Справа № 464/8743/24
пр.№ 2-н/464/2578/24
30 грудня 2024 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Шашуріна Г.О., розглянувши заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги,
Заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з боржника заборгованість за надані житлово-комунальні послуги, а саме: з постачання теплової енергії за період з 01.04.2023 по 30.09.2024 в розмірі 8 559,41 грн; з постачання гарячої води за період з 01.04.2023 по 30.09.2024 в розмірі 5 541,41грн; інфляційні нарахування за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 219,26 грн; інфляційні нарахування за надані послуги з постачання гарячої води у розмірі 77,87 грн; 3 % річних за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 64,03 грн; 3 % річних за надані послуги з постачання гарячої води у розмірі 21,86 грн; пеню за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 665,81 грн; пеню за надані послуги з постачання гарячої води у розмірі 242,79 грн, а також 302,80 грн судового збору.
Дослідивши матеріали заяви, суддя дійшла наступного висновку.
Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. За положеннями ст.167 ЦПК України розгляд заяви у наказному провадженні проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
За умовами п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути виданий, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Положеннями п.3 ч.1, ч.3 ст.165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
З огляду на наведені правові норми, в порядку наказного провадження судом вирішується лише конкретно визначений законом перелік вимог, судовий наказ не може бути виданий судом по вимогах, які прямо не зазначені в ст.161 ЦПК України.
Як вбачається із поданої заяви, стягувачем окрім вимоги про стягнення з боржників заборгованості за послуги з постачання теплової енергії з урахуванням інфляційних нарахувань та 3% річних, ставиться питання про стягнення пені, яка не ґрунтується на вимогам ст.161 ЦПК України. Такі вимоги підлягають розгляду судом в порядку позовного провадження.
За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу (ч.2 ст.167 ЦПК України).
Ураховуючи те, що вимога про стягнення пені в порядку наказного провадження відповідно до положень п.3 ч.1 ст.165 ЦПК України не розглядається, а тому у видачі судового наказу, в цій частині, слід відмовити.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному провадженні (ч.2 ст.166 ЦПК України).
Керуючись ст.ст.165, 167, 258-261, 353 ЦПК України,
Відмовити Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» у видачі судового наказу в частині стягнення з ОСОБА_1 пені за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 665,81 гривень та пені за надані послуги з постачання гарячої води у розмірі 242,79 гривень.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів відповідно до вимог ст.ст.351-356 ЦПК України.
Повне судове рішення складено та підписано 30 грудня 2024 року.
Суддя Галина ШАШУРІНА