Справа № 212/11377/24
1-кс/212/1373/24
25 грудня 2024 року м. Кривий Ріг
Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю скаржника ОСОБА_3 , представника скаржника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області при застосуванні заходів безпеки,
20 листопада 2024 року заявник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із вищезазначеною скаргою, у якій просить зобов'язати слідчого ОСОБА_5 надати йому можливість дати додаткові свідчення по кримінальному провадженню по забезпеченню безпеки стосовно нього, його близьких, житла, майна тощо; зобов'язати слідчого ОСОБА_5 надати йому можливість дати додаткові свідчення по кримінальному провадженню про протидію ОСОБА_6 законній господарській діяльності підприємства.
В обґрунтування скарги посилається на те, що 25.10.2024 та 29.10.2024 він звертався до ВП № 3 з приводу зустрічі з ст.слідчим ОСОБА_7 з метою надання додаткових показів, у чому йому було відмовлено листом № 45.3/3-172зв від 30.10.2024 із посиланням слідчого на своє і прокурора право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що будуть отримані показання, які мають значення для кримінального провадження, або участь у процесуальній дії є обов'язковою. Отримавши таку відповідь, ОСОБА_3 прийшов на прийом до начальника ВП № 3, але і в цьому йому було відмовлено, у зв'язку з чим він зателефонував 102 і повідомив про відмову слідчого надавати інформацію по справі. Вважає, що за викладених обставин, посадові особи ВП № 3 свідомо ігнорують протидію законній господарській діяльності його підприємства ОСОБА_6 і просить зобов'язати слідчого вчинити наведені у прохальній частині скарги дії.
Скаржник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав скаргу з підстав, викладених у ній, пояснив, що він був незаконно допитаний у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 206 КК України як свідок, йому незаконно було відмовлено у залученні як потерпілого та представника потерпілого, а також у заходах безпеки, незважаючи на ухвалу слідчого судді, якою було скасовано постанову слідчого. Вважав, що йому необхідно надати додаткові покази для вирішення питання застосування заходів безпеки та додаткові покази у кримінальному провадженні.
Представник скаржника ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 підтримав скаргу, а також доводи ОСОБА_3 , зазначив, що дійсно слідчим вже розглянуто питання щодо заходів безпеки і постанову, якою відмовлено у цьому, вони отримали напередодні і мають намір її оскаржити до слідчого судді, проте ОСОБА_3 має право надати покази у кримінальному провадженні, про що заявляв клопотання про особисту зустріч зі слідчим і йому неправомірно було відмовлено у цьому, просив зобов'язати слідчого провести слідчу дію, а саме допит ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 206 КК України.
Слідчий ОСОБА_5 до суду не з'явився, надав копії звернень ОСОБА_3 щодо застосування заходів безпеки та надані відповіді за результатами розгляду останніх в межах кримінального провадження 12024041730001184 від 05.08.2024 за ч. 1 ст. 206 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності особи, бездіяльність якої оскаржується.
Слідчий суддя, заслухавши скаржника та його представника, вивчивши письмові матеріали скарги, дійшов такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024041730001184 від 05.08.2024 за заявою ОСОБА_3 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 206 КК України.
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 має статус заявника та свідка.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24.10.2024 скасовано постанову слідчого ОСОБА_5 від 28.09.2024 у кримінальному провадженні № 12024041730001184 від 05.08.2024 за ч. 1 ст. 206 КК України, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення безпеки щодо себе, близьких, житла, майна тощо, та зобов'язано слідчого розглянути заяву ОСОБА_3 від 12.09.2024 про застосування заходів безпеки.
29 жовтня 2024 року ОСОБА_3 звернувся дослідчого ВП № 3 ОСОБА_8 з письмовим клопотанням про особисту зустріч з приводу виконання рішення суду по забезпеченні безпеки йому, його близьким, житла, майна.
30.10.2024 у своїй відповіді за № 45.3/3-172зв старший слідчий СВ ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_3 щодо призначення особистої зустрічі, посилаючись на положення, зокрема ст. 133 КПК України щодо права слідчого, прокурора під час досудового розслідування викликати учасників кримінального провадження, а також на ст. 22 ЗУ «Про звернення громадян» щодо порядку ведення особистого прийому, у тому числі щодо підстав для призупинення прийому.
30 жовтня 2024 року ОСОБА_3 звернувся із письмовим запитом до ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області про надання відповіді про початок виконання постанови слідчого судді про забезпечення безпеки.
30.10.2024 ОСОБА_3 була надана письмова відповідь за № 45.3/3-173зв, у якій старший слідчий СВ ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області повідомив, що станом на 30.10.2024 до органу досудового розслідування не надходила постанова або ухвала слідчого судді щодо забезпечення безпеки стосовно ОСОБА_3 .
Постановою старшого слідчого СВ ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , прийнятою 01 листопада 2024 року у рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12024041730001184 від 05.08.2024 за ч. 1 ст. 206 КК України, за результатами повторного розгляду заяви ОСОБА_3 від 12.09.2024 про застосування заходів безпеки відмовлено у її задоволенні.
Отже, слідчим суддею встановлено, що ухвалу слідчого судді від 24.10.2024, якою зобов'язано слідчого розглянути заяви ОСОБА_3 від 12.09.2024, і щодо невиконання якої зазначав у своїй скарзі ОСОБА_3 , виконано, повторно розглянуто заяву ОСОБА_3 від 12.09.2024 та відмовлено у її задоволенні.
Таким чином, за викладених обставин вимога скарги щодо зобов'язання слідчого надати ОСОБА_3 можливість дати додаткові свідчення по кримінальному провадженню по забезпеченню безпеки, яка обґрунтована ігнорування слідчим ухвали слідчого судді і не розглядом його заяви від 12.09.2024, не підлягає задоволенню, а незгода з постановою слідчого від 01.11.2024, якою відмовлено у застосуванні таких заходів, не є предметом розгляду цієї скарги, що не перешкоджає скаржнику звернутися до слідчого судді із відповідною скаргою на дії слідчого.
Щодо вимоги скарги про зобов'язання слідчого надати можливість дати додаткові свідчення у кримінальному провадженні слідчий суддя виходить з наступного.
Як було встановлено слідчим суддею, у кримінальному провадженні № 12024041730001184 від 05.08.2024, досудове розслідування якого здійснюється слідчим ОСОБА_5 , ОСОБА_3 має статус заявника та був допитаний у якості свідка.
Згідно з пунктом 19 ч. 1 ст. 3 КПК України сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.
Відповідно до ст. 60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим. Заявник має право отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
Згідно із ст. 65, 66 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань. Свідок має право: знати, у зв'язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується; користуватися під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу; відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім'ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім'ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, які згідно з положеннями статті 65 цього Кодексу не підлягають розголошенню; давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача; користуватися нотатками і документами при даванні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам'яті; на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для давання показань; ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження; заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом; заявляти відвід перекладачу.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Положеннями статті 220 КПК України визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Відповідно п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Аналізуючи наведені положення Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя зазначає, що заявник та свідок не наділені правом звертатися до слідчого, прокурора, дізнавача із клопотаннями про виконання будь-яких процесуальних дій та проведення слідчих (розшукових) дій, зокрема допиту, а отже і не набуває право на оскарження рішення щодо відмови у задоволенні таких клопотань.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Таким чином, вимога скарги про зобов'язання слідчого провести допит також не підлягає задоволенню.
Підсумовуючи викладене, відповідно до вимог ст. 307 КПК України слідчий судді за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 приходить до висновку про відмову у її задоволенні.
Керуючись ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області при застосуванні заходів безпеки.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1