Справа №463/1145/24
Провадження №2-р/463/10/24
05 грудня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Нора Н.В.
при секретарі Заверуха О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Личаківського районного суду м. Львова від 14.05.2024 року по справі №463/1145/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення ,-
встановив:
рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 14.05.2024 року по справі №463/1145/24 заяву задоволено, вирішено встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , Реєстраційного посвідчення про право особистої власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 , виданого Міжміським бюро технічної інвентаризації при Львівському обласному відділі комунального господарства від 10 липня 1972 року, внесеного до реєстрової книги під №483 на ім'я ОСОБА_2 . Вказане рішення суду не оскаржувалось і набрало законної сили.
Заявник по даній справі ОСОБА_1 26 листопада 2024 року звернулась до суду із заявою про роз'яснення рішення суду, мотивуючи тим, що в резолютивній частині рішення відсутнє посилання на Договір дарування від 05.07.1972 року, на підставі якого МБТІ ЛОВКГ 10.07.1972 року видало Реєстраційне посвідчення про право особистої власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2 . У зв'язку з цим дане рішення є не зовсім їй зрозумілим.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились. Враховуючи вимоги ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутності.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Відповідно до п.21 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Тобто роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Роз'яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення, а саме, мають місце положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Виходячи з цієї норми закону, роз'яснення рішення суду це уточнення, більш чітке і зрозуміле викладення справжнього його змісту.
Роз'яснення рішення є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового рішення суду. Таким чином, суд роз'яснює суть судового рішення, якщо воно є незрозумілим для суб'єкта, якому надано право звернення за відповідним роз'ясненням. Між тим, необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати, оскільки має місце ймовірність неправильного його виконання чи невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Судом встановлено, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 14.05.2024 року по справі №463/1145/24 заяву задоволено, вирішено встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , Реєстраційного посвідчення про право особистої власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 , виданого Міжміським бюро технічної інвентаризації при Львівському обласному відділі комунального господарства від 10 липня 1972 року, внесеного до реєстрової книги під №483 на ім'я ОСОБА_2 .
Згідно з ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Аналізуючи вмотивованість поданої заяви на предмет її відповідності вищенаведеним положенням законодавства та судових роз'яснень, суд не вбачає обґрунтованих підстав для роз'яснення рішення Личаківського районного суду м.Львова від 14.05.2024 року по справі №463/1145/24, щодо якого заявник просить надати роз'яснення, оскільки не є тим судовим рішенням, яке відповідно до положень ст.271 ЦПК України підлягає роз'ясненню. Дане рішення є повним, чітким та зрозумілим, ухваленим на підставі вимог заявника, викладених у прохальній частині заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, а також на підставі наявних в справі матеріалів та не потребує роз'яснення.
Зважаючи на вищенаведене, суд в задоволенні заяви відмовляє.
Керуючись ст. 271 ЦПК України, суд -
постановив:
у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована: особа Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, - відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду в порядку і строки передбачені ст.ст. 353, 354, 355, п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.
Суддя: Нор Н.В.