Справа № 189/2824/24
2/212/5362/24
30 грудня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Зімін М.В., ознайомившись із позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
25 грудня 2024 року до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області на виконання ухвали Покровського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2024 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Дослідивши вказану заяву та додані до неї матеріали, суд прийшов до наступного висновку.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
В силу абзацу 2 ч. 8 ст. 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Аналіз матеріалів справи свідчить, що позовна заява та надані копії документів засвідчені за допомогою факсиміле директора ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» Наваренко В.Г., а не його власноручним підписом.
Загальновідомо, що факсиміле у перекладі з латинської мови «facsimile» означає зробити подібне. Тобто фактично це печатка, кліше, що відтворює власноручний підпис, аналог останнього. Підпис це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об'єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов'язково певної особи, виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення, наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій. Факсиміле це печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису уповноваженої особи. Факсиміле від власноручного підпису відрізняється тим, що відсутня можливість стверджувати, що документ містить дійсну волю особи, чий підпис відтворено.
Суд зазначає, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч.3 ст.207 ЦК України).
У постанові Верховного Суду від 08.07.2021 по справі №916/3209/20 викладено правовий висновок про те, що оскільки процесуальним законодавством за загальним правилом передбачено особисте звернення позивача до суду та власноручне підписання ним позовної заяви та заяв по суті справи, то подання процесуальних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису позивача (його представника), що є штампом із зображенням підпису та може бути виготовлений і використаний будь-ким, не відповідає приписам процесуального закону та не може бути доказом волевиявлення особи на підписання відповідного документа.
Згідно із сталою практикою Верховного Суду, надіслані на адресу суду процесуальні документи, які підписані з використанням факсиміле, не можуть вважатися такими, що підписані відповідним заявником.
Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 2-7600/11 (провадження № 61-15750св21) та в ухвалі Верховного Суду від 30 листопада 2022 у справі № б/н (22-з/824/809/2022) (провадження № 61-11756ав22).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Таким чином, оскільки позовна заява, подана до суду директором ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» Наваренко В.Г., не містить його власноручного підпису, суд вважає, що вказаний процесуальний документ не підписаний відповідною особою, а графічне зображення факсимільного підпису не підтверджує її підписання представником позивача та не свідчить про його волевиявлення на її підписання.
Відповідно до ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відтак, позовна заява, яка підписана за допомогою технічних засобів або факсиміле, у розумінні Цивільного процесуального законодавства України, є такою, що не підписана повноважною особою позивача, оскільки не виражає особисту волю особи, яка здійснила такий підпис, про намір захисту порушених прав, що є підставою для повернення позивачу даної позовної заяви з усіма доданими до неї документами.
При цьому суд роз'яснює, що згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.175,185 ЦПК України, суддя,
постановив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала складена та підписана 30 грудня 2024 року.
Суддя М. В. Зімін