Справа № 214/8052/24
2/212/5266/24
30 грудня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Власенко М.Д., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-
У вересні 2024 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 жовтня 2024 року передано до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за територіальною підсудністю.
18 грудня 2024 року у провадження Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла вказана позовна заява, яка на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 23 грудня 2024 року передана у провадження судді Власенко М.Д.
Вивченням змісту позовної заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
Відповідно до ст.14 ЦПК України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Так, всупереч вказаних вимог закону, позивачем не зазначено у позовній заяві відомостей про наявність або відсутність у нього та у відповідача електронного кабінету.
Також, згідно п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Так, позивачем зазначено ціну позову 668950 грн., проте у прохальній частині позову позивач просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі 17000 доларів США в гривневому еквіваленті на момент ухвалення рішення та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., при цьому позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку заявленої суми ціни позову.
Також, відповідно до вимог п.9, 10 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Всупереч вказаних вимог закону, у позовній заяві не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, а також підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем разом із позовною заявою подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору з посиланням на п.12 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір», оскільки позивач є військовослужбовцем призваним на навчальні та спеціальні збори, а отжемає пільги встановлені чинним законодавством для військовослужбовців.
Згідно з п.12 ч.1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Згідно з п.13 ч.1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначила, що пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону № 3551-XII. А стаття 22 цього ж Закону передбачає, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12 та 22 Закону № 3551-XII.
З наведеного вбачається, що тлумачення п.12, 13 ч.1 ст.5Закону України “Про судовий збір» не здійснюється розширено, а тому звільненню від сплати судового збору підлягають лише особи, які наділені визначеним правовим статусом, та лише якщо предмет і підстави позову, обставини справи підпадають під ознаки, визначені цими пунктами, тобто пов'язані з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків (п.12) або пов'язані з порушенням прав учасників бойових дій, які визначені спеціальним законодавством (п.13).
Зі змісту заявлених позивачем позовних вимог не вбачається, що предмет і підстави позову будь-яким чином пов'язані з виконанням позивачем військового обов'язку чи стосуються його службових обов'язків, а сам по собі факт наявності у ОСОБА_1 правового статусу військовослужбовця не дає підстав для застосування приписів ст.5 Закону України “Про судовий збір», а відтак позивач не звільняється від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України“Про судовий збір» .
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України “Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 17 000 доларів США у гривневому еквіваленті за курсом банку, а також стягнути з відповідача ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., тобто позовна заява містить одночасно дві вимоги майнового характеру.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 28.11.2018 року у справі №761/11472/15-ц, вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, тому судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Враховуючи заявлені позивачем дві позовні вимоги майнового характеру, позивачу при зверненні до суду слід сплатити судовий збір у встановленому законом порядку та розмірі 1 % від визначеної позивачем ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 15140 грн., надавши суду оригінал відповідного документа, що підтверджує його сплату.
Судовий збір підлягає сплаті за наступними платіжними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Покр.р /22030101,
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA558999980313191206000004640
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;_____РНКОП (ЄДРПОУ) платника, судовий збір за позовом…
Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.177, 185, 293, 442 ЦПК України, суддя,-
Відмовити в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - залишити без руху, надавши у строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали в зазначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернена їм зі всіма доданими до неї документами.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала складена та підписана 30 грудня 2024 року.
Суддя М.Д. Власенко