Справа № 450/3701/24 Провадження № 2/450/1820/24
"19" листопада 2024 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Данилів Є.О.
при секретарі Микитів Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», в інтересах якого діє адвокат Міньковська Анастасія Володимирівна до ОСОБА_1 про предмет спору: стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 200504564 від 15.04.2016 року у розмірі 53 986,92 грн.,-
стислий виклад позиції позивача та відповідача :
підстава позову (позиція позивача): представник позивача просить поновити строк позовної давності для подання позову до ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором №200504564 від 15.04.2016 у загальному розмірі 53 986,92 грн., яка складається з: суми заборгованості - 36134,75 грн., суми інфляційних втрат 14595,49 грн., суми 3% річних - 3256,68 грн.; стягнути з відповідача судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позову представник позивача покликається на такі обставини. 15.04.2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду № 200504564 щодо кредитування, далі кредитний договір. Відповідно до умов кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 12700,00 грн., з встановленим строком користування з 15.04.2016 по 15.04.2019, а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. 20.07.2020 ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору №7_БМ від 20.07.2020, укладеного за результатами публічних торгів (аукціону) лоту №GL16N618071 проведеного 15.06.2020, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі №910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за кредитним договором № 200504564 від 15.04.2016. ПАТ «Банк Михайлівський», правонаступником якого є ТОВ "Діджі Фінанс", виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушила умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк. Станом на 19.06.2024 загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 36134,75 гривень, з яких: 11834,96 гривень заборгованість за кредитом, 24299,79 грн. заборгованість за відсотками. Заборгованість розрахована станом на дату укладання договору факторингу №7_БМ від 20.07.2020, укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» і зафіксована у додатку до договору реєстрі кредитних договорів. Крім цього, сума збитків з урахуванням 3% річних становить 3256,68 гривень, сума інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань 14595,49 гривень. Загальна сума заборгованості становить 32688,26 гривень. Крім цього, представник позивача просить поновити строк позовної давності для подання цього позову до суду. В обґрунтування такого прохання вказала на тривалий спір в справі №910/11298/16 щодо приналежності позивачу права вимоги за кредитними договорами, а також на те, що оригінали кредитних договорів, право вимоги за якими перейшло до позивача відповідно до договору №7_БМ від 20.07.2020, не були передані ТОВ «Діджи Фінанс». Ці документи позивач отримав лише на початку 2023 року, після примусового виконання вищевказаної постанови господарського суду. Відсутність оригіналів документів унеможливлювало реалізацію позивачем свого права на звернення до суду за захистом своїх власних інтересів.
Позиція відповідача: Відповідач повідомлявся про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 15.04.2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду № 200504564, відповідно до умов якого банк надав відповідачу у користування кредитні кошти в розмірі 12700,00 грн. з встановленим строком користування з 15.04.2016 року по 15.04.2019 року, а відповідач зобов'язувалася повернути отримані кошти у встановлений в Кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
Відповідач підписав Анкету № 2663184 на отримання вказаного кредиту.
Сторони кредитного договору погодили Графік платежів до кредитного договору №200504564 від 15.04.2016.
Окрім цього, між сторонами було укладено договір добровільного страхування життя №200504564.
20 липня 2020 року ТзОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020 року, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020 року, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі № 910/11298/16 відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський».
Станом на 19.06.2024 року загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором становить 36 134,75 грн., з яких: 11834,96 грн. заборгованість за кредитом; 24299,79 грн. заборгованість за відсотками.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Факт досягнення згоди між сторонами стосовно всіх умов кредитного договору, з якими відповідач був попередньо ознайомлена, підтверджується підписанням кредитного договору та додатків, отже сторони дійшли згоди стосовно всіх його умов.
Щодо вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат суд приходить до наступного висновку.
Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на особу, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, у тому числі ті, що передбачені статтею 625 ЦК України.
Ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18) та від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18).
Отже, положення ст. 625 ЦК України передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з деліктного зобов'язання та рішення суду.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов'язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини 2 статті 625 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТзОВ «Діджи Фінанс» суму збитків з урахуванням 3% річних - 3256,68 грн., суму збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань - 14595,49 грн.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що внаслідок невиконання умов договору відповідачем, були порушені права Банку, як кредитодавця.
Відтак, оцінюючі представлені позивачем докази та наведені аргументи, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення в повному обсязі.
Щодо строку позовної давності, суд приходить до наступного висновку.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.1 та 5 ст.261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку шляхом направлення вимоги позичальнику або ж у судовому порядку.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Приналежність права вимоги за вищезазначеними кредитними договорами які були предметом договору відступлення прав вимоги від 20.07.2020 укладеним між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТзОВ «Діджи Фінанс» було предметом спору у справі № 910/11298/16 Господарського суду міста Києва за позовом ПАТ «Банк Михайлівський» (ухвалою Господарського суду від 03.09.2020 замінено на правонаступника - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; Національного банку України, про застосувати наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 № 1905 укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ФК «Плеяда», визнання недійсним договору факторингу від 20.05.2016 № 1, укладеного між ТОВ «ФК «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор».
Постановою від 01.07.2021р. у справі № 910/11298/16 визначено зокрема: - застосувати наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 № 1905, а саме: зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2. - зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі до нього від 20.05.2016 № 1 і № 2.
Оригінали документів, а саме кредитних договорів, щодо яких право вимоги відступлено на підставі договору від 20.07.2020р. не були передані ТОВ «Діджи Фінанс».
Так, на примусове виконання вищезазначеної постанови суду за заявами ТОВ «Діджи Фінанс» від 12.08.2021 - приватним виконавцем відкрито ВП 66483131 щодо ТОВ «ФК «Плеяда» та від 12.08.2021 - приватним виконавцем відкрито ВП 66491947 щодо ТОВ «ФК «Фагор».
Лише на початку 2023 року оригінали вищезазначених документів були отримані ТОВ «Діджи Фінанс».
Таким чином, саме наявність тривалого судового спору призвело до спливу встановленого законодавством загального строку позовної давності, що, на думку суду, є підставою для його поновлення, оскільки кредитор з об'єктивних причин був позбавлений можливості звернутись до суду в межах такого строку. Фактична відсутність документів, які стосуються Кредитного договору унеможливлювала реалізацію прав позивача на звернення до суду із захистом своїх власних інтересів.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до ч.ч. 2-4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Представником позивача поданий до суду договір про надання правничої допомоги № 26 від 15.02.2024 року, додаткову угоду до договору №26 про надання правничої допомоги від 15.02.2024 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», необхідних для надання правничої (правової допомоги) за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення заборгованості на суму 7500 грн.
У постанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року в справі № 757/36628/16ц (провадження № 61-19062св21) вказано, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної робот, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
В цілому, зміст наведених стороною позивача послуг адвоката відповідає предмету спору, а тому визнається судом обґрунтованим.
Відповідач будь-яких доказів неспівмірності витрат на правничу допомогу суду не надала, із заявою про зменшення витрат на правничу допомогу адвокатом до суду не зверталася, а тому витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. 253, 256, 261 ч. 1, 267 ч. 3-5, 514, 526, 530 ч.1, 1046 ч. 1, 1048 ч. 1 ЦК України, ст. 81, 89, 141 , 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ: 42649746) заборгованість за договором № 200504564 від 15.04.2016 року у загальному розмірі 53986,92 (п'ятдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 92 коп., яка складається з: суми заборгованості - 36134,75 грн., суми інфляційних втрат 14595,49 грн., суми 3% річних - 3256,88 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ: 42649746) суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 7500 (сім тисяч п'ятсот) гривень 00 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне рішення суду складено 19.11.2024 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ: 42649746.
Представник позивача: Міньковська Анастасія Володимирівна, РНОКПП НОМЕР_2 , 03117, м. Київ, пр. Берестейський, 65.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
СуддяЄ. О. Данилів