156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481-95-ВР, визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Отже, з аналізу статті 156 КУпАП вбачається, що суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, щодо роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку, може бути лише суб'єкт господарювання, а відповідальність працівника торгівлі (в даному випадку продавця) передбачена частиною 2 статті 156 КУпАП, а не частиною 1 вказаної статті.
Однак, будь-яких доказів того, що ОСОБА_2 є суб'єктом господарювання, матеріали справи не містять.
За таких обставин, приходжу до висновку, що ОСОБА_2 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно якого винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим. Такі дії будуть свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням того, що всі сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь та винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази того, що ОСОБА_2 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, приходжу до висновку, що в її діях відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 156, 247, 251, 256, 268, 277, 278, 280 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вилучені речі відповідно до протоколу огляду від 12.12.2024 року - повернути власнику.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя І.А.Білик